Наші супутники можуть послабити магнітне поле Землі, спричинивши жахливі наслідки

Основні деталі дослідження

Космічний пил, що лишається після згоряння супутників у атмосфері Землі, може послабити магнітне поле нашої планети, як припускають автори. За найгіршого сценарію, неконтрольоване розширення комерційних супутникових мегасузір'їв на орбіті може призвести до утворення достатньої кількості магнітного пилу, щоб розрізати захисний екран нашої планети навпіл, що потенційно може призвести до розриву атмосфери. Але чи справді такий результат є можливим? Інші дослідники скептично ставляться до тверджень, викладених у статті, хоча всі вони сходяться в одному: існує нагальна потреба кількісно оцінити масштаб проблеми.

Коли космічні апарати завершують свої місії, більшість із них сходять з орбіти й згорають в атмосфері Землі, щоб мінімізувати кількість космічного сміття, яке обертається навколо планети. Однак, розпадаючись у полум'ї, вмираючі космічні апарати забруднюють верхні шари атмосфери випарами металів.

Сьєрра Солтер-Хант, докторантка Університету Ісландії, припустила, що цей атмосферний пил космічних апаратів може поставити під загрозу магнітосферу — частину магнітного поля Землі, яка простягається в космос і захищає атмосферу від згубного сонячного випромінювання, а відповідно й людей на поверхні. Вчена каже, що супутникові мегасузір'я можуть створити магнітний екран, який обмежить зону дії магнітосфери.

Солтер-Хант підрахувала, що в найближчі десятиліття на орбіті нашої планети може з'явитися від 500 000 до 1 мільйона приватних супутників. За її словами, коли всі ці супутники врешті-решт впадуть на Землю, це може різко збільшити кількість пилу від космічних апаратів в атмосфері в мільярди разів порівняно з нинішнім рівнем.

Наразі незрозуміло, куди врешті-решт потрапить весь цей космічний пил, але Солтер-Хант вважає, що він, ймовірно, осяде у верхній частині іоносфери — області атмосфери на висоті від 80 до 644 кілометрів над поверхнею. І він може залишитися там назавжди.

Магнітний захист

За словами Солтер-Хант, якщо всі ці гіпотетичні супутники згорять, пил від них може створити "ідеальну провідну мережу навколо нашої планети", здатну переносити електричний заряд. Якщо це станеться, магнітосфера, яка зазвичай простягається на тисячі кілометрів у космос, буде "викривлена, щоб залишитися під провідним матеріалом", по суті, обмеживши його досяжність до верхньої іоносфери, додала вона.

За словами Солтер-Хант, звуження зони дії магнітного поля призведе до того, що воно більше не накриватиме собою зону розташування наших працюючих супутників та космічних станцій. Високий рівень радіації та сонячні бурі врешті знищать наші працюючі апарати на орбіті й зіб'ють їх також в атмосферу.

Але навіть якщо магнітосфера не зменшиться, підвищений рівень пилу від космічних апаратів все одно може ускладнити запуск нових супутників та інших космічних апаратів у космос, каже Солтер-Хант. Це пов'язано з тим, що магнітні частинки можуть заважати роботі бортової електроніки.

Найгірший сценарій

За найгіршим сценарієм підвищений рівень радіації, що бомбардує верхню іоносферу, може почати здувати зовнішні краї нашої атмосфери. Це явище відоме під назвою "розшарування атмосфери". Як припускають учені, колись саме це сталося з Марсом: його магнітне поле ослабло через охолодження й завмирання ядра, внаслідок чого воно більше не могло генерувати достатній рівень магнітного поля, дозволяючи сонячним вітрам здути атмосферу в космос.

Але навіть якщо атмосфера залишиться неушкодженою, пил від космічних апаратів все одно може її пошкодити.

Попередні дослідження припускають, що деякі з цих забруднень, зокрема глинозем (оксид алюмінію), можуть виснажувати атмосферний озон, потенційно збільшуючи розмір озонових дір над полярними регіонами Землі й пропускаючи більше згубного для нас ультрафіолету.

Не всі згодні з цими висновками

Деякі дослідники хвалять нову роботу за те, що вона висвітлює приховані потенційні проблеми, пов'язані з пилом космічних апаратів. Вони кажуть, що це "дійсно важливий перший крок", який висвітлює жахливу кількість пилу космічних апаратів.

Однак інші експерти вважають, що сценарії, викладені вченою, занадто спекулятивні або засновані на хибних припущеннях. "Навіть при обговорюваній щільності [пилу космічних апаратів] суцільна провідна оболонка, подібна до справжнього магнітного щита, малоймовірна", – впевнений Джон Тардуно, планетолог і експерт з магнітосфери з Університету Рочестера в Нью-Йорку. Він також додав, що деякі припущення в статті "занадто прості і навряд чи можуть бути правильними".

Зокрема, ніхто не змоделював, як пил космічних кораблів буде осідати в атмосфері, як довго це триватиме і наскільки він буде провідним, а це означає, що немає доказів того, що такий своєрідний магнітний купол, який обмежить дію магнітосфери, взагалі можливий.

Кількість потенційних супутників на орбіті Землі в майбутньому також "здається перебільшеною", оскільки багато розрекламованих запусків супутників так і не відбудуться, пише Фіона Томпсон з Даремського університету в Англії, яка спеціалізується на космічній етиці. За словами Томпсон, стаття є "цікавим експериментом". Але без чіткого опису того, як саме пил космічних апаратів спричинить ці проблеми, "не слід видавати це за "ось що станеться".

Попри всі застереження й критику, експерти сходяться на думці, що необхідно терміново провести додаткові дослідження для вивчення можливих наслідків забруднення атмосфери металами.