Кросівки — військовим, повітряні кульки — дітям: як джинсували українські регіональні ЗМІ в червні?

Такі результати моніторингу ІДПО говорять про те, що окремі випадки маніпулювання на болючих темах війни ще спостерігаються. А також про те, що і рекламний ринок в Україні зараз переживає не найкращі часи. Тож кількість реклами та іншого маніпулятивного контенту просто знизилася, а проблема джинсування не вирішилася остаточно — і з нею доведеться мати справу і після війни.

Хоча відзначимо, що повномасштабне російське вторгнення змінило і ставлення суспільства та журналістської спільноти до маніпуляцій, особливо проросійських наративів. Так, за їхнє поширення раніше добре платили, але реальну ціну подібним діям ще доведеться скласти.

Із 30 травня по 5 червня 2022 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалось у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом оцінили 1072 матеріали у друкованих ЗМІ, 3067 — в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена: якщо газети з якихось причин не виходили, їх заміняли на регіональні сайти новин.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Лідером із джинсування виявилася Хмельниччина, на другому місці — Полтавщина.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник у газетах семи регіонів — 1,8%. Це значно менше, ніж до повномасштабного вторгнення: у січні було зафіксовано 5,41% джинси.

За моніторинговий період відзначилися не з кращого боку газети «Курьер недели» — 10% (це єдина газета на Одещині, що вмістила подібний контент), «Подолянин» (Хмельниччина), що вмістила 7,7% джинси.

 Ізмаїльське видання «Курьер недели», за свідченням одеських експертів, ще до повномасштабного вторгнення посідало першу сходинку за кількістю матеріалів із ознаками замовності. В лідерах газета виявилася і в травні-червні, вмістивши привітання міського голови з днем захисту дітей, а також дві комерційні джинси: просування туристичної компанії та місцевого вишу.

На Полтавщині джинсу знайдено у «Зорі Полтавщини» та «Лубенщині». Перше видання вмістило матеріал про «Укрпошту» із закликом користуватися послугами з передплати, а також про компанію, що займається реалізацією орхідей. Друге видання опублікувало інтерв’ю з просуванням директора місцевого КП.

На Житомирщині піарили Житомиргаз та бренд «Дніпро-М». На Львівщині — «Ощадбанк».

Сумські експерти знайшли тільки одну публікацію з ознаками замовності в газеті «Ворскла» і зазначили, що подібна ситуація свідчить, зокрема, і про проблеми для регіональних видань.

«В окремі періоди, особливо під час передвиборчих перегонів, кількість так званої “джинси” в деяких виданнях “захоплювала” більше половини контенту. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Ми розглядаємо це як плюс, хоча такий факт свідчить і про мінуси, адже він є свідченням зниження кількості рекламних матеріалів загалом — відсотки реклами та джинси зазвичай були прямо пропорційні. Хочеться втішитися думкою, що з поверненням миру та відновленням економіки, наші ЗМІ відразу ввійдуть у русло цивілізованого подання замовних матеріалів, відповідно до вимог законодавства», — вважає координаторка Сумської експертної групи Алла Федорина.

Офіціоз

Середній показник — 5,5% (у січні — 8,23%).

Деякі газети продовжили віддавати свої шпальти під різноманітні повідомлення, оголошення, розпорядження установ, департаментів органів місцевої влади. Найбільше своєї площі під такий контент «пожертвували» «Новини Прибужжя» (Львівщина) — 30%, «День за днем» — 29,3%, «Подолянин», 11,5% (Хмельниччина), «Ворскла» — 13,6%, «Білопільщина» — 13% (Сумщина). Дані щодо угод про співпрацю з відповідними органами видання не розміщували.

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 2,8% (у січні — 5,72%).

Тут у лідерах за розміщенням подібного контенту «Курьер недели» — 30% (Одещина), «Новини Прибужжя» — 13,3% (Львівщина), а також «Житомирщина» — 10% та «Ехо» 9,3%.

Ізмаїльське видання «Курьер недели» надало рекламним матеріалам дев’ять шпальт, рекламу не маркувало.

Полтавські видання хоч і не вийшли в лідери за кількістю немаркованої реклами, просували ворожок та ворожбитів. «Хто з ним лише поговорить — той отримує благословення від Бога», — зазначено щодо одного з них у рекламному макеті.

  Неналежно маркована реклама про ворожок у Полтавських ЗМІ

На Дніпропетровщині експерти виявили тільки одну неналежно марковану газетну публікацію — анонс авторської телепередачі.

