Легендарний пломбір із СРСР: чи був він насправді натуральним та корисним
Легендарний пломбір із СРСР: чи був він насправді натуральним та корисним

Легендарний пломбір із СРСР: чи був він насправді натуральним та корисним

Не завжди на упаковках писали справжній склад продукту

Кожен напевно хоча б раз чув про те саме хвалене морозиво з СРСР. Багато хто з тих часів згадує його як чи не найсмачнішу насолоду, яка ще й відрізнялася якістю за невисоку суму. Найчастіше ті, хто згадують про цей продукт, твердять, що морозиво було натуральним та без зайвих добавок. Але чи це так насправді?

Популярністю на той час користувався не тільки оригінальний пломбір, а й горіхових чи мигдальний. До їх складу входили підсмажені ядра горіхів або мигдалю. До складу пломбіру входило нібито 15% молочного жиру, завдяки якому, зокрема, у цієї солодощі був такий насичений смак. Про це пише РБК-Україна.

Однак насправді яскравість смаку обумовлена далеко не натуральністю продуктів. Як зазначається у матеріалі, у 1980 році до стандартної рецептури морозива почали додавати молоко замість вершків, що робило його не таким жирним. А після цього почали додавати рослинні та гідрогенізовані жири. А замість загусника були крохмаль чи борошно.

Така рецептура здешевлювала виробництво та дозволяла утримувати ціни на низькому рівні. На той час вартість пломбіру складала 20 копійок. Компанія "Головхолод" була панівним виробником морозива.

Вже 1990 року у СРСР почали завозити імпортну продукцію, у якій містилися хімічні наповнювачі. Вітчизняне виробництво на той момент майже припинилося.

Як пише видання "Друкарня", радянське морозиво пломбір ніколи не було на 100% натуральним, як розповідали народу. Можна було знайти домішки, і підсилювачі смаку.

Якщо ж в американському виробництві не приховували наявність якихось домішок (чи смаку, хорошого вигляду, чи збільшення термінів придатності), то в радянську епоху цього не визнавали абсолютно. При цьому на упаковках часто писали склад, який насправді не відповідав дійсності. Тобто, не вказувалися підсилювачі смаку та консерванти, залишаючи лише молоко чи вершки, цукор та екстракт (ваніль чи будь-який інший доступний смак, який було дозволено).

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як виглядали заклади фастфуду в СРСР та які страви пропонували громадянам.

Теги за темою
Історія
Джерело матеріала
loader
loader