Україна затвердила Національний план з енергетики: чого чекати по е/е та газу?
Україна затвердила Національний план з енергетики: чого чекати по е/е та газу?

Україна затвердила Національний план з енергетики: чого чекати по е/е та газу?

Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) розрахований на період до 2030 року.

Кабінет Міністрів схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. Про це повідомив Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише Мета.

Він розроблений відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999, з урахуванням кращих практик країн-членів ЄС та на виконання зобов’язань щодо вступу до ЄС, і визначатиме комплексний інтегрований розвиток економіки на найближчі роки, який має бути підтриманий необхідними обсягами енергетичних ресурсів з урахуванням європейських стандартів у частині екології.

Що передбачає  план до 2030 року:

1. Декарбонізація

  • скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
  • кліматична нейтральність енергетичного сектору – до 2050 року, національної економіки в цілому – до 2060 року;
  • виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року;
  • скорочення викидів метану на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року;
  • посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
  • частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у структурі загального кінцевого енергоспоживання – не менше як 27% у 2030 році;
  • індикативні цілі ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року: опалення та охолодження – 35%;електроенергія – 25,4%; транспорт – 14%;
  • частка генерації з ВДЕ в загальному виробництві електроенергії – на рівні 25% у 2030 році;
  • частка використання альтернативних джерел енергії (ВДЕ та вторинні енергетичні ресурси) у виробництві теплової енергії об’єктами у сфері теплопостачання у 2025 році – 30 %, у 2035 році – 40%;
  • збільшення рівня застосування альтернативних видів палива (біопаливо або його суміш з традиційним паливом) та електроенергії (виробленої, як з традиційних, так і з відновлюваних джерел) у транспортному секторі до 50 % до 2030 року.

2. Енергоефективність

  • сукупний обсяг заощадженої енергії при кінцевому використанні за 2021-2030 роки – не менше 16 405 тис. т н.е.;
  • очікувана економія енергії у будівлях органів державної влади – не менше 24.9 ГВт·год/рік.

3. Енергетична безпека

  • зниження рівня імпортозалежності – до 33%;
  • поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів із третіх країн – не більше 30% від одного постачальника;
  • зменшення частки одного постачальника на ринку ядерного палива до 60%;

4. Електроенергія:

  • повна і всебічна інтеграція ринку електроенергії України з європейським ринком;
  • забезпечення відсутності боргового навантаження на суб’єктів енергетичного ринку;
  • впровадження "розумного обліку" електроенергії та "розумних мереж";
  • зменшення перерв у електропостачанні (SAIDI) до 150 хвилин у міській місцевості та 300 хвилин у сільській місцевості (до 2050 року);
  • зниження технологічних втрат в мережах до 2030 року не менш як на 30%.

5. Газ:

  • повна та всебічна інтеграція з європейськими ринками газу;
  • збільшення та сприяння виробництву біометану;
  • достовірність та повнота комерційного обліку газу;
  • досягнення адекватних обсягів внутрішнього видобутку.

6. Дослідження, інновації, конкурентоспроможність:

  • розвиток та фінансування інновацій та досліджень в секторі чистих технологій, відновлюваної енергетики та низьковуглецевого виробництва;
  • впровадження чистих енергетичних рішень та низьковуглецевих технологій.
Джерело матеріала
loader
loader