Цей звіт є частиною спільного моніторингу «Детектора медіа» та LetsData в рамках проєкту EU Disinformation Situation Centre. Його основною метою є проведення аналізу з метою всебічного розуміння пропагандистського інформаційного впливу Росії на країни-сусідки України: Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину. Також це дослідження має на меті визначити поточні цілі Росії в кожній із країн шляхом вивчення тактик, тем і ключових повідомлень, що використовуються в дезінформаційних кампаніях. Шляхом проведення порівняльного аналізу інформаційного поля в країнах, які потрапили до дослідження, аналітики «Детектора медіа» намагалися виявити закономірності в регіональній стратегії Росії, оцінити вплив пропагандистського порядку денного на Україну в умовах повномасштабного вторгнення та запропонувати механізми періодичного моніторингу. На основі таких досліджень із відстеження динаміки та декодування російської інформаційної стратегії надалі можна буде запропонувати та корегувати заходи для протидії таким стратегіям.
У попередніх звітах були відображені тренди та ключові повідомлення проросійських інформаційних кампаній у період від жовтня 2023 до лютого 2024 року. У цих звітах були висвітлені спроби Росії маніпулювати геополітичними темами та досліджувалися ксенофобія та популізм проросійських користувачів на різних платформах. У моніторингові звіти за конкретний місяць потрапляли теми, на яких фокусувалися дезінформаційні кампанії. Це, наприклад, могли бути протести фермерів у Європі або спроби відвернути увагу ЄС від України після початку війни Ізраїлю проти ХАМАС. В окремих звітах ми спробували виявити мережі скоординованого впливу проросійських акторів у країнах Центрально-Східної Європи та дослідити, як російська пропаганда оперувала темою НАТО.
Це фінальний тематичний звіт, у якому ми зосереджуємося на пошуку спільних тем, тональностей і повідомлень щодо дезінформації та фейків, які Кремль розповсюджував навколо теми виділення Україні фінансової та військової допомоги у країнах Центрально-Східної Європи взимку 2023–2024 року. В той час як пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню з осені 2023 проходив раунди дискусії в американському Конгресі, а країни ЄС шукали консенсус та переконували окремих учасників Союзу (наприклад, Угорщину) у терміновості та безальтернативності виділення допомоги, мережі проросійських акторів переконували суспільства у країнах-сусідках України у марності цих зусиль.
У місячних моніторингових звітах ми вже відзначали, що, наприклад, у грудні проросійські актори в окремих країнах (Польщі, Словаччині, Болгарії) увагу приділяли блокуванню в Конгресі США військово-фінансової допомоги Україні частиною Республіканської партії. Загалом можна виділити кілька ключових тем і повідомлень, навколо яких російська пропаганда концентрує негатив, і як прокремлівські актори «аргументують», чому направлення фінансових ресурсів і військових сил і засобів до України позбавлене глузду. Повторюваними та популярними тезами є:
- «Дешевше» домовитися із Путіним;
- Західну допомогу в Україні розкрадають;
- Україна скоро програє — надсилання допомоги втрачає сенс;
- Захід не в змозі забезпечити «апетити войовничої України»;
- Більша частина допомоги все одно залишається в оборонно-промисловому секторі США та ЄС;
- Росія вже виграла, тому що Україна не може повернути втрачені території військовим шляхом. Потрібно змусити Зеленського сісти за стіл переговорів, а не надавати допомогу та зброю Україні.
Попри зусилля прокремлівських мереж у Європі 1 лютого лідери країн ЄС знайшли консенсус і подолали довготривалий спротив Угорщини щодо виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро. А наприкінці лютого Європарламент остаточно проголосував за схвалення цього пакету допомоги абсолютною більшістю голосів. Також 13 березня посли країн-членів ЄС, у рамках фінансування Європейського фонду миру домовилися про надання військової допомоги Україні в обсязі 5 мільярдів євро у цьому році. Загальний фонд військової допомоги Україні від ЄС складе 20 млрд євро в найближчі чотири роки. Також 20 квітня Палата представників США нарешті схвалила законопроєкт щодо виділення допомоги на підтримку України на суму близько 61 мільярда доларів, який дебатувався та відкладався зусиллями спікера Палати Майка Джонсона понад пів року. У адміністрації президента США Джо Байдена підкреслюють, що наступний пакет військової допомоги, який готується на основі цього рішення, буде масштабнішим «ніж зазвичай».
Втім, говорити, що прокремлівські твердження серед політичних гравців у ЄС зникли чи їх перестали використовувати для дезінформування на тему виділення допомоги Україні, зарано. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто продовжує запевняти, що постачанням зброї до України ЄС наближає та готується до III світової війни: «поставки зброї можуть лише затягнути війну або збільшити ризик ескалації до світової війни». Внутрішній порядок денний у США також продовжують відвертати від теми України та запевняти, маніпулюючи, ніби війна в Україні закінчується, тому гроші платників податків необхідно надіслати не на допомогу, а на укріплення кордону, як повідомляє Центр протидії дезінформації.
Вибори до Європарламенту на початку червня та зміна комісарів ЄС, які відповідають за зовнішню та безпекову політику, зміни в адміністрації Білого Дому восени після чергових виборів президента США несуть подальші ризики та надають ґрунт для «розгойдування» проросійських наративів щодо виділення допомоги Україні. Тому аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» будуть продовжувати стежити й аналізувати соцмережі країн-сусідок України у Центрально-Східній Європі за цією чутливою темою.
Структура та динаміка появи охоплених публікацій за країнами
Графіка структури даних інтерактивна та дозволяє відфільтрувати та переглянути кількість публікацій на чотирьох основних платформах (X (твітер), телеграм, фейсбук, ютуб) за кожною країною у грудні 2023 — січні 2024 року.
