Росія готова влаштувати ядерну катастрофу взимку: для чого Путіну удари по українських АЕС

21 вересня 2024 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у себе в Х поширив доволі тривожну інформацію про підготовку Росією ударів по українських АЕС. У серії з чотирьох постів міністр повідомив, що, за даними української розвідки, Кремль готує удари по критичних об'єктах ядерної енергетики України напередодні зими. Зокрема, мовиться про відкриті розподільчі пристрої атомних станцій та підстанції передачі, які є критичними для безпечної роботи атомної енергетики.

Згодом про таке попередження для світу заявили й керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, а також і сам Володимир Зеленський.

24 Канал аналізує інформацію про підготовку Росії до атаки на українські АЕС та пояснює, чи блефує Росія та для чого знову включає режим ядерного шантажу.

Україна попередила про загрозу російських ударів по АЕС

За словами Андрія Сибіги, ураження цих об’єктів створює високий ризик ядерного інциденту, який матиме глобальні наслідки. Відповідну інформацію українські спецслужби вже передали партнерам. Поінформовано також і МАГАТЕ.

Росія – єдина країна, що захопила атомну станцію в Європі, шантажуючи світ. Українська #ФормулаМиру містить пункт про забезпечення радіаційної і ядерної безпеки. Ми закликаємо всі міжнародні організації і держави, які поважають Статут ООН, запобігти сценарію країни-терориста. Вдячні МАГАТЕ за рішення про розширення місій на низці енергетичних об'єктів України. Просимо Агенцію, країни-партнери та інші організації якнайшвидше реалізувати домовленості. Закликаємо також забезпечити постійну розширену присутність місій на всіх відповідних об'єктах,
– наголосив глава МЗС України.

Згодом, 24 вересня, цю інформацію повторив на засіданні Ради Безпеки ООН уже Президент України Володимир Зеленський.

Зараз, із наближенням третьої зими цієї війни, Росія знову намагається знищити нашу енергетику, і цієї осені вони діють ще цинічніше. Вони готуються атакувати наші атомні електростанції, три з них, ми маємо цю інформацію і маємо докази цього. Якщо Росія готова зайти так далеко, це означає, що нічого з того, що ви цінуєте, для Москви не має значення,
– звернувся глава української держави до світу.

Чому це не пусті слова

Росія за понад 10 років агресії проти України та за всю попередню історію довела, що для неї не існує жодних норм моралі та бар'єрів, які б вона з радістю не порушила заради власних (здебільшого примарних) цілей та амбіцій.

Російська агресія це довела вкотре. Лише за час повномасштабного вторгнення маємо дійсно жахливі та неприпустимі дії від Росії.

Серед них:

• захоплення Запорізької АЕС та перетворення її на воєнний об'єкт (нині Росія використовує ЗАЕС як живий щит для прикриття власних загонів пілотів БпЛА);
• захоплення Чорнобильської АЕС та перетворення найбільш забрудненого радіацією місця у світі (Рудого лісу) на воєнні позиції;
• обстріли території України, яку не вдалося окупувати, та удари по ядерних об’єктах. Зокрема, регулярні удари по території Харківського фізико-технічного інституту, де розміщена ядерна підкритична установка “Джерело нейтронів”;
• навмисне програмування польотних завдань для крилатих ракет і безпілотників-шахедів, щоб вони проходили поблизу (або над) українськими АЕС.

До цього переліку належать і регулярні атаки росіян на об'єкти критичної інфраструктури України, зокрема ТЕЦ і ГЕС. І мова не про найбільш відомі випадки – руйнування російськими ракетами Дніпрогесу, Трипільської ГЕС, Бурштинської ТЕС, а взагалі про всі такі об'єкти.

Росія готова йти ва-банк

Мета цих атак – цілком зрозуміла. Росія здійснювала масштабні акції терору проти цивільних, намагаючись зламати український спротив та примусити до капітуляції.

Але план ворога зазнав фіаско – Україна пережила дуже важку зиму 2023–2024, проте не замерзла і встояла. Чи не головну роль у цьому "диві" зіграли саме АЕС: саме вони забезпечили 50% енергогенерації. Росія зробила висновки й тепер на зиму 2024–2025 готує новий раунд.

Фактично для росіян це останній шанс на перемогу, адже ресурси в окупантів таки закінчуються, а це означає, що до зими 2025–2026 року режим Путіна може просто не дожити. У цій ситуації росіяни точно будуть готові на все.

