Це була любов з першого погляду. І вона такою лишається: за 63 роки американець Боб Спунер не спокусився іншою і не зрадив, хоча були дуже милі та гарні, з титулами найкращих у країні та світі.
Як і у людей та по життю, ця машина оточена увагою та повагою, справжньою любов’ю і шанобливим ставленням. Не кожна вантажівка Peterbilt за чотири конвеєрні покоління отримає таке визнання.
Навіть через понад шість десятків літ та після майже 14 000 000 кілометрів пробігу її не намагаються здати в брухт.
Читайте також Машина легендарного Пола Маккартні продали за шалену суму
Цей легендарний Peterbilt 1960 року випуску вже став у США легендою, як і її власник Боб Спунер. Їм обом нині 146 років – 63 машині та 83 роки Бобу. Вона, як і належить, молодша, він – старший.
В радощах і в горі
Обоє пройшли нелегкий шлях. Практично весь вік разом. Щоправда, до цього Боб Спунер вже прожив 20 років. Він встиг закінчити школу, попрацювати водієм, відслужити належне після призову в корпусі морської піхоти Сполучених Штатів Америки. Тільки після цього розпочалися дивовижні відносини молодого водія і машини.
Зупинився на АЗК, заправив авто, випив кави. Цей ритуал увійшов у наше життя завдяки WOG, який першим запровадив культуру кавування на АЗК.
Рекламна інформація
Взагалі Боб за кермом у сімейному бізнесі з 17 років. Коли вирішив зайнятися після служби в армії власною справою, то вибір випав перевезення. Для цього у 1960 році він придбав новий капотний тягач Peterbilt 281.
Читайте також Кен Блек продає свій легендарний пікап Ford Hoonitruck
Це була неперевершена стильна топ-модель – трохи брутальна на вигляд, але дуже потужна й популярна. Саме тому вона стала "актором першого плану" в фільмі "Дуель" Стівена Спілберга.
Боб Спунер не мав жодного наміру їздити на одній вантажівці протягом 60 років. Щонайбільше 5-7 років планувалося бути разом, а потім мав оновлюватися, оскільки світовий автопром розпочав видавати доволі продуктивні та комфортні машини для магістральних перевезень. Маючи справу з автосправою від раннього дитинства, Боб зрозумів, що з часом будь-яка машина виснажується, втомлюється й зношується.
Проводити весь час у ремонті фури в плани Боба не входило. Але минали роки, автомобіль прекрасно себе почував навіть у режимі інтенсивної експлуатації, тож її господар зрозумів: в руки потрапила дуже якісна машина. Звісно, дріб'язкові поломки були, не без цього, але великого клопоту не мав.
Сталося те, що мало було статися: Боб настільки звик до своєї машини, що вирішив бути з нею стільки, скільки вона витримає. Як мовиться, в радощах і в горі.
Але сталося так, що машина, ймовірно, прийняла таке ж рішення, й намагалася не підводити свого господаря. Тип паче, що її оберігали, про неї дбали, оновлювали, ремонтували, хоча й змушували добряче працювати.
Дбайте про машину, і вона подбає про вас
Боб Спунер взяв за правило дотримуватися усіх рекомендацій заводу-виробника. Дещо й сам запровадив в обов’язок з власного досвіду. Він сам себе до цього привчив й іншим підказував: "Якщо ви подбаєте про свою вантажівку, то вона подбає про вас".
Читайте також Після відмови Porsche, актор Дуейн Джонсон подарував ветерану свій власний автомобіль
Боб дбав. Коли з’явилися значно потужніші магістральники, то щоб не бути в аутсайдерах ринку перевезень він змінив силовий агрегат. Замість оригінального двигуна потужністю 250 к.с. поставив в моторну нішу інноваційний для того часу Cummins N14 на 525 к.с. Заодно поміняв коробку передач, взяв Eaton Fuller Roadranger на 16 ступенів.
Новий мотор з таким потенціалом вимагав надійніших гальм. Оригінальний Peterbilt 281, як і всі вантажівки тієї пори, комплектувався лише задніми гальмами. Отож встановив гальма на передню вісь, оскільки машини такого силового діапазону вже почали з конвеєра йти з гальмами всіх коліс. Заодно додав пневматичну підвіску на задню вісь.
Комфорт водіїв також ставав кращим, з’явилися магістральні тягачі зі добротними спальниками. Отож Боб вирішив не відставати від моди і поставив кабіну зі спальним місцем більшого розміру.
Старий Peterbilt на новий лад
Машина візуально була зовні схожа на ветерана з 60-х, але внутрішня комплектація завжди йшла в ногу часом. Тому й на ринку перевезень аутсайдером ніколи не був.
Читайте також Легендарний суперкар придбали менш ніж за півціни
Боб Спунер брався за будь-які замовлення. Возив меблі, худобу, запчастини для Peterbilt, військові машини та багато іншого. В середньому за рік набігало по 200 000 кілометрів пробігу. Вважай по 16 000 – 17 000 кілометрів щомісяця, по 500-550 км в день.
До речі, українські автоперевізники в довоєнний час також за рік набирали по 200-250 тисяч кілометрів пробігу. Більше, звісно, можна наїздити, були б замовлення, але режим праці й тахометр перевищення відведеного водієві ліміту не допускають.
Отож, за шість десятиліть перебування машини в одних руках спідометр Peterbilt 281 оновлювався мінімум 13 разів. Звичайні підрахунки показують, що Боб Спунер наїздив за 63 роки щонайменше 13,8 мільйона кілометрів.
Читайте також Одометр закінчився, а автомобіль все ще їздить: реальна історія про надійність Toyota Tacoma
Такої результативності не те що мало який автомобіль досягає, але й не кожному водієві під силу. Цьому показнику дивуються навіть менеджери заводу-виробника, де за ці 63 роки змінили чотири покоління капотників.
На будь-яку машину з цих періодів Боб не пересів, хоча такі можливості у нього були. Нині водій і власник автівки-ветерана вже за станом здоров’я працювати ні далекобійником, ні на місцевих маршрутах не в змозі. Однак відправляти Peterbilt 281 в утилізацію пенсіонер не наважився: машина у добротному стані, гарно доглянута, оновлена й ще послужить багато років.
Саме тому замість відправлення автомобіля в брухт Боб Спунер виставив магістральний тягач на продаж – хай його любов ще комусь так само вірно послужить.
У публікації використано фото з особистого архіву Боба Спунера та скриншоти з відео