У рамках звіту було проаналізовано трохи більше, ніж 14000 публікацій, які були охоплені у вибірці, підготовленій LetsData. Пости були агреговані командою LetsData за допомогою інструментів аналізу й автоматизації збору даних через API (інтерфейси прикладного програмування) різних платформ. З детальнішою методологією збору даних для проведення дослідження можна ознайомитися у попередніх звітах.
На графіці вище доступний вибір і сортування за кожною країною, що дозволяє визначити частку та пропорцію тематичних публікацій і постів, агрегованих у період грудня 2023 — січня 2024 року на кожній із чотирьох охоплених платформ — Telegram, X (Twitter), Facebook, YouTube. У поточному звіті, присвяченому маніпуляціям і дезінформаційним повідомленням на тему допомоги Україні простежуються тенденції щодо розподілу публікацій за окремими мережами, вже зафіксовані у попередніх місячних чи тематичних моніторингових звітах.
Основним майданчиком для поширення проросійських наративів і дезінформаційних повідомлень щодо теми виділення Україні військової та фінансової допомоги у шести з восьми країн, які потрапили у дослідження, залишається Telegram. Лише в Угорщині та Румунії переважною соцмережею для публікації таких меседжів слугує Facebook (понад 50–55% повідомлень, що потрапили у вибірку відповідно). У Болгарії частка Facebook також є вагомою та складає майже 30%. Частка Facebook у Словаччині та Чехії склала від 15 до 20%. Водночас в Угорщині та Польщі значний сегмент займає X (Twitter), на який припадає від 15 до 25% постів від прокремлівських акторів. Втім поширення проросійських наративів за аналізованою темою у X (Twitter) спостерігається також у чеському та українському інфопросторі.
Зафіксовану вибірку LetsData опрацьовували аналітики та практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», виокремлювали характерні тренди й показові приклади поширення дезінформації в кожній із країн моніторингу та на основі цього визначали спільні закономірності.
На потоковому графіку публікацій у вибірці на основі даних, зібраних LetsData у період з 1 грудня 2023 до 31 січня 2024 року, проглядаються кілька сплесків кількості ймовірних дезінформаційних повідомлень, як і окремі «піки» постів від «зловмисних» акторів. Інтенсивність і частота, з якою виникали піки та сплески кількості публікацій, говорить про те, наскільки важливим для проросійських авторів було маніпулювання темою виділення Україні військової та фінансової допомоги.
Найбільша кількість таких повідомлень була зафіксована на початку грудня 2023 року та в другій половині січня 2024 року. Це пов’язано з двома подіями — візитом Володимира Зеленського до США та підписанням Україною першої з низки безпекових угод (із Великобританією).
11 грудня Володимир Зеленський був у Північній Америці. У Сполучених Штатах Америки він виступив у Національному університеті оборони США, зустрівся з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою і президентом Світового банку Аджаєм Бангою, представниками оборонних підприємств США. 12 грудня Володимир Зеленський зустрівся з представниками верхньої та нижньої палат парламенту США, спікером нижньої палати Майком Джонсоном, президентом Джо Байденом і віцепрезиденткою Камалою Гарріс. Перебування Володимира Зеленського у США прокремлівські актори в аналізованих країнах подавали як «провальні гастролі», мовляв, до виділення таких необхідних Україні ресурсів і військової допомоги справа все одно не дійде.
На початку грудня 2023 року Україна та ЄС погодили 9 пріоритетів довгострокових гарантій безпеки для України, зокрема щодо співпраці у сфері оборонної промисловості. А вже 12 січня 2024 року першу безпекову угоду Українапідписала з Великою Британією. Тоді проросійські актори писали про «втрату Україною суб’єктності та підпорядкування інтересам Заходу», і що насправді Захід «зрадив» Україну — нібито замість виділення допомоги тепер більше зобов’язань лягає на саму Україну. Ще один сплеск помітний після 19 грудня. В цей день відбулася підсумкова пресконференція Володимира Зеленського в Києві, яку коментували та перекручували проросійські актори. Основною тезою була нібито неспроможність української влади профінансувати та забезпечити оголошену нову потребу в мобілізації до пів мільйона солдатів без допомоги Заходу.
Додатковим подразником для антиукраїнських акторів став виступ Володимира Зеленського на полях Всесвітнього економічного форуму (WEF) у Давосі, який відкрився 15 січня. Навколо цього форуму вибудовували фейки, ніби в обмін на воєнні кредити Україна буде готова віддавати території та «розплачуватиметься» власними землями. Невеликий пік, зафіксований наприкінці січня, збігається з візитом до Ужгорода глави МЗС Угорщини Петера Сіярто 29 січня та його зустрічі з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком і головою МЗС України Дмитром Кулебою, де сторони намагалися знизити напругу між країнами через суперечливу щодо підтримки України політику Будапешта.
Ключові пропагандистські наративи та повідомлення щодо виділення допомоги Україні в окремих країнах Центрально-Східної Європи у грудня 2023 — січні 2024 року
Румунія
Тема підтримки України у Румунії в аналізований період висвітлювалася через декілька пропагандистських повідомлень: від більш «агресивних», на кшталт, що Україна поступово програє війну, тож подальше протистояння — а отже і надсилання будь-якої західної військової допомоги втрачає сенс, до більш «м’яких»: обіцяні Києву кошти насправді залишаються в тих країнах, які їх виділяють, або ж що «дешевше» домовитися із Путіним, аніж задовольнити апетити Києва. Показовим був колаж-карикатура на тему допомоги Україні від фейсбук-спільноти Anti-rezist із 12-тисячною аудиторією: заповнений протестувальниками Майдан Незалежності, Вікторія Нуланд, яка на час Євромайдану була заступницею держсекретаря США й у грудні 2013 року прийшла поспілкуватися з українськими мітингарями та принесла з собою торбу печива, яке в російській пропаганді дістало назву «печиво Держдепу» або «печиво Нуланд», на цей раз роздає сухпайки з зображенням Зеленського. Поряд із нею стоїть президент США Байден, президент Зеленський, а також британський прем’єр Ріші Сунак. «Допомога тут!», — іронізує автор допису, вочевидь, маючи на увазі, що підтримка України Заходом радше символічна, аніж реальна.
