/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F53eb46f3b6ab749c7d0432b296a0993e.png)
Загадкові звички СРСР: навіщо люди прали та сушили пакети
Пакети дбайливо зберігали і використовували велику кількість разів
Зараз багато людей купують пакети на касах у супермаркетах за потреби, не морочачись над тим, щоб носити його постійно з собою, а потім при потребі викидають. У СРСР, на відміну від нашого часу, пакет був чи не на вагу золота — його прали, вішали сушитися на мотузку, а потім заново використовували.
Є кілька основних причин, чому так відбувалося раніше. Перша та найголовніша — пакети були у дефіциті. Тоді замість них багато хто використовував сумки-авоськи, ганчір’яні ємності і так далі. Про це пише "УНІАН"
Звичайний поліетиленовий пакет у СРСР коштував дорого. Його ціна могла сягати 15 рублів за штуку. Все залежало від типу самої упаковки та виробництва.
Наймоднішим і найшикарнішим на той момент вважався закордонний пакет з різними малюнками. Однак отримати його було неймовірно складно — через знайомих чи тих, хто їздить у відрядження. Ціни на такі пакети, відповідно, були космічними, тому мало хто вдавався до цієї розкоші.
Дістати пакети було складно, бо якщо у радянського громадянина виходило його все-таки добути, то цей пакет берегли, прали та акуратно використовували повторно.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, для чого потрібні були порцелянові рибки, які стояли в сервантах у будинках у багатьох людей. Насправді, вони не призначалися, як прості статуетки.
