Європейські гравці продовжують насичувати український ринок своєю продукцією, виробництво в країні падає, а вітчизняним компаніям стає все важче без дієвої держпідтримки
На фоніпродовження епопеї з блокуванням західних кордонів України та падіння агроекспорту в 2023 році на $1,5 мільярда в українському бізнес-середовищі знову актуалізувалися дискусії щодо збільшення державної підтримки окремих системотворчих сфер АПК. Адже попри анонсовані урядомдеякі цільові програми на 2024 р. для аграріїв, цьогоріч підтримка охопить не всіх та схоже, скоріше, на тактичні, ніж на стратегічні кроки в контексті продовольчої безпеки.
"Телеграф"дізнавався, перед якими системними ризиками опинилась зокрема молочна галузь та до якої кризи може призвести зволікання часу з держпідтримкою.
У чому саме проблема
Згідно з планом роботи Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики на 8 лютого цього року заплановане виїзне комітетське слухання, ініційоване нардепом Андрієм Богданцем (фракція "Слуга Народу"), щодо стану і проблем молочного сектору країни. У кулуарах парламенту джерела "Телеграфу" повідомляють, що нардепи спробують подумати над механізмом, яким саме чином врятувати галузь на тлі тиску війни, спаду виробництва, росту імпорту "молочки" тощо. Та чи не підірвуть взагалі ці негативні тенденції продбезпеку України. Наразі поновлюються дискусії про державну підтримку молочників у 2025 році.
Втім, як нам стало відомо, наразі активізація роботи на рівні Мінагрополітики впирається в позицію Мінфіну, який блокує будь-які спроби щодо системної дієвої підтримки саме молочної галузі.
Своєю чергою, представники молочної сфери вказують "Телеграфу" на те, що розмови про допомогу галузі ведуться доволі давно, але окрім слів та обіцянок чиновників і окремих представників депутатського корпусу далі слів справи чомусь не йдуть. Це може врешті призвести навіть до закриття вітчизняних заводів. Відтак на полицях магазинів продаватиметься умовно польське молоко, і фактично за європейськими цінами.
Молочна криза посилюється?
Тим часом, кризові явища у молочному сегменті АПК продовжують поглиблюватися. Так, за офіційними даними Державної митної служби, у 2023 році Україна імпортувала 33,7 тис. тонн сирів. Це практично відповідає рівню 2022-го (-0,3%). Але в грошовому еквіваленті імпорт сирів сягнув $200,8 млн – на 10,2% більше, ніж позаминулого року.
Обсяг експорту українських сирів протягом 2023 року також незначно відхилився від показника попереднього року (-1,1%) і склав 8,9 тис. тонн. У грошовому ж еквіваленті він приніс $40 млн, що на 5,4% меньше, ніж у 2022-му.
Примітно, що сири з-за кордону ввозили в Україну переважно з Польщі (41,5%), Німеччини (21,6%), Нідерландів (9,5%), тобто з країн ЄС. Виходить, що дотаційні молочні європейські гравці поступово витісняють з українського ринку продукцію вітчизняного виробника, а конкурувати в Європі сирній продукції з України стає дедалі важче. А ще й на додачу — блокування кордонів і розрив логістики.
Водночас, за приблизними оцінками Мінагрополітики, за 2023 рік поголів’я корів в Україні зменшилося ще на 4,6% до 1290 тис. голів. Це логічно позначилось на і загальному виробництві молока. Воно скоротилось ще на 3,3% до рівня близько 7412 тис. т.
Просідання виробництва за ланцюгом позначилось і на середніх цінах внутрішнього ринку на більшість молокопродуктів. Так, за минулий рік молокопродукти в середньому подорожчали приблизно на 7-10%, сири на 7%, а масло зросло в ціні майже на 40%.
