Дмитро Добродомов: невдалий електромеханік, журналіст, кандидат у президенти
Дмитро Добродомов покинув навчання у Львівській політехніці заради журналістики. За час у професії пройшов шлях від кореспондента львівської газети до генерального директора телеканалу. Із третьої спроби він потрапив до Верховної Ради та вступив у фракцію Блоку Петра Порошенка. Однак згодом вийшов із неї та заснував власну партію. Разом із Саакашвілі він проривав кордон та брав участь у його мітингах. Тепер Добродомов збирається стати президентом. Про це повідомляє Політека.
Біографія
Дмитро Євгенович Добродомов народився 13 січня 1977 року у Львові.
Сім’я
Двічі одружений. Від першого шлюбу має сина. Друга дружина – Анна Малкіна, професорка політичних наук Київського національного університету імені Т. Шевченка.
Освіта
У 1996 році закінчив Львівський технічний коледж. Того самого року вступив на електромеханічний факультет Львівської політехніки, однак пішов з університету в 1999-му.
У 2004 році випустився з Львівського національного університету, де навчався на журналіста.
Із 2017 року навчається у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при президентові України.
Кар’єра
У 1998 році ще під час навчання в університеті починає працювати журналістом у львівській газеті “Експрес”, а згодом кидає навчання та зосереджується на роботі.
Усього за десять років у виданні Дмитро Добродомов зробив кар’єру від простого кореспондента до першого заступника стратегічного редактора видавничої групи.
За цей час він встиг попрацювати директором департаменту власних кореспондентів та оперативним редактором.
У 2008 році засновує ТОВ “Агентство журналістських розслідувань” та стає редактором у власній газеті “Інформатор”.
У 2010 році отримує посаду головного продюсера на новоствореному телеканалі ZIK. Паралельно з цим веде програму “Хто тут живе?”
У 2012 році стає генеральним директором медіахолдингу ZIK.
Політична діяльність
У 2002 році невдало балотувався у Верховну Раду по 116 виборчому округу Львова.
Вдруге намагався потрапити у парламент уже на виборах 2012 року, на яких набрав 31% голосів та посів друге місце. Представляв партію Віталія Кличка “УДАР”.
У 2014 році Дмитро Добродомов усе ж таки зміг перемогти на своєму окрузі та отримати депутатський мандат. На виборах заручився підтримкою Радикальної Партії Олега Ляшка та Блоку Петра Порошенка. Представляв фракцію БПП, однак вийшов із неї у червні 2015 року.
У Раді працює секретарем Комітету з питань запобігання та протидії корупції.
Брав участь у виборах мера Львова у 2015 році, на яких набрав майже 11% голосів.
Очолює партію “Народний контроль”, яку створив у 2015 році на базі однойменного громадського об’єднання.
27 жовтня 2018 року на з’їзді партії Дмитра Добродомова висунули кандидатом у президенти.
Компромат та скандали
Іще у 2013 році Дмитро Добродомов побився з депутатом Львівської обласної ради від партії “Свобода” Йосифом Ситником. За словами Добродомова, вони зустрілися в туалеті ОДА, де свободівець спочатку накинувся на нього з образами, а потім вдарив у обличчя. У свою чергу прес-служба “Свободи” заявила, що повідомлення про бійку не відповідають дійсності. Однак після цього сам Ситник звинуватив журналіста у нападі та пішов у лікарню, щоб зняти побої. Крім того, депутат відмовився здавати кров на вміст алкоголю.
Дмитро Добродомов має славу одного з “найпрозоріших” депутатів завдяки постійним звітам про свою діяльність. Однак у вересні 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції запідозрило нардепа у сумісництві роботи, що прямо заборонено адміністративним кодексом. У НАЗК повідомили, що Добродомов виступив із лекціями на форумі в Одесі, за що отримав трохи більше ніж 5 тисяч гривень гонорару.За це йому загрожує штраф у розмірі 5,1-8,5 тисяч гривень та конфіскація зароблених грошей.
Нардеп у відповідь заявив, що викладацька діяльність не підпадає під цю заборону. Крім того, він зазначив, що не приховував цю інформацію та вніс свій заробіток у декларацію.
Дмитро Добродомов восени 2017 року разом з іншими депутатамизустрічав екс-очільника Одеської області Міхеїла Саакашвілі на кордоні з Польщею, коли той намагався потрапити в Україну після відмови у в’їзді. Після цього Добродомов декілька разів брав участь в акціях на захист скандального політика, а потім навіть влаштував мітинг під Верховною Радою за його закликом.
Партія нардепа “Народний контроль” також потрапляла в поле зору журналістів. Почалось усе ще тоді, коли Добродомов оголосив про створення власної політичної сили. За ім’я партії він обрав назву передачі, яку вів на каналі ZIK, – “Народний контроль”. Передача була спрямована на журналістські розслідування, тож, вочевидь, на цій назві нардеп хотів створити імідж партії.
Однак керівництво каналу виступило проти та назвало це маніпулюванням громадською думкою.
Певний час між Добродомовим та його колишнім каналом тривала судова суперечка, у результаті якої йому дозволили використовувати назву “Народний контроль”.
Декларація
За 2017 рік нардеп Добродомов зареєстрував майже 1,3 мільйона гривень доходу. 480 тисяч він отримав за роботу у Верховній Раді. Ще 229 тисяч йому компенсували за проїзд Україною та проживання в Києві під час засідань парламенту.
Дмитро Добродомов удруге одружився минулого року і не забув зареєструвати подарунки на весілля – всього 320 тисяч гривень.
Окрім того, він позичив 250 тисяч гривень у свого однопартійця Андрія Кісери.
18 тисяч гривень депутату виплатила консультативна місія ЄС на навчальний візит у Стокгольм.
Серед активів нардепа – 270 тисяч гривень, 20 тисяч доларів та 13 тисяч євро.
Гроші він зберігає на банківських рахунках, у готівці та у дорогоцінних металах.
У рідному Львові Добродомов зареєстрував дві квартири площею 139 та 54 квадратних метри. Ще одні апартаменти на майже 94 квадратних метри нардеп орендує в столиці.
Власної автівки в нього немає. З 2017 року він їздить на Skoda Octavia А5, яка належить громадянину України Борису Марченку.
Окрім того, Дмитро Добродомов зареєстрував права на сценарій до своєї передачі “Народний контроль” та пакет акцій компанії “Львівметал” на суму 1,4 тисячі гривень.