Стійкість до антибіотиків. Мікробіологиня назвала інфекції, які захопили українські шпиталі
Стійкість до антибіотиків. Мікробіологиня назвала інфекції, які захопили українські шпиталі

Стійкість до антибіотиків. Мікробіологиня назвала інфекції, які захопили українські шпиталі

Найчастiше серед інфекцій зараз виявляють грамнегативну флору, особливо, клебсiєлу, синьогнiйку, ацинетобактер. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

За її словами, після того, як у лікарні роблять бакпосіви – фахівці можуть висіяти будь-які бактерії. Які у свою чергу можуть спричиняти інфекції і за межами лікарні.

«Госпітальні – це не про види бактерій, а про умови, коли ці інфекції розвинулись. Скажімо, стафілокок може викликати і госпітальні, і позагоспітальні інфекції, але, як правило, госпітальні штами набагато більш вірулентні та резистентні. Найчастiше зараз висівається грамнегативна флора, особливо, клебсiєла, синьогнiйка, ацинетобактер – не стафілокок», – розповіла Мошинець.

Для боротьби із інфекціями та стійкістю до антибіотиків, Мошинець має розробку із комбінацією двох антибіотиків. Мікробіологи виходять з того, що інфекційний процес у пацієнтів має форму біоплівки. Фахівчиня пояснює, що біоплівка – це майже мікробні міста в яких бактерії мешкають і ефективно захищаються від зовнішніх впливів, імунної системи і антибіотиків. Таким чином бактерії вибудовують свою екологічну нішу в тканинах пацієнта. У таких біоплівках бактерії прикріпляються до тканин пацієнта або до інертних поверхонь і починають вивільняти, синтезувати велику кількість своїх власних полімерів, зауважує Мошинець.

«Тобто ось ця біоплівка складається, в першу чергу, з полімерних молекул, які бактерії і синтезують самі. Такі полімери дуже різноманітні, це і полісахариди, і білки, і так звана екзоклітинна ДНК, бо ДНК це не тільки інформаційний матеріал, це ще і будівельний матеріал для створення біоплівки. Особливо багато ДНК вивільняє синьогнійка, з якої вона зліплює свою біоплівку. І ця біоплівка постійно потовщується, і фактично ми маємо в осередку інфекції ось цю таку велику слизову структуру, або біоплівку. Природній захист організму безсилий проти такої біоплівки, бо макрофаги не можуть її контролювати», – пояснила кандидатка біологічних наук.

Далі у цьому процесі бактерії виділяють багато імуносупресорів, тобто токсинів, які паралізують імунну систему. Мошинець підкреслює, що цей процес вона добре бачить при гострому сепсисі.

«Наприклад, у нас був пацієнт з остеомієлітом. Коли нам вдалося зруйнувати біоплівку його остеомієлітної інфекції і паралельно знизити продукцію ось цих імуносупресантів, імунна система нібито прокинулася і «побачила» інфекцію – в тканинах, де була інфекція, підвищилась температура, посилилось запалення і виросли лейкоцити, хоча ШОЕ знизилось», – додала мікробіологиня.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – лабораторний показник аналізу крові. Підвищується за наявності запального процесу в організмі.

Між тим, світова преса б’є на сполох: Україна стала розсадником антибіотикорезистентних інфекцій. The Sunday Times опублікувала матеріал із заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі, зокрема, йдеться про дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету, під час якого науковець перевірив зразки від 141 пацієнта, які проходили лікування в українських клініках.

Джерело матеріала
loader
loader