Стався крах ілюзій: політолог проаналізував пресконференцію Зеленського

Щодо окремих питань під час пресконференції президента України Володимира Зеленського, яка відбулась 19 грудня, стався “крах ілюзій”.

Про це в ефірі національного телемарафону заявив політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян.

На його думку, гарних питань під час пресконференції було не так і багато. Це, каже Саакян, пов’язано із тим, що пресконференції президента України відбуваються не так часто, а журналістам іноді хочеться проявити себе особисто більше, ніж поставити питання, що становлять суспільний інтерес.

– Відповіді на питання Зеленського є водночас і його суперсилою, і його слабкістю. З одного боку, хороша новина, в тому, що верховний головнокомандувач не перетворюється в пам’ятник і залишається людиною. Це сильно. Але при цьому це і слабкість, що занадто людиною. Часто емоції. І тут були часто відповіді емоційні, по-перше, а, по-друге, не всі питання, які стосувались Залужного, відносин з ним… Зеленський на ці питання відповідав більше, ніж в нього питали, – каже експерт.

Саакян вказує, що додаткова увага була привернута до питання перемоги України у Чорному морі, оскільки це дійсно важлива тема, яку не так яскраво сприймають на Заході.

Щодо питання до президента про народних депутатів, то Володимир Зеленський також відповів більше, ніж в нього запитали, каже політолог. На думку Саакяна, глава держави показав, що добре обізнаний у питанні внутрішньополітичних проблем, але, разом з тим, президент звів все до того, що існує обмеженість кадрів, які б можна було залучити до управління державою, зокрема у своїй команді.

Окремої уваги заслуговує питання до президента про те, щоб Україна переходила на так звані воєнні рейки. Політолог каже, що Зеленський продемонстрував журналістці, яка ставила відповідне запитання, що він, як президент, знає значно більше ключових деталей у цій темі, але разом з тим він показав, що не планує суттєвих змін у цій галузі.

– В принципі, питання зводиться до людей, що існує брак людей, і відповідно, (запитав президент у журналістки, – Ред.) “чого ще не вистачає, щоб було на воєнних рейках, назвіть мені і тоді ми це врахуємо”. Це частково і в продовження про гострі питання, на які президент готовий відповідати, – сказав Саакян.

Політолог вважає, що пресконференцію варто було б проводити на початку 2024 року, замість кінця 2023.

– В будь-якому разі, готовність відповідати на складні питання дуже добре характеризує Зеленського. Відповіді ми можемо критикувати з різних сторін, але сам факт готовності до комунікації, яку критикували дуже серйозно, оскільки останнім часом це перетворилось в режим “радіо”, тобто постійні записи відео без зворотного зв’язку, в першу чергу від журналістів. От на це фактично дано відповідь. І готовність відповідати на складні питання – це добре, – сказав він.

Саакян каже, що був приємно здивований тим, що були запрошені деякі з опозиційних медіа, хоч і зазначає, що слова під час пресконференції президента їм не дали.

Політолог каже, що під час заходу було озвучено мало тез про те, як буде впроваджуватись державна політика, коли ж більше ставили запитання про ставлення Володимира Зеленського до тих чи інших подій.

Загалом, експерт каже, що на пресконференції стався “крах ілюзій”, що можна сказати загалом про 2023 рік, та, зокрема, в контексті вступу України до НАТО, питання про що було озвучене під час пресконференції.

– З приводу НАТО. Це констатація, що дійсно НАТО не готове сьогодні запросити Україну. Чи змінює Україна виходячи з цього свої плани? Я не почув цього від президента. Ключове, що я почув, це те, що Україна не готова ані відмовлятися від територій, ані йти на якісь поступки Росії під ефемерні різні побажання закордону… Я побачив тут чітку і вистраждану позицію: будь-які ілюзії в сторону. Оцим мені це подобається. Взагалі, це про крах ілюзій, що можна сказати загалом про 2023 рік, як колективних, так і індивідуальних, – сказав він.

Крім того, політолог каже, що українці є останніми романтиками в Європі.

– Взагалі в Україні є романтичне відношення до того, як правильно чи неправильно, як мають діяти… ми залишаємось останнім романтиком Європи. Ми віримо в Європу більше, ніж сама Європа в себе і подекуди більше, ніж сама вона заслуговує тієї віри. При цьому ми вимагаємо та очікуємо, що хтось буде діяти згідно з нашим уявленням про те, як ми би мали діяти на цьому місці. Іноді варто і критично глянути на себе, – вважає експерт.