Глибока історія про кохання та фатум: рецензія на фільм Минулі життя

Фільм Минулі життя Селін Сонг претендує на Оскар у категоріях  найкращий фільм і оригінальний сценарій. І все. Це, до речі, робить стрічку найменш номінованою серед десятки головних претендентів.

Для 35-річної Сонг це режисерський дебют у повнометражному кіно, але дуже потужний. Після прем’єри на кінофестивалі Санденс Минулі життя показали на Берлінале, а багато авторитетних видань внесли його в десятку найкращих фільмів 2023 року.

Це напружена і зворушлива драма, яка змушує серце битися швидше. І цього ефекту вдається досягти без якихось моторошних сцен, автомобільних перегонів чи комп’ютерної графіки. Це відбувається навіть коли персонажі просто стоять поруч, дивляться одне одному в очі, а ви, глядач, не можете передбачити їхній наступний крок чи вчинок.

Минулі життя дають відчуття реальності стосунків. З одного боку, коли ви дивитеся фільм, хочеться, щоб герої вчинили інакше. Але з іншого – якщо поставити себе на їхнє місце, історія майже напевно розгорталася б саме так, як у фільмі Сонг.

Сюжет фільму Минулі життя

Фільм структурований незначними часовими стрибками. Минулі життя починаються з кадру розмови в нью-йоркському барі молодої жінки азійськоїтзовнішності та азіата. Ще один чоловік сидить трохи осторонь.

Далі ми переносимося в минуле до Сеула (Південна Корея), де творці картини знайомлять нас із 12-річною школяркою На Янг та її другом Хе Соном. Вони гуляють містом і зупиняються на перехресті. Одна дорога веде на гору різнокольоровими сходами, інша вниз менш цікавою стежкою. Це також створює широку метафору подальших подій у картині.

Батьки роблять їм своєрідне побачення-прощання під наглядом перед тим, як На Янг разом зі своєю сім’єю поїде до США. Дівчинка каже другові, що переїзд необхідний, тому що “корейці не отримують Нобелівську премію з літератури”.

Через 12 років після подій у Сеулі вже доросла Нора (Грета Лі), як тепер називають На Янг, така сама амбітна. Тільки тепер вона мріє отримати Пулітцер. Вона дізнається, що її шукає її друг Хе Сон (Ю Тео) і знаходить його у Facebook. Тоді вони починають проводити час разом за розмовами в Skype.

Але згодом дівчина просить їй дати невелику перерву, оскільки вважає, що це заважає її мрії стати письменницею. І вони знову розлучаються. Минає ще 12 років. Хе Сон повідомляє, що приїжджає до Нью-Йорка і просить, щоб вона показала йому місто. Тим часом Нора вже заміжня за нью-йоркцем Артуром (Джон Магаро).

Хе Сон постає певною мірою романтиком, сповненим надій, який вірить, що їхнє минулі й майбутні життя переплетені і що їм судилося бути разом.

Рецензія на фільм Минулі життя

В одній зі сцен героїня Грети Лі розповідає персонажу Джона Магаро про значення іньйону – духовного зв’язку між двома людьми, що грунтується на взаємодії між їхніми попередніми втіленнями. Тобто якщо ви зустрічаєте когось, навіть на короткий час, це свідчить про те, що ви також зустрічалися з ним у минулому.

— Це просто щось. Корейці кажуть, щоб спокусити когось, – скаже потім вона.

Та саме слово іньйон (인연), яке означає провидіння або долю, і є рушійною силою історії. Історія героїв розгортається паралельно. Вони сходяться на короткий час у моменти цього самого іньйону. Перший момент – це період дитинства Нори у Кореї з її першим коханням, а другий – у Нью-Йорку, коли він вже дорослий приїжджає до неї через 24 роки.

Минулі життя досліджують іньйон через стосунки між Норою та Хе Соном. Історія призводить до роздумів героїв на тему: а що якби і чи судилося їм бути разом. Жінка розглядає іньйон як можливість зближення споріднених душ не лише в цьому житті, а й у наступних.

Окрім іньйону фільм зображує також досвід іммігрантів, але не важкий, а пронизаний емоціями. Особливої магії фільму додає чудова операторська робота Шабієра Кіршнера, яка фіксує красу самотніх міст.

Минулі життя – це прекрасні роздуми про минуле, глибоко романтична історія про кохання, іньйон і про те, як шляхи, які ми обираємо, або ті, які обирають за нас, визначають наші долі.