Як на кризу реагують чиновники та Мінагро
Окремо відмітимо, 9 жовтня 2023-го Рада нацбезпеки та оборони вирішила контролювати виконання Указу президента України № 681 "Про стан забезпечення продовольчої безпеки", який був введений в дію тією ж датою. Тобто, держчиновники визнали проблеми з продовольчою безпекою на найвищому рівні. При цьому 19 грудня минулого року РНБО провела навіть нараду про стан виконання свого ж рішення щодо продбезпеки країни. В контексті ж старту перемовин України з ЄС про членство це питання в 2024 р. стає більш, ніж актуальним. І, певно, від дискусій вже потрібно у турборежимі переходити до якоїсь конкретики.
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур у коментарі "Телеграфу" уточнив, що однією з головних тем комітетського слухання 8 лютого буде скарга від молокопереробників на недостатність сировини.
"Тому що в середньому по галузі завантаженість цих підприємств становить лише 50-60%. Це впливає на собівартість, конкурентноздатність та інше", — акцентує він.
За словами виконавчого директора СМПУ, без державної підтримки галузі вітчизняні підприємства далі не зможуть ані модернізуватися, ані зберегти поголів'я.
"Якщо ми не будемо стимулювати виробництво молока і збільшення поголів'я через держпідтримку, — продовжує він, — то у нас постійно буде дефіцит. Відтак, зрозуміло, буде висока ціна на сировину. Зараз ми вже втрачаємо деякі зовнішні ринки через збільшення собівартості, а далі втрачатимемо і внутрішній ринок. Якщо сьогодні ми його суттєво вже втратили по сирах, то завтра будемо втрачати по творогах, по тій же молочній продукції".
Арсен Дідур при цьому повідомив, що згадане вище рішення РНБО зобов'язує Кабмін розробити Програму розвитку тваринництва на найближчі 10 років. "Встановлено дедлайн, потрібно розробити концепт стратегії, як ми будемо зберігати поголів'я і збільшувати його. Зараз це мають пропрацювати на рівні Мінагрополітики для подальшого затвердження Кабміном", — каже представник Спілки.
Як додав "Телеграфу" заступник виконавчого директора СМПУ Дмитро Стріховський, на державному рівні термінові заходи для підтримки молочної галузі "потрібно було реалізовувати, як кажуть, "ще позавчора". І мова має йти вже не про якісь точкові дотації, а системний підхід.
"В 2021 році для того, щоб відродити діяльність Робочої групи з розвитку молочної галузі при Мінагрополітики нам прийшлось писати листа до президента України. На сьогоднішній день слово "розвиток" у її назві потрібно вже змінювати на "порятунок". Не хочу наганяти страхів, а щиро розраховую на державницький підхід до галузі, яка є важливою складовою продовольчої зокрема та економічної в цілому безпеки держави", — наголошує він.
Стріховський також відмічає, що у порівнянні з країнами ЄС, гроші, які зараз отримують від держави українські виробники молока, – це "сльози". "А, по-друге — це не дотації, а інвестиції. Тому що, по "ланцюгу" створюються робочі місця у с/г виробництві, харчовій промисловості, будівельній галузі, машинобудуванні і навіть у енергетиці. Адже Україна має можливість зайняти нішу потужного експортера біометану в Європейський Союз через нашу газотранспортну систему", — аргументує він, додаючи, що відроджувати якісну державну підтримку молочної галузі потрібно було ще у 2023 році.
"Сумно, що цього не буде зроблено і у 2024-му. Сподіваємось, що хоч у 2025-му питання зрушиться з місця", — каже він.
Нагадаємо, раніше член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, нардеп з фракції СН Дмитро Соломчук в контексті блокування Польщею українського кордону зазначав "Телеграфу", що у вітчизняних агропідприємств з'являється можливість з часомвитіснити імпортну продукцію з прилавків українських магазинів. Натомість Польща ризикує втратити вітчизняний споживчий ринок.
Також "Телеграф" писав, якітри кроки врятують українську молочну галузь від катастрофи.