Джерело: Anti-rezist Facebook page
Помітним трендом пропагандистів у румунському інформпросторі були маніпуляції щодо зусиль Штатів у допомозі України. Зокрема, розганялося «зрадне» твердження про те, що насправді допомога Україні — це фактична підтримка Штатів, адже левова частка виділених Києву коштів залишається всередині США, йде на розвиток американської оборонної промисловості, зокрема на виготовлення зброї та снарядів. Телеграм-канал Info-Defense ROM (4,5 тис. підписників) писав, що 90% допомоги залишається в самих Штатах і лише 10% «перепадає» українцям, що, мовляв, підкреслює «обманну природу» американської підтримки. Телеграм-канал Rusia vs Nato/S.U.A???????? посилається на слова президента Зеленського про те, що понад 70% американських коштів залишаються в країні, що, за версією пропагандистів, є нечуваною «корупцією і хабарництвом». Телеграм-канал Dan Diaconu (13,1 тис. підписників) запевняє, що Штати не в змозі забезпечувати військові апетити України, інакше «західна промисловість мала би безперервно працювати протягом 15 років», тому президенту Байдену легше домовитися з Путіним про компроміс в українському питанні, аніж фінансувати Київ до перемоги. «Заходу все важче підтримувати київський режим. Україна стала справжньою гігантською “чорною дірою”, яка поглинає величезні людські та матеріальні ресурси», — пише телеграм-канал Sptnk necenzurat із 7,7-тисячною аудиторією. Для виходу з ситуації пропагандистські ресурси пропонують здатися, бо «час нескінченної підтримки Заходу закінчився, Росія виграла цю війну» (Info-Defense ROM, 4,5 тис. підписників); на Заході нібито «намагаються пояснити Зеленському, що війну потрібно закінчувати, оскільки шанси повернути окуповані росіянами території мінімальні» (adrian onciu, 9 тис. підписників).
У липні 2023-го, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Зеленський сказав, що Україна потребує безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не «замість НАТО», а на шляху до нього. 5 грудня 2023 року Україна та ЄС погодили 9 пріоритетів довгострокових гарантій безпеки для України, зокрема щодо співпраці у сфері оборонної промисловості. 12 січня 2024 року першу безпекову угоду Українапідписала з Великою Британією. В румунському інформпросторі ширилися скептичні оцінки гарантій безпеки. Приміром, телеграм-канал Info-Defense ROM (4,5 тис. підписників) цитував слова заступника секретаря Ради безпеки Росії Медведєва щодо того, що, мовляв, «Декларація ЄС щодо гарантій безпеки для України — лише публічна заява, а значить, “фількіна грамота”». На сьогодні Україна уклала двосторонні угоди про гарантії підтримки з дев’ятьма партнерами — Велика Британія, Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія, Латвія. Ці угоди фіксують також низку секторальних доповнень, так званих «виконавчих і технічних угод», конкретних кроків щодо зміцнення безпеки, що забезпечить сталість підтримки України з боку основних держав-партнерів.
Також лунали звинувачення в тому, ніби Україна розкрадає західну допомогу: «чиновники та постачальники зброї розікрали приблизно 40 мільйонів доларів. До розкрадання причетні колишні та чинні керівники Міноборони та керівники дочірніх підприємств» (телеграм-канал Silvano Trotta Officiel із 147,4 тис. підписників). Насправді ж Службою Безпеки України за сприяння Міністерства оборони України було викрито схему з намагання вкрасти майже 40 млн доларів із бюджету на придбання 100 тисяч мінометних снарядів для ЗСУ, повідомляє «Радіо Свобода».
Польща
Тема корупції в Україні була одним із поширених трендів для обговорень у мережах Telegram та X (Twitter). Основний наратив у дописах на цю тему мав формулювання на кшталт «немає сенсу надсилати допомогу Києву, бо українські чиновники все розкрадуть». Для наочності проблеми корупції в Україні згадуються інцидент зі спробою розкрадання $40 млн, спрямованих на закупівлю мінометних снарядів для ЗСУ. До прикладу, Telegram-канал Olej w Glowie (8 тис. підписників) пише про обурення конгресменів США через цей корупційний скандал та, цитуючи члена Конгресу Елі Крейна, називає його огидним, а Україну — «найбільш корумпованою державою, про яку будь-хто коли-небудь чув». З темою корупції в Україні пов’язується постать Хантера Байдена — сина чинного президента США, зокрема це спричинено публікацією інтерв’ю підозрюваного у держзраді ексдепутата України Андрія Деркача. Підконтрольна російському агенту і колишньому співробітнику СБУ Василю Прозорову мережа телеграм-каналів, зокрема польськомовний філіал UKR LEAKS_pl (5,7 тис. підписників), опублікувала слова Андрія Деркача, де Хантер Байден звинувачується в корупційних схемах в Україні, здійснених через компанію Burisma. До того ж Україна в цій публікації називається «чорною дірою корупції», а Сполучені Штати — такими, що «знищили демократію в Україні та беруть участь у багатьох корупційних програмах».
