Парламентар з провладної фракції прокоментував "Телеграфу", чи можна врятувати молочну сферу країни від системної кризи
В Україні на рівні парламенту та Міністерства агрополітики поновились дискусії щодо дієвих механізмівдержавної підтримки сектору АПК та окремих його сегментів. Так, минулого тижня на Київщині відбулося виїзне слухання агрокомітету ВР попроблемам молочної галузі. В засідання взяли участь як народні депутати з представниками МінАПК, так і безпосередньо виробники молочної продукції, роботодавці і науковці. Головна тема слухань — як можна вивести молоковиробництва з кризового стану та які ризики є для країни в сенсі продбезпеки.
"Телеграф" запитав Олександра Гайду (голова комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин, член фракції "Слуга народу") про деякі подробиці цього діалогу між владою та бізнесом та врешті, чи буде країна з вітчизняним молоком.
— Раніше прозвучалипропозиції від молочників, як покращити розвиток їхньої галузі, наростити виробництво, тож що планується прописати в рекомендаціях за результатами комітетського слухання?
— По-перше, основне завдання нашого аграрного комітету — це допомога аграріям, фермерам, товаровиробникам, переробникам. Тому ми це робимо завжди і у кожному окремому сегменті.
По-друге, минулого тижня ми розглядали питання, які стосуються самої молочної галузі. Дійсно, в ній дуже багато проблем, дуже багато було питань та викликів саме в цій сфері. Ми чули про це вже декілька років, але сьогодні ми нарешті почали таке більш поглиблене спілкування з представниками асоціацій, виробниками молока та переробниками молокопродукції.
Багато питань, які вони на засіданні озвучували, ми разом з міністерством будемо вже пропрацьовувати, щоб зробити певні висновки і певні дії.
— Які крім державних урядових програм можуть бути законодавчі ініціативи (закони, законопроєкти), що стосуватимуться безпосередньо молочників?
— Дійсно, законодавчі ініціативи можуть бути. Але для цього ми вже, як я говорив вище, повинні дуже глибоко ці питання пропрацювати. Можливо, треба будуть якісь зміни. На слуханнях багато говорили про фальсифікат і про те, як вийти на ринок продажу тіньової продукції, щоб вона продавалась по-білому, а не так, як зараз — є деякі недоброчесні продавці. Дійсно, тут будуть потрібні зміни в законодавстві та посилення кримінальної відповідальності. Можливо, збільшення штрафів і так далі.
Тобто, це все будемо відпрацьовувати, коли вся проблематика буде розписана більш детально.
Також з представниками Держспоживчслужби і Нацполіції проговорили те, як ми будемо спільно обговорювати питання та напрацьовувати методології виявлення цих фальсифікатів та певні дії, щоб такі недоброчесні продавці були притягнуті до відповідальності.
— Який на вашу думку оптимальний механізм допомоги молоковиробникам — гранти, кредити чи цільова державна підтримка з виділенням коштів з держбюджету?
— Вважаю, що це — симбіоз всього, що ви зараз назвали. Тому що державна підтримка (молочної галузі. — Авт.) однозначно повинна бути. Проте, все ж таки, без кредитування зараз дуже важко і середнім, і великим підприємствам. Про маленькі я вже мовчу.
Тому потрібні і кредитні, і урядові програми. Можливо, потрібні також дотації й від наших міжнародних партнерів у вигляді грантів. Відтак, всі ці позиції на даному етапі будемо використовувати саме для поліпшення ситуації в молочній галузі.
— Наскільки реальне впровадження додаткових механізмів підтримки молоковиробників та переробників в цьому році та 2025-го з огляду на те, що держбюджет на 2024-й вже сформований?
— Як говорив перший заступник міністра МінАПК Тарас Висоцький, в цьому році вже є програми, які працюють. Зокрема мова йдеться про "5-7-9". На комітеті з питань аграрної політики ми проговорювали збільшення об'ємів кредитування на одного сільгоспвиробника з 90 мільйонів гривень до 180 млн грн. Все ж таки, ми хочемо підняти цю планку для кредитування, аби дані кредитні кошти могли залучати крупні сільгоспвиробники.
Крім того, є ще інші державні програми, однак вони все ж таки стосуються більш дрібних виробників і переробників. Відтак на слуханнях ми більше говорили про великі компанії, які в принципі і дають додаткові надходження до бюджету нашої держави, а також формують додаткову додану вартість продукції. Оскільки це — переробка.
Тому, як на комітетському слуханні говорив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов, в принципі, майбутнє (в післявоєнний період) — саме за великими компаніями. Ми ж, як аграрний комітет, повинні допомагати всім фермерам: і маленьким, і середнім, і великим компаніям. Тому наше завдання все це об'єднати, зробити певні правила на ринку, щоб кожен з цих фермерів (по кількості виробленої продукції) чи сільгоспвиробників могли скористатися підтримкою держави.
— За нашими враженнями раніше Мінагрополітики якось сторонилося проблем молочників і дискусій про держпідтримку цієї галузі. На комітетських слуханнях був представник міністерства — Тарас Висоцький. Наскільки за вашою оцінкою сьогодні ця крига скресла в питанні діалогу і здорових дискусій між Мінагро та молоковиробниками?
— Дійсно, як ви сказали, крига зрушила з місця. Ми про це говорили вже не перший рік. І якщо не помиляюсь, то в позаминулому, 2022 році, питання підтримки обговорювалось в міністерстві з очільником Мінагрополітики Миколою Сольським, віцепрем'єр-міністром Юлією Свириденко, з президентом Володимиром Зеленським тощо.
Тоді мова йшла, як розвивати саме молочну галузь. Це була доволі серйозна розмова за для підтримки саме всієї молочної сфери, а також для популяризації вживання молока як напою. Для того, щоб українські діти більше споживали вітчизняного молока, адже цей напій дуже корисний для здоров'я. Ми про все це говорили в контексті, як створити механізм, який дасть можливість запроваджувати дитяче молоко в школах, як це колись було з роздачею безкоштовної склянки з молоком для учнів.
Ми це все обговорювали, але, якщо чесно, не доопрацювали до кінця цей механізм. Це дуже складна така історія, де взяти на це гроші, хто за цю програму буде платити, як її розвивати і так далі. Головний дієтолог країни тоді також говорив, що це дуже корисно для дітей. Проте тут додатково виникли супутні питання: чи використовувати безлактозне молоко, чи звичайне, і т.д. Таким чином, стільки навалилось інших додаткових проблем, які й застопорили розвиток цієї бесіди та ідеї.
Минулого тижня було перше таке комітетське слухання по проблемам молочної галузі, але і раніше наші колеги спілкувалися з виробниками, виїжджали на запрошення асоціацій і також дивились на всі ці проблеми, відвідуючи підприємства для поглибленого вивчення ситуації. Тож, спілкуючись вже не перший рік з представниками молочної сфери, зараз ми вирішили їх підтримати та підняти проблематику молоковиробників на більш високий рівень.
Бачу, що і Міністерство аграрної політики теж готове підтримати виробників, і Держспоживчслужба. В принципі, ніхто не проти. Наразі ми повинні разом розробити програму, яка б допомогла розвивати цю галузь.