У багатьох містах і селах України ініціаторами чистого довкілля стали школи, які приєдналися до проекту Zero Waste School, започаткованого Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.
У межах цього екологічного проекту команди, які складаються з учнів та вчителів, навчаються налагоджувати роздільний збір відходів, застосовувати можливості їх переробки, заробляти на зібраній вторсировині та робити свої громади вільними від сміття.
Після закінчення навчання школи залишаються на контакті з Zero Waste School, діляться своїми кейсами, отримують консультації та працюють як велика всеукраїнська екологічна спільнота. Ба більше, в рамках проекту школи мають змогу отримати корисні девайси, які допомагають вивести збір сміття у школах на новий рівень.
Одну з львівських шкіл на екологічний шлях підштовхнула трагедія – пожежа на місцевому сміттєзвалищі (Грибовицькому полігоні), яка спалахнула 28 травня 2016 року. Загасити її рятувальникам вдалося лише 30 травня. Тоді там загинули троє пожежників.
Історію про те, як трагедія змінила мислення багатьох людей та змусила їх обрати новий шлях, Фактам ICTV розповіла вчителька львівського ліцею Оріяна Данута Залуська.
– Я за освітою еколог, закінчила Львівський аграрний університет. Проте у школі, в якій я працювала педагогом-організатором, нас засмутила пожежа на львівському сміттєзвалищі. Потрібно було терміново щось робити з відходами, бо сміттєзвалища були переповнені. Тоді ми вирішили знайти для себе екопроект, ініціатором була наша учениця – Оксана Пташків, а ми, як адміністрація, її підтримали, – поділилася Данута Залуська.
Шлях до Zero Waste School школа розпочинала зі звичних ініціатив, які під силу кожному.
Першим проектом, який реалізували у ліцеї, був збір макулатури. Там організували змагання між класами, які тривали цілий місяць. Щоб якнайліпше змотивувати дітей, у закладі вигадали чудовий приз. Ні, це не солодощі чи екскурсія до музею, а ніч у школі. Клас, який назбирав найбільше макулатури, провів ніч у школі з фільмами та розвагами. Мотивація круто спрацювала, адже хто з нас не мріяв залишитися вночі в школі, магазині чи в іншому звичному місці.
– Це все було узгоджено. З дітьми перебували вчителі, батьки. Школярі тоді поприходили в піжамах, дивилися фільми, бавилися в різні ігри. А із зароблених на макулатурі грошей ми придбали піцу на вечір, – розповіла вчителька.
Таку акцію проводять у школі вже чотири роки, і вона зовсім не втрачає своєї актуальності.
Проте після участі в Zero Waste School школі вдалося вивести екодіяльність на зовсім інший рівень. Школа виграла прес для брикетування відходів, який допомагає у зберіганні та транспортуванні. Тому нині школярі активно збирають та пресують пластик, щоб потім здати на перероблення.
За словами Залуської, після Zero Waste School вони почали серйозно займатися сортуванням сміття (тепер по школі стоять спеціальні коробки), збирати пластик та багато іншого.
– Ми це робимо не лише на території ліцею. У нас стоїть спеціальний бак на вході до школи, щоб мешканці району мали змогу приходити та здавати пластик. Потім ми спресовуємо пляшки та віддаємо на перероблення. Потрібно назбирати тонну, а потім вже приїздить авто та забирає їх у нас, – розповіла Залуська.
Вона додала, що пластик забирає підприємство колишнього випускника школи.
Кошти, зароблені завдяки сортуванню сміття, школа витрачає на власні потреби.
– Ми купуємо купу дрібних речей. Наприклад, на акцію, присвячену Голодомору, потрібні були свічки, – зазначила педагог.
Також на ці кошти закупили солодощі для екоакції, на якій школярі мали змогу обміняти пляшку на цукерку. Діти вигребли вдома всі пляшки, які були.
За словами Залуської, такий актив відбувся і завдяки учнівському самоврядуванню, яке активно займається різними ініціативами. Зокрема, грошима, заробленими на смітті, розпоряджаються учні. А це ще один крутий аспект з виховання, адже діти не лише вчаться усвідомленому споживанню, а й фінансовій грамотності.
Наприклад, частину коштів у школі витратили на створення брендованих екосумок, які вони потім і продавали, і дарували переможцям у різних конкурсах.
За словами вчительки, нині вони планують створити цілу лінійку екоодягу, який продаватимуть у школі, а займатимуться цим учні.
До речі, львівський ліцей – прекрасний приклад того, як правильна мотивація може виховувати свідомих дітей. Діалог з дітьми та підтримка можуть творити дива, зокрема екологічні. Варто лише спробувати.
Нове покоління давно готове до свідомого споживання. Проте наразі багато ініціатив гальмують через недосконале екозаконодавство в Україні. Нині законотворці не можуть ухвалити низку важливих проектів. Зокрема, йдеться про законопроект №3091. Він мав би регламентувати роботу підприємств у сфері екології. Проте поки що парламентарі займаються іншими законами, а деякі представники бізнесу виступають проти нього, мовляв, проект закону варто допрацювати. За закон №3091 у першому читанні проголосували ще влітку, а до другого читання він ніяк не дійде.