Ще одним твердженням, яке підсилює наратив про корупцію, є апелювання до спрямування податків польських громадян в Україну, коли в Польщі не дбають про «польських дітей і матерів-одиначок чи пенсіонерів, які не мають що їсти і просто ходять по сміттєвих баках». Такого типу заяви, як опублікована на каналі ???????? Siostry Jasnowidzki© (14,3 тис. підписників), наголошують на внутрішніх проблемах у польському суспільстві та, використовуючи наратив про корупцію в Україні, негативно впливають на суспільне схвалення польської допомоги Україні.
Ще однією тезою, яка негативно впливає на схвалення допомоги Україні в польському суспільстві, є зображення України як недемократичної держави. Наприклад, уже згаданий канал Olej w Glowie пише: «Коли одна партія передала 113 мільярдів доларів США податків країні, лідер якої розпустив конкурентні політичні партії та має намір призупинити національні вибори, чи справді вони (Демократична партія США — «ДМ») очікували повної та прозорої відповідальності?». Таким чином, Президент України зображується автократом, який придушує опозицію в державі, а в Україні політична система — сприятливою для поширення корупції.
Відсутність значних успіхів на фронті та малоймовірність завершення війни в найближчому майбутньому стали, за версією ворожої пропаганди, аргументами проти додаткової військової та фінансової допомоги Україні. Частіше згадується потреба «віддати росіянам певну територію, щоб конфлікт закінчився», а проти нової фінансової допомоги США наводяться аргументи на кшталт «як 61 мільярд доларів досягнуть того, що не вдалося досягти 100 мільярдами доларів».
Початок нового конфлікту на Близькому Сході спричинив дискусії щодо можливостей і пріоритетів військової допомоги від США для України та Ізраїлю. Попри заяву Байдена про можливість впоратися з обома конфліктами, в мережі поширювалась інформація про нездатність США фінансувати обидва конфлікти, прикладом чого може слугувати допис на каналі Niezależny dziennik polityczny (12,3 тис. підписників). У ньому таке твердження аргументується тим, що США почали приймати рішення на користь Ізраїлю, зокрема йдеться про передачу артилерійських боєприпасів, які призначалися для відправлення в Україну; адміністрація Байдена не має чіткої візії української перемоги, а фінансова ситуація в США не дозволяє штатам фінансувати війну в Україні або ж інші конфлікти.
Болгарія
«Байден, Макрон, Шольц спонсорують нацистський режим, але це безрезультатно». Тема надання допомоги Україні у вибірці за грудень-січень у Болгарії була однією з найманіпулятивніших. Навколо неї будуються різноманітні конспірологічні теорії, які використовуються як спосіб дискредитації західних політиків, української влади, а також як засіб впливу на дезінформацію в підтримці України. Традиційно рисою повідомлень прокремлівських акторів, окрім розповсюдження відвертих фейків, є цитування локальних проросійських або безпосередньо російських політиків і підганяння тез західних лідерів під необхідні наративи.
Невеликий телеграм-канал із яскравою назвою «Компромат» (400 підписників), поширює тези спікера Держдуми Росії В’ячеслава Володіна про те, що Захід спонсорує «нацистський режим», підтримуваний «Байденом, Макроном, Шольцом». Володін зазначив це в контексті збиття військового російського військового літака ІЛ-76. Канал «InfoDefenseBULGARIA» (понад 5.6 тис. підписників) цитує члена Бундестагу Німеччини Роберта Фарле (не уточнюючи, що він ультраправий депутат, колишній член партії «Альтернатива для Німеччини»), який стверджує, що Сполучені Штати заробляють на війні Росії проти України, у той час, коли допомога від Німеччини не приносить жодної користі. Також згадуються фермери-протестувальники, для яких «немає грошей». Мета подібних дописів — знецінити підтримку, яку надають Україні західні партнери, і нав’язати хибне враження, що Москва бореться проти всього Західного світу та неодмінно переможе в цій битві.
Велика Британія виступає в ролі керівництва Збройних Сил України та режиму в Києві. Неодноразово згадуваний у моніторингових звітах телеграм-канал InfoDefenseBULGARIA перекручує, цитуючи слова британського міністра оборони Гранта Шаппса, мовляв, Британія була першою, хто тренував українських солдатів на своїй землі, передавав танки і далекобійні ракети, а тепер інші країни мають приєднатися до битви, яку веде Британія, бо доля України вирішиться у 2024 році. Прикметно, що болгарський канал використовує цитату британського міністра, посилаючись на значно більший російськомовний канал «Пул N3» (понад 339 тис. підписників). Публікації в обох каналах супроводжуються значною кількістю негативних, глузливих або принизливих «емоджі».
США перекладають відповідальність за фінансування України на Європу. Фейсбук-сторінка видання «Поглед Инфо» (100 тис. підписників) поширювала новини про те, що США не бачать варіантів, як Україна може перемогти на полі бою, а Євросоюз хоче саботувати угорську економіку, якщо Угорщина не скасує своє вето на допомогу Києву. Поширювані твердження переконують читачів, що невдачі на полі бою. застосування Росією «потужної зброї» та зменшення західного фінансування змусили Київ терміново змінювати свою стратегію та переходити до оборони в умовах, коли війну фінансуватиме лише ЄС, а у США продовжуються політична турбулентність.
