/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F566304b2-6275-45f3-8da1-13c257fee017.jpeg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F566304b2-6275-45f3-8da1-13c257fee017.jpeg)
Арестович Олексій Миколайович: спікер голови української делегації у Мінській групі та позаштатний радник глави Офісу президента
Арестович Олексій Миколайович — експерт, який назвав виборців Зеленського «тваринами», а потім став радником керівника Офісу президента.
Біографія
Олексій Миколайович Арестович народився 3 серпня 1975 року у місті Дедоплісцкаро, Грузія.
Освіта
Середню освіту Олексій отримав у столиці України. Був студентом біофаку КНУ ім. Тараса Шевченка, однак покинув навчання. Закінчив інститут сухопутних військ в Одесі. Має диплом військового перекладача.
Крім того, Арестович стажувався в одній з англійських мовних шкіл, відвідував курси акторської майстерності. У авторській школі «Людина серед людей» він вивчав психологію, а у Вищому інституті релігійних наук імені св. Томи Аквінського — теологію.
Сім'я
Олексій одружений з Анастасією Арестович (у дівоцтві Грибанова). Вона очолює відділ розвитку в одному з київських видавництв. У подружжя є спільний син Олександр. Також в Олексія є донька Вероніка від першої дружини.
Кар'єра
Ще студентом Київського університету Олексій зацікавився сценою, ставши актором театру-студії «Чорний квадрат». Протягом 12 років служив в українській армії (1993-2005). Шість років служби був співробітником Головного управління розвідки.
У 2005 році Олексій пішов з армії у званні капітана. За словами самого Арестовича, після Помаранчевої революції, колишні директори цукрових заводів почали вчити бойових офіцерів, як їм нести службу. Олексій вважав це нонсенсом. Тому вирішив залишити армію.
Після звільнення він, за наполяганням знайомих, подався на кастинги, які проводилися для зйомок в рекламі. Колишній капітан розвідки знявся у рекламних роликах страхової компанії, мобільного оператора, шоколаду, алкогольних напоїв.
Арестович взяв участь у зйомках п'ятнадцяти фільмів та серіалів. Олексій знімався в основному в епізодичних ролях. Але найбільше запам'яталась його роль Люсенькі Зайцевої в картині «Не бійся, я поруч!».
Олексій став автором курсу з навчання мистецтва драматичної імпровізації і написав книгу «Азбука Хірона. Початковий курс імпровізаційної драми».
Паралельно з цим Арестович встиг побути заступником голови ультраправої партії «Братство» Дмитра Корчинського та кілька місяців провести у кріслі одеського чиновника. З червня по вересень 2009 року Олексій займав посаду заступника голови Приморського району.
Він заснував агентство корпоративної комунікації Aegis Artist Group (2007) та став співзасновником компанії з виробництва фільмів Aegis Films (2016). З 2013 року став виступати в шоу на українських телеканалах у якості психолога та конфліктолога.
Арестович займався проведенням тренінгів та консультацій в області групової психології, протистояння недобросовісним маніпуляціям, мистецтву спілкування, ораторського мистецтва, переговорним технікам, публічних виступів, акторської майстерності, психології соціальних контактів.
Після початку АТО Олексій зареєстрував благодійний фонд, який займався наданням психологічної підтримки військовим у зоні бойових дій. Арестович й сам служив. Він був розвідником у складі 72-ї механізованої бригади, яка дислокувалася поблизу міста Краматорськ. У ході служби отримав звання майора.
У жовтні 2020 року Олексій був призначений спікером та радником з інформаційної політики голови української делегації у Тристоронній контактній групі на переговорах в Мінську з врегулювання конфлікту на сході України Леоніда Кравчука. Через два місяці Арестович став позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки і оборони глави Офісу президента.
Олексій — автор футурологічного «П'ятого проєкту», а також бере участь у роботі освітнього проєкту COWO.GURU. Арестович веде блог на YouTube (129 тисяч фоловерів на початок 2021 року). Він виступає на телебаченні у якості військового експерта, пише аналітичні статті для українських інтернет-ЗМІ. Олексій ще у 2008 році передбачив окупацію кримського півострова Російською Федерацією.
Компромат
Ряд ЗМІ атестує Олексія Арестович, як радикального «порохобота» та активного прихильника «партії війни» на Донбасі. Журналісти критикували військового експерта за виправдання військових втрат.
Наприкінці 2017 року Олексій написав допис у фейсбуці, у якому заявив, що обманював своїх підписників та навмисно спотворював інформацію, пов'язану з бойовими діями. Пізніше Олексій зізнався, що допис був саркастичним та провокаційним.
За словами Олексія, під час служби у Краматорську, він став єдиним, хто залишився не зачепленим після підриву. Однак журналісти відзначили, що Краматорськ розташований на значній відстані від зони бойових дій. І тому представникам преси залишилося незрозуміло, який підрив і де пережила його розвідгрупа. І куди вона взагалі ходила у розвідку.
Наприкінці 2020 року Сергій Кривонос, заступник секретаря РНБО заявив, що Арестович восени 2018 року нібито завів групу снайперів на мінне поле на Донбасі. В результаті чого двоє військовослужбовців загинули, а троє отримали важкі поранення.
Після обрання Зеленського президентом Арестович критикував очільника держави, а його виборців називав «тваринами». Олексій передбачав, що Зеленський втратить крісло голови держав до закінчення каденції, а Україна ще втратить територію. Однак критика політика Зеленського не завадила військовому експерту стати спочатку спікером у ТКГ, а потім й позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака.
У грудні 2020 року Арестович потрапив у скандал, коментуючи загибель українського військовослужбовця. Олексій написав, що загиблий «перебував в стані сп'яніння, скоїв самовільний перехід на сторону противника (без зброї), і помер від алкогольної або наркотичної інтоксикації».
Судово-медична експертиза встановила, що причиною смерті бійця стала асфіксія з ознаками побиття. На наступний день після своєї заяви Арестович вибачився за дезінформацію.
Декларація
Військовий експерт володіє тільки однією земельною ділянкою (4,7 га) у селі Брицьке Вінницькій області. Їздить він на автомобілі Honda CR-V 2007 року випуску. У 2019 році машина обійшлася Олексію у 282 тисячі гривень.
Єдиним джерелом доходу Арестович у 2019 році стала зарплата у військовій частині А 2167. За рік майор ЗСУ отримав 272,9 тисячі гривень. Готівковими коштами він задекларував 200 тисяч.