Протягом останніх днів навколо Придністров’я розгорнулося кілька подій, які влада самопроголошеної республіки назвала “терактами”.
Існує реальна можливість того, що Росія вирішить використати незаконне формування на території Молдови як ще один майданчик для наступу на Україну. Та чи вплинуть її “війська” на ситуацію на полі бою?
Коридор до Придністров’я
Нещодавно в Росії озвучили оновлений план так званої другої фази війни проти України, який включає в себе окупацію Південної України із виходом до кордонів Придністров’я.
Тобто, спроба створити сухопутний коридор не лише до Криму, але й до самопроголошеної республіки на території Молдови.
Спочатку цю заяву сприйняли як зухвалу спробу нагнітання ситуації, адже всім було зрозуміло, що за 50 днів повномасштабного вторгнення ЗСУ закріпилися на ключових позиціях.
Нині ж російські окупанти намагаються наступати в районі Миколаєва та Запоріжжя, однак, без значних успіхів.
Утім, наскільки вони можуть просунутися, та чи зможуть взагалі – відкрите питання. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович під час брифінгу навіть ледве стримував сміх, коли говорив про можливий наступ з Херсонської області.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко впевнений, що ціль за такого сценарію – Одеса. Але пробити сухопутний коридор туди наразі – нереальне завдання для російських окупантів.
– Щонайменше фактор прориву російських військ в Одесу відсутній, оскільки їх ефективно стримують в районі Миколаєва та відкидають далі, – пояснює він.
Перспективи нового фронту
Чи вирішила РФ використати свою чергову маріонетку – Придністров’я – для того щоб відкрити ще один фронт проти України, поки що важко сказати.
У невизнаній республіці прокотилася низка “терактів”, які могли б слугувати таким собі виправданням перед світовою спільнотою щодо початку збройної агресії з боку Придністров’я проти України.
Проте у світі не ймуть віри будь-яким заявам РФ та їхніх маріонеток. На думку військового експерта Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігоря Козія, якщо Росія захоче використати Придністров’я у своїх планах, провокації їм для цього не знадобляться.
– Якщо Росія хоче вв’язатися у війну, то їй все одно, чи є провокації, чи немає.
Якщо РФ хоче зберегти своє обличчя, вона влаштовує провокації. Тобто вони потрібні для (збереження. – Ред.) обличчя РФ перед світовою спільнотою, але жодним чином не потрібні для початку війни, – переконує експерт.
Звісно, ЗСУ готові до відбиття атак ворога, адже сценарій ескалації з боку самопроголошеної республіки на території Молдови ніхто не виключав ще на початку квітня.
І хоча це на деякий час відволіче увагу українських воїнів, навряд чи сил буде достатньо, щоб досягти успіху.
– Вочевидь, того контингенту військ, який є в Придністров’ї, разом із тим, кого вони можуть мобілізувати, щоб сформувати армію, навряд чи достатньо для того, щоб самостійно вести наступальні дії.
Крім того, у них є проблеми із тиловим забезпеченням, оскільки перекритий повітряний простір і Придністров’я відрізане від забезпечення з РФ, – розмірковує Мусієнко.
Нині ж у Придністров’ї оголосили про призов чоловіків віком до 55 років на “спеціальні збори”. Водночас із невизнаної республіки почали масово виїздити жителі.
У багатьох із них є чітке розуміння, що для “другої армії світу” війна вже вилилася у понад 22 тис. вбитими та у тисячі знищених одиниць техніки. А для придністровських бойовиків зустріч із ЗСУ може завершитися набагато гірше.
Превентивний удар
На думку Мусієнка, для того щоб Росія змогла використати Придністров’я у власних цілях, їй знадобиться одна із двох умов:
- обійти Миколаїв та вийти на напрямок Одеси;
- висадити десант на узбережжі Одеси.
Ми чудово знаємо, як тримає оборону Миколаїв, тому цей варіант для ворога фактично відсутній. А висадка морського десанту дорого обійдеться загарбникам.
– Поки не спостерігається того, що буде висадка десанту. А навіть якщо Росія ризикне піти на цей сценарій, варто розуміти, що Україна вже продемонструвала, як уміє ефективно застосовувати протикорабельні ракети. Це може означати втрату кількох десантних кораблів (Росією. – Ред.), – пояснює керівник Центру військово-правових досліджень.
Арестович неодноразово зауважував, що для України не становило б проблеми знищення російської псевдореспубліки на території Молдови.
Справді, це б убезпечило не лише Україну, але й нашого сусіда від можливої збройної агресії з боку підконтрольної РФ республіки.
Козій звертає увагу на те, що Придністров’я – це територія Молдови, нехай і окупована. Тому будь-які дії ЗСУ до того, як бойовики невизнаної республіки перетнуть кордон України, є неможливими.
– Якщо вони зайдуть на територію України, отримають “по голові”. Фактично, всі сили для цього створені, країна та розвідувальне співтовариство контролюють ситуацію.
Я не бачу тут жодної проблематики. Все вирішуватиметься швидко, без зайвих проблем. Армія навчилася це робити… Все, що потрібно, щоб ми це розпочали – це щоби ці незрозумілі угрупування перетнули кордон із Україною, – вважає Козій.
Реакція Молдови
Готовою до неочікуваних поворотів долі має бути і Молдова. Через це президент країни Мая Санду скликала засідання Ради безпеки.
Однак за його результатами дійшли висновку, що всі “теракти” схожі на спробу “з’ясувати стосунки” між певними групами у регіоні.
Таке враження, що Санду не розуміє всієї відповідальності, яка чекає на неї, якщо з території її держави почнуться загарбницькі дії проти України.
– Їм (вищому керівництву Молдови. – Ред.) треба теж подумати, наскільки вони мають право стояти осторонь, щоб потім їх у чомусь не звинуватили.
А так – вони намагаються зберігати нейтралітет. Утім, яким він може бути, якщо Білорусь використовує свою територію для ведення агресії з боку РФ, а з Придністров’я також можуть вийти війська Росії? У якому тоді становищі опиняється президент Молдови? Як вона захистила себе з точки зору міжнародного права? – запитує Козій.
Є резолюції ПАРЄ та ООН, в яких згадуються такі поняття, як окупація та окупаційні сили. Але їх може бути недостатньо, щоб “зняти з себе відповідальність”.
Найкращий вихід для Молдови – рішуче заявити, що Кишинів вважає Придністров’я окупованою територією.
Крім того, потрібно готуватися не лише до політичних наслідків, адже новою ціллю Кремля може стати і Молдова.
У такому випадку все залежатиме лише від того, наскільки Санду та її держава готові до протистояння.
Загалом події навколо Придністров’я схожі на конвульсії воєнної машини Кремля, яка зазнає поразки в Україні і намагається намацати хоча б якусь “перемогу” будь-якими методами.
Усі мають розуміти, що такий “геніальний” тактичний хід Росії може принести їй більше проблем, аніж успіхів, у війні проти нашої держави.