«Український пішак — це бізнес Остіна». Канал «България Z ???????? Bulgaria Z» (2,5 тис. підписників) публікує відеоінтерв’ю з колишнім радником Трампа, відставним полковником американської армії Дугласом Макгрегором (про якого уже згадували у попередньому звіті). Макгрегор доводить, що Росія розглядає Східну Європу та Україну так, як римляни розглядали Середземномор’я, і що «росіяни не мають стратегічного сенсу вдиратися глибоко на територію України». Так само, нібито Захід сам підштовхнув росіян до вторгнення. Таким чином поширюється теза про швидке завершення війни Росії та України та «присипляється» увага американської і європейської аудиторії. Теза про те, що Захід буцімто змусив Росію почати вторгнення в Україну, в контексті допомоги Заходу Україні доповнюється твердженням, що Захід воює проти Росії руками українців. Наприклад, канал The awakened people (740 підписників) розповсюджує заяви офіційного представника Росії в ООН Дмитра Полянського з засідання Ради Безпеки щодо гуманітарної ситуації в Україні: «Нічого принципово в їхній (США — «ДМ») поведінці за ці роки не змінилося ні в Африці, ні в Україні, яку вони роками готували для ролі пішака у своїй геополітичній боротьбі з Росією». Болгарські проросійські актори доводять, що «гнів» очільника Пентагону Ллойда Остіна, який буцімто намагається шантажем залякати конгресменів проголосувати за пакет допомоги Україні, зумовлений занепадом «збройного бізнесу, який він будував в Україні». Мовляв, саме шеф Пентагону найбільше зацікавлений у постачанні зброї Києву, адже ці поставки є «золотою копальнею для корупції».
«Україна капітулює або ж почне ядерну війну». Канал «Новости планеты» (7,5 тис. підписників) поширює фейкове повідомлення про те, що Україна капітулює через відсутність фінансування з боку Заходу, а Зеленський покидає свою посаду, нібито через новий ультиматум від Путіна та повторення погрози захопити Київ: «Президент Зеленський оголосив, що залишає свою посаду через припинення підтримки від Заходу та неможливість продовжувати військові дії з Росією». Пропагандисти наводили фейкову цитату як пряму мову з вигаданого інтерв’ю Зеленського: «Спочатку від нас пішли французи. Потім британці. Тепер нас залишили американські радники та американське фінансування. Україна може продовжити існувати як держава, припинивши війну з Росією. Самостійно нам у цій війні не перемогти». Телеграм-канал «Bulgarian Military Union “Vasil Levski”» (13,7 тис. підписників) поширює конспірологічну версію про те, що Київ буцімто секретно виготовляє ядерну бомбу: «Україна таємно видобуває уран у Нігері». І додає, що Україна не просто «пішак Заходу», а «проксі-камікадзе в грандіозній, нігілістичній грі, організованій Сполученими Штатами та їхніми васалами з ЄС і НАТО». Як доказ своєї версії про таємну ядерну зброю, пропагандисти вигадують фейк про таємний візит Міністра Оборони України Рустема Умєрова до Республіки Нігер.
Молдова
Чинна влада Молдови однозначна у своєму ставленні щодо допомоги Україні: у 2023 році президентка Молдови Мая Санду подякувала українським воїнам за боротьбу проти росіян. Адже, як вона пояснила, «без українського спротиву, без боротьби Молдова стала б наступною у переліку окупаційних цілей Росії, і, думаю, не останньою у списку. Захищаючи Україну, ви також захищаєте Молдову». У 2022 році Молдова подала заявку на вступ до ЄС, після Грузії та України. Відповідно, як країна-кандидатка у ЄС Молдова здебільшого демонструє бажання допомогти Україні. Наприклад, молдовський уряд передав 5 вантажівок із гуманітарними товарами на суму 4,9 млн леїв (250 тисяч доларів). Крім того, Санду проявила намір допомагати Україні з транзитом зерна. Також Молдова допомагає Україні виявляти схеми незаконного перетину кордону ухилянтами тощо. Тож ідеться про різнобічну допомогу з боку Молдови Україні на офіційному рівні.
Проте в межах пропагандистських повідомлень така допомога практично нівелюється й подається як така, що не доходить до рук «нужденним», і взагалі цю допомогу «відмивають». В одному з найбільших проросійських пропагандистських телеграм-каналів Sputnik Молдова (понад 27 тис. підписників) ця новина викликала реакцію несхвалення й обурення. Така ж реакція виникла у відповідь на допомогу Молдови українським фермерам: «Справді, хіба може бути щось важливіше за українські проблеми... Фермери? Покричать, посмердять і розійдуться». Проросійські актори підсвічували незадоволення молдовських фермерів, услід за фермерами інших країн-сусідок України, так званою проблемою «українського зерна». Мовляв, уряду Молдови, замість того, щоб виділяти допомогу Україні та надавати знижку майже 30% тарифу на транзит, потрібно допомогти власним аграріям в першу чергу.
Також виділяються спроби дискредитації конкретних політиків та делегітимізації владної коаліції у Молдові. Йдеться не тільки про президентку Маю Санду, а й, наприклад, про призначеного у січні 2024 року голову МЗС Міхая Попшоу, якому Москва заборонила в’їзд у Росію. У фейсбук-спільноті «За Молдавию! Мы против Санду!» (понад 44 тис. підписників) розповсюджувалися дописи з виступом Попшоу щодо конфіскації російських активів на користь України. Такі дописи збирали до 200 коментарів, переважно негативних, у яких пропонувалося конфіскувати активи самого Попшою та інших політиків владної партії PAS, або відправити всіх «проукраїнських» політиків Молдови воювати в Україну. На заяви Попшоу відразу відреагувала представниця російського МЗС Марія Захарова, яку цитував молдовський телеграм-канал Moldova 24 (майже 20 тис. підписників), мовляв, Молдова «шукає гроші в чужих кишенях» на допомогу Україні, а постачання західної техніки через територію країни лише «продовжать страждання київського режиму».
