У медіазвітах для ОП критику влади називають "атаками" від "опозиційних медіа": розслідування

Це з'ясували журналісти Bihus.Info, вони проаналізували десятки аналітичних звітів. Їх понад 4 роки за державний кошт готує компанія "Медіатека", яка належить народному депутату від фракції "Слуга народу" Олександру Маріковському. Лише за 2023 рік компанії виплатили за них майже 10 мільйонів гривень з бюджету.

Уточнюють, що замовляє ці звіти державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору України", яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики. Там підтвердили, що звіти "надсилаються до Офісу Президента, Кабінету Міністрів України та інших суб'єктів, щодо яких проводиться дослідження".

Що за звіти "подають" владі

Існує понад 10 видів замовлених звітів, різних за обсягом та складністю. Серед них щоденні звіти моніторингу соцмереж або щотижневі моніторингові звіти згадок у медіа. Документи стосуються Президента та першої леді, посадовців ОП, Кабміну. Замовляють також звіти, у яких окремо йдеться про згадки Мінкульту.

Для аналізу журналісти обрали щотижневі звіти, які стосувались ОП та міністерств у ті тижні, коли виходили найгучніші журналістські матеріали, фігурантами яких були представники вищезгаданих інституцій.

Зокрема, "Медіатека" згадала про російський паспорт дружини заступника голови Національної поліції України Дмитра Тишлека в блоці, який стосується міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.

Ігор Клименко відреагував на журналістське розслідування щодо зв'язків з Росії заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека, заявивши про відсторонення останнього з посади. На "Цензорі" МВС критикували за неуважність у цьому призначенні,
– цитують журналісти звіт компанії.

Скандальне розслідування про родину одеського військкома, яка під час повномасштабної війни придбала в Іспанії майно на мільйони доларів, у медіазвіті згадали лаконічно: "Критика в рамках кейсу про одеського воєнкома, зокрема пригадування тез про обіцянку відправити воєнкомів на фронт". Це попри те, що після публікації матеріалу лунало багато критики, зокрема й у бік Офісу президента.

Журналісти також зауважили, що про критику в бік влади аналітики нерідко повідомляли з посиланням на узагальнені "опозиційні ЗМІ" та додаванням певного суб'єктивного контексту. Самі ж медіа зазвичай не вказувались.

Приклади:

• У звіті за 7–13 жовтня 2023 року про заступника керівника ОП Олексія Кулебу згадали так: "на опозиційному ТК зауважили, що заступник керівника ОП не має помітного впливу".
• Є схожа згадка про ще одного заступника керівника ОП Ростислава Шурму: "Опозиційні ЗМІ продовжували атакувати заступника керівника ОП у рамках корупційної риторики, зокрема щодо курування енергетики, зв'язків з Г. Галущенком та всіляких схем".
• Аналогічна згадка стосувалась і Олега Татарова: "Опозиційні ЗМІ продовжують атакувати заступника керівника ОП, наразі – знову в рамках риторики про курування митниці в контексті зв’язків з В. Тетерею, судової реформи (зв'язки з В. Босим), правоохоронних органів (в т.ч. зв'язки з замовниками вбивства К. Гандзюк)".

Автори аналітичних звітів часом дозволяли собі додавати політичний контекст із негативною конотацією. Зокрема, у звіті, який стосувався розбору згадок телемарафону "Єдині Новини", деяких критиків марафону аналітики називали "порохоботами",
– ідеться у розслідуванні.

Аналізуючи ці звіти для влади, журналісти зробили висновок, що подекуди ці звіти можуть формувати в посадовців хибну думку про те, що критика в їхній бік лунає переважно від узагальнених "опозиційних ЗМІ", а сама вона є або ж "атаками", або ж "популізмом".