Хоча практика усвідомленості набирає дедалі більшої популярності з кожним роком, учені вважають, що для боротьби зі стресом існують простіші методи. Один такий метод виявився доступним кожній людині і проявив себе набагато краще за популярні способи.
Недавнє дослідження показало, що надія може бути більш ефективним засобом, ніж усвідомленість, щоб допомогти людям впоратися з тривалим стресом і зберегти працездатність. Ключовою відмінністю першого від другого є те, що надія є постійним супутником майже кожної людини, не потребуючи будь-яких особливих умов і дій для того, щоб відчути її ефект, пише News Medical.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Дослідження, в якому взяли участь професійні музиканти під час пандемії COVID-19, показало, що збереження надії може мати вирішальне значення для управління стресом і стимулювання позитивних емоцій у важкі часи. Усвідомленість, практика, яку часто вихваляють за її переваги, передбачає зосередження на теперішньому моменті у відкритий, допитливий і неосудливий спосіб.
Однак у дослідженні, опублікованому в журналі Stress & Health, зазначається, що в періоди сильного стресу з усвідомленістю можуть виникати проблеми. Том Загенчик, професор менеджменту Державного університету Північної Кароліни та співавтор дослідження, пояснив: "Важко бути уважним та усвідомленим, коли ви відчуваєте стрес. Якщо це справді важкий час, насамперед не варто занадто зациклюватися на переживаннях".
У дослідженні взяли участь 247 професійних музикантів, які пройшли два опитування з інтервалом в один місяць, щоб оцінити рівень надії та усвідомленості й те, як ці установки вплинули на їхню залученість у роботу, емоційне благополуччя та рівень стресу. Результати показали, що надія була тісно пов'язана з такими позитивними результатами, як щастя, зниження дистресу і вища залученість до роботи, в той час як усвідомленість не показала таких переваг у цих сферах.
Крістін Скотт, професорка менеджменту в Університеті Клемсона і співавторка дослідження, наголосила на важливості надії в боротьбі зі стресом, заявивши: "Наші результати прості і кажуть нам, що надія була пов'язана з тим, що люди були щасливі, а уважність — ні". Це, своєю чергою, свідчить про те, що під час тривалого стресу концентрація на майбутньому і збереження надії можуть бути більш корисними, ніж фіксація на теперішньому моменті. Хоча дослідження проводили в секторі виконавських мистецтв, який сильно постраждав від пандемії, автори вважають, що отримані ними результати застосовні в різних галузях. Емілі Ферріс, ще одна співавторка дослідження й аспірантка Клемсона, зазначила, що організації можуть впроваджувати практику заохочення надії та перспективного мислення у свою корпоративну культуру, щоб допомогти співробітникам впоратися зі стресом і зберегти залученість у робочий процес.
Раніше Фокус писав про чотири способи зробити себе щасливішим. Психологи дали кілька рекомендацій, як підвищити рівень свого щастя.
Також Фокус писав про п'ять простих щоденних звичок, здатних зміцнити здоров'я мозку. У гонитві за здоровим мозком наука і повсякденні звички перетинаються напрочуд простими способами, виливаючись у легкі й ефективні кроки зі зміцнення самопочуття нашого центру ухвалення рішень.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.