Росія довела, що не зупиниться ні перед людськими жертвами, ні перед ризиком екологічної катастрофи небувалих масштабів. До того ж готова навіть до жертв серед своїх. І мова навіть не про спроби росіян опромінити самих себе продуктами життєдіяльності ракети з ядерним двигуном "Буревестник" чи про нещодавній вибух міжконтинентальної балістичної "кузькіної мами" – ракети "Сармат" у Плесецьку: там загинули лише путіністи.

Мовиться про навмисний підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Внаслідок цього злочину загинули як російські військові, так і цивільні мешканці окупованих територій, яких, якщо вірити російській пропаганді, Росія прийшли звільняти від "київського режиму".

Все це воєнні злочини з ознаками геноциду від держави-терористки, якою безперечно є Росія.

Саме тому стосовно неї має існувати принцип презумпції винуватості, тобто всі люди доброї волі мають виходити з того, що, якщо є щось погане, Росія це неодмінно зробить, якщо матиме таку можливість. Цей принцип має діяти, допоки не доведене зворотне та не представлені належні докази.

Геноцид під дипломатичним прикриттям Китаю та Бразилії

Заяви міністра Сибіги та слова президента Зеленського на Радбезі ООН – не пусті лякалки, а попередження для світу. І горе тим, хто продовжує в цьому сумніватися.

Так, мова про політичних союзників путінського режиму. Наразі Москва, крім КНДР та Ірану, які відкрито (перші) та цинічно (другі) постачають Росії озброєння, має також і дипломатичне прикриття в особі партнерів по БРІКС, насамперед Китаю та Бразилії. Ці дві держави навіть мають спільний "мирний план", написаний фактично в інтересах агресора та озвучений у травні 2024 року.

Проте навіть такий "мирний план" Росія порушує. Очікується, що він буде деталізований вже 27 вересня в ООН під час зустрічі представників 20 країн Глобального Півдня, але вже відомо, що одним із головних його пунктів є "ядерна безпека".

Що ж, доволі цікаво, як китайські та бразильські дипломати будуть пояснювати колегам із Глобального Півдня, що Росія не така вже й погана, просто хоче обстріляти ракетами українські АЕС. Схожа ситуація була з "мирним планом" Сі у 2023 році. Нагадаємо, що той документ передбачав, серед іншого, й "зернову безпеку", і цей пункт Росія свідомо порушувала, здійснюючи ракетні атаки на українські порти та елеватори, намагаючись заблокувати Чорне море та зупинити український експорт зерна.

Також було б непогано подивитися в очі представникам Китаю, адже саме їхні супутники виступають для росіян в ролі очей для потенційних атак на ядерні об'єкти в Україні. Про це прямо заявив президент Зеленський в інтерв'ю ABC News.

За останніми даними, Росія використовує китайські супутники і фотографує деталі об'єктів на ядерних об'єктах... І, з нашого досвіду, якщо Росія фотографує певні об'єкти, то виникає загроза ракетних ударів по ядерних об'єктах,
– Зеленський про роль Китаю в російській агресії.

Так, президент не уточнив, що це за китайські супутники – приватні чи державні, але це не так і важливо, адже за останні роки КНР все більше деградує в бік диктатури, де головним у словосполученні "державний капіталізм" є перше слово.

Також факт полягає в тому, що 60% деталей, виявлених у російській зброї, має китайське походження, нехай офіційний Пекін це вперто і спростовує. Те саме, до речі, робить і Іран, проте віри цим словам немає жодної.

Як має реагувати світ на ядерний шантаж Росії

Відповідь може бути лише одна. Має бути безпрецедентне посилення тиску на Росію та готовність йти на рішучі кроки.

Путін має зрозуміти, що атаки на українські АЕС – це реальна "червона лінія", перетин якої означатиме швидкий кінець його правління та знищення російського режиму. Захід нарешті має вжити заходів, щоб позбавити Росію самої здатності до ядерного шантажу. І, якщо вже немає іншого виходу, серйозно подумати над тим питанням дефрагментації цієї недобитої колоніальної імперії.

Але спершу цивілізований світ має припинити боятися української перемоги. Саме це має стати "Планом Б", а не постійний ризик перетворення України на декорації до Fallout чи виживання в стилі S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl.

Чи здатен цивілізований світ на такі рішучі дії – питання відкрите. Так, це складно, страшно, неприємно, дорого та ризиковано. Але що буде, якщо вкотре замість зброї та рішучої консолідованої позиції ми матимемо лише чергове "занепокоєння", не хочеться навіть прогнозувати.