Попит на нафту у світі різко сповільнюється — МЕА

МЕА вважає, що країни, які не входять до ОПЕК+, зможуть задовольнити прогнозоване зростання попиту наступного року.

Світовий попит на нафту різко сповільнюється в четвертому кварталі 2023 року, і країни, що не входять до ОПЕК+, зможуть задовольнити зростання споживання, яке очікується наступного року, заявило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА). Про це пише FT.

У своєму регулярному огляді ринку Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що поєднання млявого міжнародного попиту і збільшення пропозиції з боку країн, що не входять в ОПЕК+, таких як США, збережеться.

Ці фактори вже призвели до падіння цін на нафту нижче 75 доларів за барель з майже 100 доларів у вересні, в той час як вплив ОПЕК+ послабився, а нещодавнє скорочення видобутку призвело до зменшення частки групи на ринку до 51 відсотка.

Прогнозуючи, що "зростання світового попиту на нафту різко сповільниться" в поточному кварталі, МЕА заявило, що попит буде майже на 400 тисяч барелів на добу нижчим, ніж очікувалося ще минулого місяця. Це відображає "погіршення макроекономічного клімату" з вищими відсотковими ставками. 

Міжнародне енергетичне агентство також зазначило, що рекордна пропозиція з США і зростання видобутку в таких країнах, як Гаяна і Бразилія, збільшить постачання нафти з країн, що не входять в ОПЕК, на 1,2 млн барелів на добу у 2024 році - більше, ніж прогнозоване зростання попиту на 1,1 млн барелів.

МЕА зазначає, що США залишаться провідним джерелом зростання пропозиції наступного року.

На тлі цього скорочення видобутку нафти на 2,2 млн барелів на добу, оголошене ОПЕК+ минулого місяця, яке має набути чинності в першому кварталі 2024 року, поки що не змогло відновити ціни на нафту.

Тепер МЕА очікує, що зростання попиту на нафту впаде з 2,8 млн барелів на добу у третьому кварталі 2023 року до 1,9 млн барелів на добу цьому кварталі. 

Раніше МЕА прогнозувало, що зростання попиту в цьому кварталі складе 2,3 млн барелів на добу. Агентство також прогнозує слабший попит на Близькому Сході і в Росії, що свідчить про глибину економічного спаду.

Раніше повідомлялося, що зусилля Заходу, спрямовані на обмеження доходів Росії від продажу нафти після того, як Москва розпочала повномасштабну війну проти України, фактично провалилися через рік після того, як були вперше узгоджені.

Країни G7 та ЄС у грудні минулого року встановили верхню межу ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, намагаючись зберегти стабільність поставок нафти у світі, водночас зменшуючи доходи Кремля. Але поширені обхідні шляхи та лазівки означають, що Москва все ще заробляє мільярди на експорті нафти, які вона може використовувати для продовження війни.

Про те, як працює тіньовий експорт російської нафти — у статті Артема Куюна та Івана Марченкова “Хто допомагає Росії обходити нафтові санкції, в тому числі і за рахунок України?”.