Посол Пристайко роз'яснив заяву щодо НАТО: Україна не переглядатиме свої прагнення приєднатися до альянсу

КИЇВ. 14 лютого. УНН. Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко роз'яснив зроблену раніше заяву про можливу відмову від заявки на членство в НАТО, заявивши, що Україна "не переглядатиме свої прагнення приєднатися до військового альянсу", повідомляє Reuters, пише УНН.

Деталі

На запитання, чи може Україна переглянути свої амбіції щодо вступу до НАТО, посол Вадим Пристайко відповів BBC англійською мовою: "Ні, це не так, і я дуже радий, що маю шанс роз'яснити свою позицію".

Пристайко заявив, що раніше повідомлення BBC було результатом непорозуміння.

"Зараз ми не є членом НАТО, і щоб уникнути війни, ми готові на багато поступок, що ми й робимо в розмовах з росіянами", — сказав Пристайко.

"Це не має нічого спільного з НАТО, що закріплено в Конституції", - додав посол.

"Це не відтермінування для наших амбіцій бути в НАТО - ми говоримо про те, що зараз ми не в сім'ї, тому ми повинні шукати щось інше, наприклад, двосторонні угоди з Великою Британією, зі Сполученими Штатами. Отож, крім НАТО, ми шукаємо якісь інші домовленості, які б дозволили нам вижити в цьому конкретному випробуванні прямо зараз", - сказав він.

На повторне запитання, чи Україна змінює свою заявку на членство в НАТО, він відповів: "Ні".

Раніше

Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в ефірі ВВС Radio 5 прокоментував можливість відмови від прагнення вступити в НАТО, щоб запобігти війні, вказавши, що Україна може проявити “гнучкість”.

Після цього речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко заявив, що слова українського посла у Великій Британії Вадима Пристайка про те, що Україна готова відмовитися від членства в НАТО для запобігання війні з Росією вирвані з контексту.

Прагнення України приєднатися до НАТО і Європейського Союзу передбачені її Конституцією і залишаються абсолютним пріоритетом для країни, вказав у заяві речник Президента України Сергій Никифоров.

Курс на ЄС та НАТО закріплений у Конституції України від 2019 року.

Контекст

Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.

Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.

Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.

Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.

Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.