Розповсюджував схожі пости з критикою допомоги Україні політик та активіст Вячеслав Жуков (11 тис. підписників у Facebook і телеграм-канал на понад 6 тис.), який помічений у репостах уже згаданого телеграм-каналу Sputnik Молдова та поширенні пропагандистських повідомлень на своїх сторінках у соцмережах. Жуков є членом партії «Відродження», яка увійшла до проросійського політичного об’єднання «Победа», котре виступає за постійний нейтралітет Молдови. Учасники об’єднання отримують майданчики для піару на таких каналах як Sputnik Молдова та постійно з’являються у білих футболках із червоним надписом «Победа» російською мовою.
Дискредитуючи допомогу, пропагандисти також зводили на те, що у Молдові людей «переконують» ставитися дружньо до України, а насправді молдовани нібито взагалі не налаштовані допомагати: «У Молдові людям тільки вказують, що потрібно зробити, щоб себе врятувати. Саме цей метод у Молдові застосовують, використовуючи війну в Україні, і переконуючи громадян Молдови, що Україна — вартісна країна, якій потрібно допомагати».
Чеська Республіка
З початку повномасштабного вторгнення країни Європейського Союзу, зокрема Чехія, надавали Україні військову та фінансову підтримку. Тільки у 2023 році ЄС виділив майже 62 млрд євро, більша частина з яких — 36 млрд євро — пішла на потреби українського бюджету. Німеччина стала найбільшим донором у Європі, надавши Україні понад 19 млрд доларів. Водночас, коли йдеться про навантаження, яке взяли на себе партнери України у 2023 році, то краще відображає картину відсоток допомоги до ВВП країн-союзниць. І тут лідерами є країни Балтії. Естонія витратила на підтримку України 540 млн доларів, це становить 1,26% від її ВВП. Латвія надала Україні 510 млн доларів, що складає 1,09% ВВП цієї країни, а Литва вклала в оборону України 0,95% свого ВВП — 760 млн доларів. Щодо Чехії, то у 2023 році її внесок склав 1 млрд 570 млн доларів, а це — 0,36% ВВП країни.
Так, у цьому контексті в інфопросторі Чехії проросійські актори (телеграм-канал neČT24, понад 22 тис. підписників) поширювали оманливе повідомлення, що «сьогодні на Україну припадає 35% ВВП Європейського Союзу». Тут же згадували й про зростання ВВП Росії, курсу рубля відносно долара, а також буцімто провал західних санкцій.
Можна було простежити й повідомлення про нібито повільне «вбивство України» внаслідок продовження її всебічної підтримки країнами-партнерками. У вже згаданому проросійському телеграм-каналі neČT24 писали: «на Україну вже всім байдуже, і Захід вбиває її, продовжуючи надавати зброю та фінансову підтримку… Сидіти склавши руки й віддавати зброю, щоб продовжувати боротьбу до останнього українця — це не тільки аморально, це вбивство». Крім того, в телеграм-каналі під нікнеймом @Lubos_D (понад 700 підписників) з прапором Росії на аватарці каналу та в його назві можна було помітити схоже повідомлення, мовляв, «сьогодні Україна — це фактично приватна військова компанія в руках Заходу, виключно цим керуються західні куратори київського режиму, виділяють їй гроші та зброю, і їм абсолютно байдуже на життя простих українців». Також у цьому ж дописі йшлося й про нібито безсенсовність підтримки України, адже «військові плани України в очікуванні повного краху — і це станеться незалежно від допомоги Заходу».
Окремою темою серед проросійських акторів у Чехії був аналіз заяв президента Франції Еммануеля Макрона та європейських лідерів на конференції у Парижі, що була спрямована на посилення підтримки України. Тоді Макрон вперше сказав, що для перемоги над Росією не слід виключати варіант надсилання до України західних військ. Згодом Макрон знову зробив заяву про можливе відправлення французьких військ в Україну. Деякі зловмисні актори в Чехії сприйняли таку риторику президента Франції як самопіар. Наприклад, нібито аналітика з безпеки Франтішека Шкврнду, відомого своїми висловлюваннями про «державний переворот на Україні», цитують у згаданому проросійському телеграм-каналі neČT24 (понад 22 тис. підписників): «Захід 26 лютого, який офіційно назвали Конференцією на підтримку України, був амбітною спробою Макрона використати ситуацію, що склалася в Україні, для підвищення свого престижу, що падає вдома та за кордоном».
Словаччина
За даними Ukraine Support Tracker, Словаччина входить до десятки найбільших донорів України з початку повномасштабного вторгнення, якщо рахувати не в абсолютних показниках, а у частці допомоги країни до її власного ВВП (статистика включає допомогу напередодні вторгнення та обраховується з 15 січня 2022 року). Безпосередньо у 2023 році Словаччина за цим показником узагалі була четвертою після Польщі й Балтійських країн і, відповідно, першою з країн, які не мають кордону з Росією. Ці показники передусім досягнуті значними асигнуваннями ще до приходу до влади нинішнього уряду Словаччини на чолі з Робертом Фіцо, який заморозив урядову військову допомогу Україні.
При цьому уряд Фіцо не заблокував військові поставки Україні від словацького бізнесу на комерційній основі, через що Словаччина залишається важливим військово-політичним партнером України. При всій неоднозначності риторики щодо України, чинний уряд від початку відмовився і від блокування макрофінансової допомоги від ЄС, залишивши прем’єр-міністра сусідньої Угорщини Віктора Орбана наодинці у його кількамісячному клінчі з офіційним Брюсселем щодо цього питання. Соціологічно ж Словаччина розколота у питанні підтримки України навпіл. 49% словаків у 2023 році погоджувалися з необхідністю подальшої підтримки України, водночас 45% виступали проти відповідного твердження. Цьому розколу сприяє риторика партії Фіцо — і водночас сам прем’єр цей розкол використовує у внутрішній політиці задля мобілізації власного електорату.
