Як ефективно здійснити профілактику наслідків ураження вірусом SARS-CoV-19

Будь-яке захворювання має свою історію розвитку, клінічні симптоми, перебіг та завершення. Проте «чумою» сьогодення і катастрофою для багатьох країн світу стала атипова пневмонія, викликана вірусом SARS-CoV-19. Цей вірус має високу летальність, проте не менш важливою проблемою виявились наслідки хвороби, у тому числі «постковідний синдром». Багато пацієнтів після хвороби мають проблеми зі сном і нетипові депресії, тобто депресія настає різко - стан змінюється з настанням хвороби і триває певний час. Такі зміни в настрої лякають людину. Тому за останній рік значно збільшилася кількість консультацій у психолога...

Успішна виписка з лікарні і негативний результат тесту на COVID-19 не завжди означають, що здоров’я пацієнта, який одужав після корона вірусу, прийшло у норму. Те ж саме стосується і тих, хто перехворів у легкій формі. Підступний вірус, немов по мішенях, б’є по найслабших місцях в організмі. Якщо після перенесених грипу чи ГРВІ людина відновлюється через тиждень, то після COVID-19 втома і астенія можуть відчуватися дуже довго.

Аналіз численних наукових публікацій засвідчує, що вірус легко і швидко проникає в головний мозок хворого та викликає різноманітні симптоми різної інтенсивності та тривалості. Неврологічні порушення можуть спостерігатися від легких порушень пам’яті до розвитку інсульту. Під час хвороби часто спостерігається зменшення постачання кисню в головний мозок пацієнта, це і є однією з причин таких проявів «постковідного синдрому», як апатія, депресія, порушення пам’яті, безсоння, меланхолія, безініціативність, головний біль, підвищена втомлюваність, роздратованість, зниження концентрації уваги тощо. Прояви «постковідного синдрому» не залежать від важкості перебігу хвороби і мають дуже негативний вплив на якість життя людини та ведуть до інвалідизації особистості. Слід звертати велику увагу, що лікування пацієнтів з пневмоніями, спричиненими вірусом  SARS-CoV-19, згідно з протоколом, направлено на зменшення смертності населення, тоді як патогенетичне – на попередження або ліквідацію наслідків хвороби у пацієнтів, що вижили.

Хочеться процитувати заслужену лікарку України Марину Гуляєву: «Реабілітацію від COVID-19 треба починати під час самого захворювання». Отже, до заходів профілактики слід зарахувати: зменшення джерела стресу, не зловживати переглядом інформаційних телепередач, уникати негативних розмов, дотримуватись режиму сну та відпочинку, обмежити вживання алкоголю, вживати більшу кількість продуктів, що містять вітаміни групи В (бобові, зелені овочі, молочні та м’ясні продукти тощо). При недостатній ефективності таких заходів є можливість скористатися результатом роботи фармацевтичної галузі, а саме використання препаратів, які містять у своєму складі холіни (вітамін В4) або цитиколіни. Ця група препаратів відновлює і поліпшує роботу центральної нервової системи, проте їхнє застосування необхідно розпочинати тільки після попередньої консультації з лікарем.

Причинно-наслідковий процес «постковідного синдрому» сьогодні є достатньо обмеженим, проте профілактичні дії під час активної фази хвороби довели свою ефективність.