У новому законопроєкті про вдосконалення мобілізації в Україні, який уряд напередодні відкликав, депутати Верховної Ради прибрали норму щодо розширення повноважень керівників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Також парламентарі відкинули ідею примусової мобілізації осіб із інвалідністю. Про це розповів член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі «Телеграфу».
За словами нардепа, скандальне положення про розширення повноважень керівників ТЦК викликало заперечення у всіх парламентарів, особливо в антикорупціонерів.
«Дискредитаційні повноваження керівника ТЦК точно не відповідають Конституції. Без рішення суду ніхто не може бути обмежений в праві власності та інших основоположних правах. Тому цього не буде в майбутньому законі», – наголосив Веніславський.
Суперечлива норма передбачала, що в разі неявки громадянина, що отримав повістку, до ТЦК, керівництво військкомату матиме право вносити порушника до реєстру боржників. Це тягнуло б за собою негативні наслідки у вигляді блокування банківських рахунків і права на керування автомобілем.
Крім того, як сказав Веніславський, не витримала критики під час обговорення й ініціатива щодо мобілізації інвалідів III групи – вона була відхилена парламентарями.
«Примусової мобілізації осіб з інвалідністю не буде. Це категорично неприйнятно. Водночас мені особисто регулярно надходять листи від цієї категорії громадян, в яких вони висловлюють бажання і готовність воювати, якщо у них буде можливість звільнитися зі служби за власним бажанням. Тому ми залишили функцію добровільної мобілізації людей з інвалідністю, які можуть бути корисними для виконання певних функцій в армії», – пояснив він.
Раніше голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повідомив, що законопроєкт про мобілізацію після палких дискусій повертається на доопрацювання Кабміну.
Як відомо, 25 грудня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про вдосконалення проведення мобілізації і військового обліку. Так, уряд пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. А ще – встановити обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби. Також Кабмін хоче удосконалити процедуру військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
До слова, у Верховній Раді зареєстровано п’ять версій законопроєкту про мобілізацію. Один з них від Кабміну, а чотири – альтернативні.