Учені створили робота з мозком зі стовбурових клітин людини: що з цього вийшло

Дослідники з Тяньцзінського університету і Південного університету науки і технологій розробили робота з вирощеним у лабораторії штучним мозком, якого можна навчити виконувати різні завдання. Про це пише South China Morning Post.

Повідомляється, що вчені використовували технологію "мозок-на-чіпі", яка об'єднує органоїд мозку — тканину, отриману зі стовбурових клітин людини, — з чіпом нейронного інтерфейсу, який приводить робота в дію і вчить його уникати перешкод і долати перешкоди, а також захоплювати предмети.

У Тяньцзінському університеті заявили, що це "перша у світі інтелектуальна складна система інформаційної взаємодії з відкритим вихідним кодом на основі мозку на кристалі". На думку вчених, їхні дослідження можуть призвести до створення гібридного інтелекту людини і робота.

Як зазначають у виданні, органели мозку складаються з плюрипотентних стовбурових клітин людини, які зазвичай трапляються тільки в ранніх ембріонів і можуть розвиватися в різні тканини, зокрема нервові. При пересадці в мозок вони можуть встановлювати функціональні зв'язки з мозком господаря.

Важливо Другий пішов: Neuralink схвалили встановлення імплантату наступному пацієнту ще глибше в мозок

"Трансплантація органоїдів головного мозку вважається багатообіцяючою стратегією відновлення функцій мозку шляхом заміни втрачених нейронів і реконструкції нервових ланцюгів", — стверджують у Тяньцзінському університеті.

Зі свого боку професор Тяньцзінського університету Лі Сяохун зазначив, що, хоча мозкові органели вважаються найперспективнішою моделлю базового інтелекту, ця технологія, як і раніше, стикається з "вузькими місцями". Зокрема, йдеться про "низький ступінь зрілості розвитку і недостатнє постачання поживними речовинами".

Нагадаємо, співробітники Університету Монаша створили DishBrain — напівбіологічний комп'ютерний чип, в електродах якого в лабораторії вирощено приблизно 800 000 клітин мозку людини і миші.

Також повідомлялося, що компанії Ілона Маска Neuralink вдалося поліпшити продуктивність мозкового чипа, імплантованого Ноланду Арбо, незважаючи на втрату кількох електродів.