В інших регіонах без маркування рекламували медичні центри, салони з продажу вікон та дверей, адвокатів тощо. 

Матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) у друкованих регіональних ЗМІ України не виявлено.

САЙТИ

Серед регіонів у лідерах антирейтингу Сумщина та Хмельниччина, найменше порушень — на Одещині.

 Матеріали з ознаками замовності

Середній показник на сайтах восьми регіонів — 1,9%. Це також значно менше, ніж до повномасштабного вторгнення, у січні було — 4,2% джинси.

На сайтах траплялися публікації як із ознаками комерційної, так і політичної замовності. Найбільше на сайті «49000.com.ua» (Дніпропетровщина) — 20,7%. Це видання в матеріалах із ознаками політичної замовності просувало голову Штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана, а також Бориса Філатова.

Серед політичної замовності експерти зафіксували просування місцевих депутатів, міських голів, чиновників.

Так, «Новини Полтавщини» вмістили публікацію, в якій фігурував голова Полтавської облради, що розповідає про чиновника та нардепа, які допомогли військовим — купили тактичні кросівки. «Але ж майже кожен українець зараз це робить, чому ж увага приділяється тільки нардепам? Питання, звісно, риторичне», — зазначили полтавські експерти.

 Матеріал із ознаками замовності на сайті «Новини Полтавщини»

На Донеччині просували нардепа на сайті «Восточный проект». На День захисту дітей тут розмістили матеріал з ознаками замовності про те, як нардеп Максим Єфімов вітав малят. Діти з повітряними кульками та іграшками позували на фото.

Матеріал з ознаками замовності на сайті «Восточный проект»

Ще один сайт із Донеччини, «Знамя Индустрии», інформував читачів про «100 днів війни: що зроблено Фондом Бориса Колеснікова за цей час».

  Матеріал з ознаками замовності на сайті «ЗнамяИндустрии»

Щодо матеріалів з ознаками комерційної замовності, то на Житомирщині рекламували басейни та фотопослуги, на Львівщині — інтернет-магазин, на Полтавщині — виробника олії, електросамокати, полтавський виш, на Дніпропетровщині — місцевий бізнес та різноманітні фонди, на Донеччині — «ПриватБанк», «Укргазбанк» і ДТЕК.

Офіціоз

Середній показник — 2,1%, у січні (4,6%).

В лідерах за розміщенням подібного контенту сайти «Павлоград.dp.ua» — 10,3 (Дніпропетровщина), «Голос Конотопа» — 9,7%, «Житомир.інфо» — 7%.

В інших регіонах також розміщували пресрелізи різноманітних установ, оголошення про прийом громадян, статистику, списки нагороджених спортсменів тощо.

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 0,8, у січні — 2,7%.

Інтернет-видання маніпулювали читачами, позначаючи рекламний контент рубрикою «новини компаній».

Так, львівські експерти помітили приклад подібного тексту на сайті «Захід.нет».

«Матеріал під назвою “Що, знову лосось? ” містив розлоге інтерв’ю з директором львівського магазину риби та морепродуктів преміум-класу EgersundSeafood Сергієм Жуковим. Спершу директор ділився власними спогадами про початок війни і волонтерської діяльності. Далі йшлося про відкриття магазину, бо “маємо заробляти гроші і платити податки”. І решта 9 запитань, і відповідно відповідей — про асортимент магазину, формат “ресторан+магазин”, якісний сервіс, унікальні пропозиції», — повідомив львівський експерт Орест Семотюк.

На Полтавщині рекламний контент був захований під літерою «р», що також не давало змогу чітко відмежувати редакційні тексти від замовних 

Героями подібних матеріалів на сайті «Полтавщина» були військові, які стали на захист ексголови Миргородської РДА. Чиновника звинуватили в хабарництві й відсторонили.

 Неналежно маркована реклама на сайті «Полтавщина»

На Сумщині на сайті «Ямпіль INFO» експерти зафіксували 14% неналежно маркованих матеріалів, позначених маркуванням «PR».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такого контенту практично не було зафіксовано. Лише медіа одного з регіонів поширили подібні матеріали — тексти, які ґрунтувалися на повідомленнях ворожих джерел і не містили жодних коментарів української сторони. Це сайти Сумщини «Данкор» та «Ямпіль INFO».

У «Данкорі» матеріал «На росії знову вигадали “очередную бесчеловечную провокацию киевского режима” на Сумщині» мав єдине джерело — міноборони РФ. Схожий приклад на «Ямпіль.INFO» — «Росіяни анонсували удари по об’єктах цивільної інфраструктури Шостки». Джерела тексту — знову ж таки російське міноборони та міжвідомчий координаційний штаб Російської Федерації з гуманітарного реагування.