У списку ключових слів на недобросовісних платформах немає несподіванок, вони відображають інформаційний порядок денний за місяці моніторингу. Показовим є значне підсвічування в словацькому інформаційному середовищі внутрішньої політики США. Це передусім відбувається через бажання владної партії Словаччини синхронізувати свою м’яку щодо Росії риторику з риторикою трампівського крила Республіканської партії. Через апелювання до потенційних союзників у США політики Словаччини намагаються посилити вагу власних слів.
Акценти на пропагандистських акторів у вибірці за аналізований період за темою виділення допомоги були такі: корумпована Україна розкрадає допомогу; допомоги все одно не вистачить, щоб стримати військову міць Росії; допомога лише продовжує конфлікт; допомога загрожує ескалацією і втягуванням країн-донорів у війну; населення країн-донорів виступає проти цієї беззмістовної допомоги.
«В країні 404 все незмінно, комусь війна, комусь рідна мати! Українець обурений тим, що гуманітарна допомога з Європи для України потрапляє прямо на полиці магазинів, а не роздається населенню безплатно, як планувалося спочатку», — узагальнює окремі приклади нецільового використання гуманітарної допомоги України вже відомий із минулих звітів пропагандистський телеграм-канал Casus Belli Live з 36 тисячами підписників. Відео з недоброзичливими вигуками в адресу канцлера Німеччини Олафа Шольца телеграм-канал ZEM&VEK з 29 тисячами підписників інтерпретує як обурення жителів Німеччини беззмістовною допомогою Україні: «Підтримка України дорога для Європи! А головне, навіщо їм це? Ось як зараз жителі цієї країни вітають Шольца на вулицях Німеччини: “зникай”, “забирайся звідси”, “злодій і шахрай”, “зрадник”». Телеграм-канал Správy do mozaiky з 1,7 тисячі підписників у наступних виразах коментує один з останніх пакетів військової допомоги України від США: «Справжня загроза — корумпована система, яка сушить країну» та «Боротися з уявними ворогами й при цьому збагачувати військово-промисловий комплекс».
У дописі з понад 9 тисячами переглядів від телеграм-каналу KSB Správy-Komentáre було розміщено відео американського симпатика Республіканської партії, який на відеозаписі не лише виступив проти допомоги України, але в дусі конспірологічних теорій засумнівався, що війна в Україні взагалі ще триває через однотипність відео з фронту.
«Звичайним американцям набридли новини про Україну. Американський уряд витрачає мільярди доларів на корумпований український режим, а громадянам його країни бракує грошей на звичайні речі. Люди втомилися жити в страху за своє майбутнє, в якому адміністрація Байдена не збирається боротися з високими цінами та нелегальними мігрантами на кордоні», — коментував це відео канал.
Пропагандисти в цих телеграм-каналах намагаються не тільки всіляко дискредитувати допомогу Україні, але і говорять від імені майбутнього, мов надалі Захід все одно від цієї допомоги відмовиться, і нинішня політика лише відкладає «невідворотний кінець». У місяці, на які припав моніторинг (грудень 2023, січень 2024), наприклад, було поширене також навіювання впевненості, що американського пакета допомоги або не буде зовсім, або він буде значно урізаний порівняно з початковим проєктом. Як вже відомо, ці прогнози не справдилися.
Угорщина
Угорський прем’єр Віктор Орбан багато років вибудовував партнерські стосунки з Росією, які не були розірвані після початку повномасштабної війни, а в деяких аспектах навіть вийшли на новий рівень. Багатьма своїми рішеннями та заявами угорський уряд «підіграє» Кремлю. Яскравим прикладом такої політики є курс офіційного Будапешта стосовно підтримки України у її протистоянні з Росією. Угорщина свідомо не постачає Україні зброю та військове спорядження і не дозволяє це робити іншим через свою територію. Фактична допомога обмежується гуманітарними ініціативами. На європейському ж рівні Віктор Орбан є одним із найгучніших критиків надання фінансової допомоги Україні. Позиція угорського прем’єра стосовно надання 50 мільярдів євро призвела до затягування траншу на декілька місяців. Питання було розв’язане на саміті ЄС 1 лютого 2024 року, де Орбан був певною мірою вимушений «змиритися» з позицією ЄС.
Темі надання макрофінансової допомоги Україні були присвячені численні публікації в угорських соціальних мережах. Цей процес трактувався негативно з боку каналів та авторів, які були помічені у публікаціях «недоброчесної інформації». Україна у більшості постів подається як «неблагонадійна» та корумпована держава, а тому їй не варто допомагати взагалі. Наприклад, блог який захищає «традиційні цінності» Konzervatív Gondolatok («Консервативні думки», 6,8 тис. підписників у Facebook) поєднує критику корупції в Україні з відсутністю виборів: «Брюссель прагне вступу України, однієї з найбільш корумпованих держав у світі, де немає вільних виборів, оскільки Президент вирішив, що демократія не так уже й важлива». Дії ЄС викликають обурення автора, бо Брюссель збирається надати Україні ще 50 мільярдів євро, які будуть «неконтрольовано витрачені українськими лідерами» Цей пост є цікавим також через те, що тут небажання допомогти Україні фінансово переплітається з прагненням не допустити вступ України до ЄС в майбутньому.
