Про це передає Укрінформ із посиланням на естонського мовника ERR.
Згідно з поясненнями Каріса, відповідно до закону, може бути конфісковано та використано для відшкодування шкоди лише майно тих, «чий зв'язок зі скоєнням або сприянням протиправному діянню встановлено і достатньо доведено». «Отже, той факт, що чиїсь активи були заморожені через міжнародні санкції, не є достатньою підставою для відчуження майна», - зазначив Каріс.
Він додав, що ухвалений закон необхідно тлумачити так, що передача майна стосується тих, хто брав активну участь у скоєнні військової агресії або порушенні норм ведення війни.
Президент Естонії також визнав, що конфіскація майна у зв'язку з участю у військовій агресії може викликати не з'ясовані юридичні питання, але «парламент повинен мати можливість зробити політичний вибір навіть у такій неясній ситуації».
«Незалежно від того, що можна думати про обране в Естонії рішення, немає сумнівів у тому, що ми маємо знайти ефективні способи гарантувати право жертв агресії на отримання компенсації від винних у завданні шкоди», - наголосив Каріс.
ERR зазначає, що правознавці дали різні оцінки зазначеному закону. Наприклад, доцент кафедри конституційного права Тартуського університету Палома Криит Тупай вважає, що він може суперечити Конституції Естонії. Водночас колишній канцлер права Індрек Тедер переконаний, що немає достатніх підстав для категоричного твердження, що закон би суперечив Конституції.
Як повідомлялося, закон, за прийняття якого 15 травня проголосували 65 депутатів естонського парламенту Рійгікогу, дозволяє використовувати заморожене на підставі санкцій майно людей і підприємств, що сприяли протиправній діяльності Росії, як передоплату за шкоду, котру РФ має відшкодувати Україні.
Фото: Priit Mürk/ERR