Розстрілював поранених і сам отримав кулю: інструктор "Єнот" як обличчя армії Росії

Війна, яку проти нас веде Росія, показує справжнє обличчя росіян. Окупанти не цінують життя особового складу, про що свідчать десятки тисяч ліквідованих у боях за такі міста, як, наприклад, Бахмут та Авдіївка. Крім того, відомі випадки, коли росіяни під дулом автоматів відправляють бійців у штурми і якщо ті відмовляються атакувати позиції Сил оборони – розстрілюють.

Джерела 24 Каналу поділилися історією 2-го батальйону 2-ї штурмової роти 272-го мотострілецького полку, який перебуває в складі 47-ї танкової дивізії. Зараз родичі загарбників, котрі були в складі цього підрозділу, здіймають скандал через те, що окупантів розстрілював інструктор бригади.

А мова йде про загарбника Євгенія Федотова на псевдо "Єнот" – він особисто розстрілював поранених окупантів і в підсумку отримав кулю в потилицю від своїх.

Ця показова історія є ще однією ілюстрацією того, на скільки цінним є життя для росіян. Чому "Єнот" знищував своїх та як на це реагують родичі "обнулених" – читайте у матеріалі.

Замість евакуації – розстріл

Батальйон на фронті зазнав серйозних втрат – багато поранених і ще більше загиблих та зниклих безвісти. За словами окупантів, які служать в батальйоні, поранених відправляють нібито в госпіталі в тимчасово окупований Луганськ, Валуйки в Бєлгородській області та Тарасівку Московської області.

Багато окупантів "зникли безвісти" на шляху з евакуації до госпіталю. Тому родичі загарбників почали шукати причину такого "зникнення". І нею виявився інструктор батальйону Євгеній Федотов, він же "Єнот", бо саме він відповідав за евакуацію поранених.

Та "Єнот" займався евакуацією формально, бо якщо окупант зазнавав поранення і відмовлявся далі іти в штурм без надання медичної допомоги, то інструктор просто розстрілював його. Також серед його методів був підрив евакуаційних авто. І всі ці прецеденти стали відомими тільки через те, що одному окупанту, якого "Єнот" намагався вбити, вдалося вижити. Тепер же він дає свідчення російській прокуратурі про все, що сталося.

Коли ж стало відомо, що стався витік інформації, у батальйоні почалася "зачистка" усіх, хто знав про розстріли. А рідні загарбників, які дізналися, що "зникли безвісти" окупанти саме після евакуації, яку організував інструктор Федотов.

Як "Єнот" отримав свою кулю

Родичі намагалися самостійно дізнатися про те, що ж відбувається в батальйоні, в результаті чого вони з'ясували, що і сам "Єнот" уже насолоджується піснями Іосіфа Кобзона – 2 вересня його вбили пострілом в потилицю. Це трапилося під час чергової евакуації, коли він планував розстріляти поранених – один із загарбників усвідомлюючи свою приреченість вистрілив в інструктора. Про це розповіла колишня дружина "Єнота", яка обурюється тому, як "свої" могли вбити.

А ось родичів вбитих "Єнотом" окупантів неабияк здивував той факт, що вбитий, який мав державні нагороди, отримав посмертно ще одну.

"Єнота" застрелили 2 вересня / Скриншоти

Та все ж, питанням залишається те, хто ж віддавав накази "Єноту" розстрілювати поранених – серед підозрюваних як і командир відділення "Лезгіна", так і вище керівництво бригади.

Чи віддавав накази на розстріл "Легзіна" – невідомо, проте що родичі окупантів кажуть точно, що він ігнорував той факт, що декотрі загарбники вже ліквідовані й переконував родичів, що вони живі й здорові. Хоча для декотрих родичів це було вигідно, адже бойові виплати далі приходили, оскільки офіційно загарбники були живі, а фактично – не дуже.

Реакція родичів окупантів на події в батальйоні / Скриншоти

То що по "зниклих безвісти"?

Та все ж, хоч "Єнота" застрелили, та його, на відміну від інших, поховали, а ось більшість тих, хто став жертвою інструктора, досі шукають родичі. Тому вони намагаються дізнатися бодай щось у керівництва військової частини 36994, проте там говорити не мають наміру.

Також родичі, які знають, що сталося з їхніми бійцями, почали писати офіційні листи для розслідування інциденту до військової прокуратури. Дружина одного з розстріляних бійців, "Гуні", Євгена Гуменюка, Вікторія Севгєєва, надіслала приклад листа, який вона розіслала всім родичам, у яких зникли безвісти їхні бійці, щоб колективно подати заяви до військової прокуратури.

Росіяни шукають своїх рідних / Скриншоти

Цінність життя в російській армії

Навіщо ж чи то командиру відділення, чи керівництву бригади віддавати накази на розстріл поранених? Варто наголосити, що мова йде саме про тих, хто зазнавши поранень відмовлявся далі йти у штурм – тобто для командування вони стають непотребом. І, вочевидь, для самої Росії теж – лікування, виплати, пільги тощо.

Тому простіше окреслити тільки єдиний шлях для росіянина в окупаційній армії – іти в штурм, бо дороги назад нема. Навіть якщо вже стікаєш кров'ю. Як тільки зупинишся – тобі у спину вистрілять свої ж.

Росія за час повномасштабної війни довела, що для неї життя не має абсолютної цінності – чи то життя власних громадян, чи громадян країни, яка стала жертвою нападу. Ворога не цікавлять люди, а цікавлять цілі – скільки б життів вони не коштували. Якщо треба покласти сотню солдатів, аби захопити позицію, – росіяни зроблять це, а їм на заміну привезуть нових, яких чекає така ж доля.