Угорська журналістка Stefi Déri (47 тис. підписників у фейсбуці) підтримала вето Віктора Орбана стосовно надання Україні допомоги у грудні 2023 року, аргументуючи це таким чином: «правильне рішення… не на користь продовження війни». Тут яскраво видно, що можливе продовження війни ставиться в провину не Росії, а ЄС та Україні. Подібний підхід є поширеним серед «недоброчесних» каналів та авторів угорських соціальних мереж. У публікації телеграм-каналу Aktuális sajtószemle a globális változást érdeklődő és figyelője számára («Актуальний огляд преси для тих, хто цікавиться глобальними процесами», майже 3.5 тис. підписників), макрофінансова допомога Україні описується як «розтринькування державних коштів на підтримку неонацистської мафії в Києві», що разом з економічними та соціальними проблемами всередині ЄС призведе до «політичного суїциду союзу, який об’єднує 500 мільйонів людей».
Водночас керівництво ЄС критикується за тиск на Угорщину через її ветування допомоги Україні, що, нібито, яскраво демонструє «антидемократичний характер союзу (ЄС)». Таким чином, через подібні публікації проявляється негативне ставлення до підтримки України в угорських соціальних мережах, що тісно переплітається з засудженням керівництва ЄС, апеляцією до внутрішніх соціально-економічних проблем союзу, розв’язання яких потребує залучення значних ресурсів.
Окремої уваги заслуговує реакція угорських користувачів стосовно політичних подій у США, які були пов’язані з допомогою Україні. VilagHelyzete («Світовий статус», 21 тис. підписників у фейсбуці, сторінка була помічена в поширенні конспірологічних теорій) описав візит Володимира Зеленського та його зустріч із Джо Байденом 13 грудня 2023 року як «зустріч клоунів», що свідчить про зневажливе ставлення до лідерів України та США серед «недоброчесних» користувачів соціальних медіа в Угорщині. Інша тенденція — цитування російського політолога-американіста Малека Дудакова. Наприклад, канал InfoDefMagyarok (2.6 тис. підписників) наводить аналітику Дудакова стосовно поточних політичних подій у США, через яку «червоною ниткою» проходить ідея, що тягар внутрішніх проблем і розбіжностей не дозволить Америці надалі відігравати провідну роль у коаліції підтримки України. Така ситуація має спонукати європейців до переосмислення своєї участі в протистоянні з Росією: «Все більше і більше європейців ставлять собі питання, навіщо платити за Україну, коли США покидають цю програну війну». Подібні повідомлення добре резонують із кремлівською пропагандою, оскільки посилюють зневіру та спонукають читачів негативно ставитися до ідеї надання допомоги Україні, аргументуючи це відсутністю перспектив у боротьбі України проти Росії та ізоляціонізмом США.
Висновки
Тема допомоги Україні використовується проросійськими акторами в сусідніх із Україною країнах, на різних платформах та в соціальних мережах. Маніпуляції, фейки та дезінформація щодо цієї теми використовуються для просування російських наративів, що призводить до значного зростання кількості та різноманітності тверджень, спрямованих проти України. Серед основних тем і повідомлень потрібно виділити й описати кілька основних груп, які найчастіше траплялися у постах і публікаціях, що потрапили у вибірку:
- Тема невизначеного майбутнього України. Прокремлівські актори намагаються довести жителям європейських країн, що США змінюють підхід до України. Ніби на офіційному рівні деякі американські посадовці розглядають можливість переходу до заохочення до припинення війни шляхом переговорів, що має на меті підкреслити зміну довгострокового підходу США до України. В цьому ж ключі просувається наратив посилення сумнівів щодо воєнної стратегії України. Тези про відкладення або призупинення американської допомоги взимку 2023-2024 поєднувалися з запитаннями, чи ефективно Україна використовує цю допомогу, чи вона перетворюється на «чорну діру», «бездонну діжку», військові амбіції якої неможливо задовольнити.
- Тема невизначеності щодо американської допомоги. Майбутнє американської фінансової підтримки України залежало від схвалення у Конгресі, що ставить під сумнів перспективи та військову міць України навіть під час кампанії 2024 року. Процес відкладався та затягувався більше ніж пів року. Натомість у європейських суспільствах нагніталася думка, що США «покинули» країни ЄС, яким тепер доведеться самотужки нести тягар фінансування українських військових, бюджетно-соціальних та інших питань.
- Тема зростання економічних проблем в Україні. Україну зображують у дедалі більшому відчаї, оскільки вона шукає додаткові кошти для пом’якшення наслідків скорочення фінансової допомоги з боку союзників. Вразливість України та її залежність від союзників підкреслюється її проханнями про міжнародну допомогу, зокрема, про ресурси для задоволення базових потреб, фінансування пенсій і вчительських зарплат тощо. Повідомлення про страждання цивільного населення в Україні мають підкреслювати жахливу гуманітарну ситуацію, що потенційно може підірвати «підтримку війни». Це накладається на маніпуляції темою внутрішнього опору участі у війні та мобілізації та зображення опору мобілізації як внутрішнього розколу та виклику для військових зусиль уряду.
- Тема дискредитації українського уряду. Прокремлівські актори у країнах-сусідках розповсюджують повідомлення, ніби Україна незадоволена допомогою союзників. Повідомлення про незадоволення американською допомогою відображає відчуття невпевненості серед українських посадовців щодо пакета військової допомоги, який вважається недостатнім для того, щоб суттєво змінити динаміку бойових дій. До цього долучається маніпулювання темою корупції в Україні та нібито проблем з моніторингом витрат коштів, виділених Україні. Це має на меті поставити під сумнів підзвітність розподілу допомоги, а також викрити зацікавленість уряду у нескінченному продовженні ведення війни.
Над текстом працювали аналітики «Детектора медіа» та LetsData, а також практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», студенти кафедри політології університету «Києво-Могилянська Академія» Арсеній Слєсарєв, Денис Фірсанов, Михайло Литовченко.
Ілюстрація на головній: Наталія Лобач
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.