Вівторок, 7 травня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
Відповідальність і людяність
«А в чому різниця між пропагандою та поширенням інформації, журналістикою? Ми всі спільно шукали відповідь на це питання й дійшли висновку: пропаганда апелює до емоцій, навіть інстинктів (обурення, страх, гнів, агресія, презирство, але і співчуття, і «розуміння», емпатія як стокгольмський синдром теж), а журналістка подає факти й компетентні думки». Я часто цитую нашого редактора Євгена Брижа. От і тепер Євген написав для «Детектора медіа» текст про те, чим журналістика відрізняється від пропаганди й чому це забули на Заході. І на пракладах показав, є чи ні Такер Карлсон журналістом у порівнянні з українськими медійниками, які працюють і гинуть на війні. Без достатнього контексту, пояснення обставин, незрозумілого й того, що передувало події, представлення «іншого погляду» — це просто надання трибуни. Так було й раніше, в історії (ми теж про це писали), так зробив і робить Такер Карлсон. Хоч би скільки він вирячував очі й імітував здивування, але його «розмова» з Путіним — це була тепла ванна, а не повноцінне інтерв’ю. Простіше кажучи, пропаганда.
«Рашизм – це…»
У продовження теми, залишаю вам посилання на матеріал Ірини Семенюти: «“Рашизм” чи “русскій мір”: навіщо Україні чітке визначення російської ідеології». У тексті Ірина зібрала експертні думки учасників круглого столу «Рашизм — розпізнати, зупинити й засудити» з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Українського інституту національної пам’яті та «Укрінформу». Наскільки вдалим виявилося поняття «рашизм» та як його використовують в українському і міжнародному інфопросторі? Як українські дослідження та офіційні документи допомагають світу визнати злочинність російського режиму? І чому слово «рашизм» варто поширювати не лише напряму з України, а за допомогою іноземних спікерів, які можуть пояснити це на свою аудиторію в країнах ЄС, Америки, — читайте вцьому тексті.
«95 квартал» — це…
Марина Крижня знову зробила огляд на новий випуск «95 кварталу». Так і пише: «Сіськодавськ нічого не навчив». Бо, як інакше пояснити сценку про поцілунки голови ТЦК зі своїми підлеглими. Марина нагадала нам історію про вже ексначальника Рівненського міського ТЦК, який на роботі цілувався з жінками. Ось коротко: у телеграм-помийці Шарія (прокремлівського пропагандиста) поширили відео з прихованих камер з кабінету цього начальника, а деякі медіа написали новини на цю тему. Не заблюрили обличчя жінок на відео, навіть дехто пішов далі й написав ім'я його дружини та виклав фото його родини з сином. Про те, що ж було не так із висвітленням цієї новини, говорили медіаексперти, юристи, представники Інституту масової інформації ось тут. Ну а «Квартал», вочевидь, не читає, що ж пишуть фахівці, тож може використовувати цю історію у своїх номерах. І що ви думаєте? Виглядало все «набагато пошліше, ніж в оригінальному відео Шарія», — це вже пишуть глядачі на своїх сторінках у фейсбуці. То що ж не так із новим великоднім номером «Кварталу» і чому це неприпустимо ні в мирні часи, ні тим більше в умовах війни, — Марина Крижня зібрала докупи реакції дописувачів з фейсбуку і пояснює у своєму матеріалі: «”95 квартал” знову втрапив у скандал через свій номер». А Катерина Городчина пише, що подивилась також і «Дизель шоу». Ох, кринж-контроль не спить.
Знайди різницю: серіали, які ми не заслужили
Ви любите серіали? Я, так. Оригінальні і хороші — особливо, у непрості часи, тим більше. Але, регулярно читаючи Лєну Чиченіну, я стала дуже вибірковою та обережною, мовляв, знаю, я ваші серіали… І якщо моя думка експертною бути не може і чи дослухатися до неї — обирати вам, то думку Лєни варто знати, читати й мотати на вус. «Український серіал “Зозулі” за держкошт vs російські “Сестри”. Знайди різницю». Якщо ви раптом подумали, що доведеться переглянути не лише 16 серій «Зозуль», а й 20 серій «Сестер», — ні. «Антоніна» береже вашу нервову систему і зробила це за нас! У «Зозулях» та російських «Сестрах» спільного аж занадто багато. Чому це не ок — огляд тут.
В Україні з’явиться новий канал
Інформаційно-аналітичний. «На ньому я хотів би бачити менше політиків, більше експертів», — поділився з Наталією Даньковою медіаменеджер Дмитро Добродомов. Поговорили про формат, ведучих, інвесторів, наповнення, гостей і чому там майже не буде політиків: «тому що ми називаємо речі своїми іменами, а не те, що люди бачать у єдиному марафоні».
Не вірте очам своїм
Краще зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації. У квітні для студентів і студенток провели інтенсивну тренінгову програму «Медіаграмотність і журналістика: як відповідально споживати та створювати контент». Одна з тренерок, Ольга Юркова, показала студентам серію світлин, що восени та взимку 2023-го поширювали в соцмережах із закликом молитися за Авдіївку. Вона запропонувала роздивитися фото й визначити, справжні вони чи штучно згенеровані, і навести відповідні аргументи.
Юлія Поліковська зібрала в тексті головне з лекцій, що стануть у пригоді кожному: практичні поради й інструменти, як розрізнити дезінформацію та сформувати в себе навички медіаграмотності.
Обережно, спойлер!
Попереджає Артур Колдомасов, відповідаючи на запитання, чого очікувати від першого півфіналу «Євробачення-2024». Ви дивитесь? Я так і читаю тексти Артура та чекаю, коли мій колега прокоментує всю роботу Таню Муїньо, режисерки виступу конкурсанток від України Jerry Heil та alyona alyona. Раптом ви не знали. А тут подробиці про цьогорічне шоу, гостьові номери та конкурсні виступи.
Наразі це все.
Дякую, що дочитали цього листа до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.