У обидвох текстах не було наведено жодного джерела з українського боку.

«Між тим, якщо ми так добросовісно цитуємо ворога, не даючи жодних пояснень чи коментарів зі свого боку, ми стаємо ретрансляторами російських меседжів. Сумські експерти не мають сумнівів у патріотичності процитованих тут сайтів, проте при поданні інформації вони, на жаль, не керуються професійними вимогами щодо представлення позиції ворожої сторони на своїх ресурсах», — зазначила координаторка Сумської експертної групи Алла Федорина.

Протидія фейкам

Фейків у регіональних ЗМІ не було зафіксовано. Натомість видання розвінчували різноманітні російські вкиди.

Зокрема, в одеському медіа «Думская.net» розібрали російський фейк про те, що Польща планує захопити Україну («Новые фейки от РФ: Варшава планирует быстрый захват украинских территорий, а россия готова подписать мирное соглашение»). «Чорноморські новини» опублікували матеріал речника Одеської ОВА, де той закликав перевіряти інформацію.

На Хмельниччині сайт «Є» розвінчував фейки про українських біженців «Нові фейки про українських біженців за кордоном: підбірка тижня».

На Донеччині видання також піклувалися про підвищення медіаграмотності аудиторії. На сайтах Краматорська та Слов’янська з’явилися однакові тексти «Головні фейки росії у війні з Україною 2022» та «Де в Telegram отримувати офіційну та перевірену інформацію», а на «Сайті міста Слов’янська»  ще і «Роль пропагандистів у війні росії з Україною».

Висновки

Моніторинг українських регіональних медіа на предмет вміщення контенту з ознаками замовності показав, що за багатьма параметрами (джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама) кількість порушень знизилась удвічі, а інколи й більше. Але, звісно, це не говорить про те, що проблема замовного контенту в регіональних медіа поступово вирішується.

Навпаки, це вказує на скорочення рекламного ринку, який і до повномасштабного вторгнення РФ не функціонував належним чином. Тож тут може працювати формула: менше грошей від реклами — більша залежність ЗМІ від різних груп впливу. Окрім цього, хоч і нечисленні випадки піару на війні вказують на те, що в Україні ще залишаються політики, чиновники та бізнесмени, які різними способами готові тиснути на регіональні ЗМІ, спонукаючи їх просувати власні персони та власний бізнес. Та й деякі ЗМІ, як бачимо, готові йти таким замовникам назустріч. Тож надзвичайно важливо продовжувати моніторинг українських видань на предмет дотримання стандартів та поширення сумнівного контенту. І виявляти як ті видання, що працюють якісно, так і ті, що поширюють маніпуляції.

Проте все ж позитивним є той факт, що в деяких виданнях порушення одиничні або ж і взагалі відсутні. Те саме стосується і поширення пропагандистських меседжів: здебільшого вони не були зафіксовані. Або ж навпаки — ЗМІ самі спонукають читачів перевіряти інформацію та покращують навички медіаграмотності своєї аудиторії.

Повномасштабне вторгнення РФ показало, наскільки важливим є ефективне функціонування всіх суспільних інститутів держави. Без цього неможливо протистояти агресору. Регіональна журналістика є однимі з таких інститутів. 24 лютого, незважаючи на численні проблеми кадрового, фінансового та іншого характеру, місцева преса України рішуче стала на захист держави на інформаційному фронті. Після того, як минуло вже більше 100 днів цієї війни, важливо продовжувати тримати ці позиції. Адже після перемоги якісна українська регіональна журналістика буде одним із ключових факторів відбудови країни та її входження до європейського простору на правах рівного партнера.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО — https://idpo.org.ua/reports

«Детектор медіа» — https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлену Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

• Донецька область: «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».
• Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Ворскла», Великописарівська районна газета; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «Шостка News.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».
• Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронна версія газети «Кременчуцький телеграф», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».
• Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, Украинская служба информации.
• Львівська область: газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі — Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград); сайти: «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал».
• Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».
• Житомирська область: газети: «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин»; сайти: «Житомир.інфо», «РіоБердичів», «Час Полісся», «Новоград.city».
• Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м. Дніпро), «Берег надій» (м. Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м. Павлоград), Gorod.dp.ua (м. Дніпро), «49000.com.ua» (м. Дніпро), «Событие» (м. Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м. Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проєкту з моніторингу регіональних ЗМІ — Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Фото: Mustafa Khayat/Flickr