Друге можливе президентство Трампа: чому члени НАТО стурбовані — ЗМІ

На дискусії між лідерами країн НАТО на саміті у Вашингтоні 9-11 липня, ймовірно, вплине те, що стоїть на кону для Альянсу на президентських виборах у США в листопаді. Дональд Трамп, кандидат від Республіканської партії, викликав занепокоєння своєю відданістю НАТО, коли був президентом з 2017 по 2021 рік. Зовсім недавно він припустив, що не в усіх випадках буде дотримуватися статті 5 Основоположного договору НАТО, яка зобов'язує членів Альянсу приходити на допомогу один одному, зазначає Bloomberg.

Заснована в 1949 році для захисту Європи від нападу Радянського Союзу, Організація Північноатлантичного договору стала уособленням фундаментального партнерства між Північною Америкою і Європою, заснованого на спільних політичних та економічних цінностях. Початковими членами Організації були 12 країн. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, кількість членів зросла до 32 країн.

Стаття 5 - це обіцянка колективної оборони, яка, згідно з НАТО, "пов'язує її членів разом, зобов'язуючи їх захищати один одного і створюючи дух солідарності всередині Альянсу". Вона встановлює, що напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх. Це зобов'язання посилює довіру до стратегії стримування організації, збільшуючи ризики для будь-якого потенційного агресора.

Стаття була задіяна лише один раз, після атак на Всесвітній торговий центр і Пентагон 11 вересня 2001 року. Альянс використовував літаки системи повітряного попередження й управління для патрулювання неба над США. Потім був моніторинг кораблів у Середземному морі, участь у війні в Афганістані та тренування іракських солдатів.

Під час своєї передвиборчої кампанії 2016 року Трамп стривожив союзників США в Європі, заявивши, що зобов'язання США захищати своїх колег по НАТО мають залежати від того, чи достатньо високі їхні військові витрати. Трамп скаржиться на те, що США несуть непропорційний тягар колективної оборони НАТО. США витрачають 3,38% свого валового внутрішнього продукту на оборону, тоді як середній показник серед інших членів НАТО становить 2,02%, згідно з даними Альянсу.

Європейські країни, які прагнули отримати запевнення у відданості США НАТО під час президентства Трампа, були розчаровані на саміті в Брюсселі в травні 2017 року, де він відмовився чітко заявити про підтримку положення про колективну оборону Альянсу. Два тижні потому, на прес-конференції у Вашингтоні, Трамп заявив, що він "абсолютно" відданий цьому положенню.

У своїй передвиборчій кампанії 2024 року Трамп знову поскаржився на те, що деякі члени НАТО не досягли офіційної мети — витрачати щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту на оборону до цього року. 10 лютого Трамп заявив, що якщо він знову стане президентом, то заохочуватиме Росію робити "все, що завгодно" з тими членами Альянсу, які не виконають цю вимогу. В інтерв'ю наступного місяця Трамп заявив, що захищатиме союзників по НАТО, які виконали свої зобов'язання щодо витрат на оборону.

Згідно з даними, оприлюдненими НАТО в червні, вісім країн не досягли цільового показника: Бельгія, Канада, Хорватія, Італія, Люксембург, Португалія, Словенія та Іспанія. Ісландія є членом НАТО, але не входить до розрахунків оборонних витрат Альянсу через відсутність у неї постійної армії. Це означає, що 23 з 32 членів Альянсу досягли цього порогу, тоді як до вторгнення Росії в Україну таких було лише дев'ять з 30.

Джерело: ZN.UA