Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС
Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС

Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС

Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС - Фото 1
Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС - Фото 2
Народні депутати пропонують до другого читання видалити з проєкту норму про субвенцію телевізійним групам, інакше закон вступить в силу тільки з 1 січня 2023 року.
Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС - Фото 3
Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт про включення загальнонаціональних каналів до УПП у районі ООС - Фото 4

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 1 грудня 2021 року розглянув законопроєкт  № 5546 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації» і одноголосно рекомендував парламенту ухвалити його за основу.

За словами заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, сказала, що метою проєкту зробити безкоштовний доступ людей, які проживають в цивільно-військових адміністраціях на Донбасі, до загальнонаціональних каналів, які пропонується включити до складу  універсальної програмної послуги (УПП).

Нагадаємо, універсальна програмна послуга — це перелік каналів, які провайдери обов’язково мають включати у свої пакети на території України. Її склад затверджений 2017 року. Цей унікальний для кожної області список формує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

«Ми дуже добре розуміємо і позицію комерційних телегруп, які довго йшли до платного телебачення. Але ми розуміємо й інформаційні загрози. У нас були зустрічі з медіагрупами, переговори з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Не виключаю, що найближчим часом з’являться добровільні згоди від медіагруп і провайдерів, коли медіагрупи передадуть свій контент за умовно 1 гривню, чи з великою знижкою. Але поки що такого рішення немає», – сказала Євгенія Кравчук. Вона додала, що на профільному підкомітеті дійшли згоди, що до другого читання варто видалити норму про субвенцію телевізійним групам. «Якщо це не зробити, тоді цей закон набере чинності аж 1 січня 2023 року. Мова про дуже невеликі кошти, і цей механізм буде дуже складно знайти. Пропоную провести міжвідомчу нараду про мовлення на прикордоння з Нацрадою та міністерствами», – сказала вона.

Голова комітету Микита Потураєв зауважив, що бажано, щоб наші медіа й 11 кабельних операторів, які працюють в зоні ООС, отримали знижку і від «Діскавері» та інших. «Щоб люди, які постраждали від війни, отримали недорогий контент. Поки що пропоную цей проєкт за основу, а якщо буде меморандум з медіагрупами, то будемо думати, що робити», – сказав він. Голова комітету підтримав рекомендацію профільного підкомітету: зареєструвати законопроект, що дав би податкові пільги кабельним операторам, які працюють на підконтрольній території Донецької та Луганської областей. 

На думку народного депутата Юрія Павленка, цю роботу мала би зробити Нацрада.

За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, регулятор працює в рамках своїх повноважень. «Законопроєкт потрібен, але він вирішує дуже вузьку проблему. Нацрада підготувала дорожню карту, яка складається з чотирьох блоків. Перший блок – це покриття сигналом українських мовників. Другий – розробка механізмів фінансової  компенсації для стимулювання мовників та провайдерів. Третій – це безпека. І четвертий – це контент. Прошу голову комітету сприяти тому, щоб була створена міжвідомча робоча група для обговорення цих питань», – сказав він.

Нагадаємо, низка теле- та радіоканалів є обов'язковими на всій території України. Наприклад, до УПП входять канали Національної суспільної телерадіокомпанії України, парламентський телеканал «Рада», а також місцеві та регіональні ефірні аналогові й цифрові телеканали, що мовлять на території відповідної багатоканальної телемережі провайдера. Натомість програми телерадіоорганізацій, які мовлять на загальнонаціональних каналах, до складу УПП не входять. Хоча раніше, поки медіагрупи не взяли курс на побудову платного ринку й не стали брати гроші з провайдерів за трансляцію своїх каналів, до УПП входили якраз загальнонаціональні комерційні канали.

Наприкінці травня 2021 року народні депутати від «Слуги народу» Олександр Федієнко, Микита Потураєв та ще сорок шість, більшість із яких їхні однопартійці, зареєстрували законопроєкт про включення загальнонаціональних каналів до універсальної програмної послуги (далі УПП) в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

З ініціативою включити до складу УПП у прифронтовій зоні канали всіх медіагруп, щоб вони безкоштовно транслювалися саме на цих територіях, Олександр Федієнко виступив ще у квітні під час пресконференції «Телебачення в системі інформаційної безпеки України: деолігархізація країни починається з деолігархізації медіа», на якій ішлося здебільшого про підтримку компанії «Ланет» в конфлікті з медіагрупами. «Медіагрупи мають піти назустріч і розкодувати все для показу в зоні ООС. Питання дотування та субвенцій відкрите. Його треба сісти та обговорити. Бо це бізнес, але ми маємо війну. І всі сегменти мають захищати свою країну», — сказав нардеп.

Тоді на ці слова несхвально відреагували медіагрупи. Федір Гречанінов, директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна», наполягав, що «якщо держава хоче підтримати провайдерів, то має це робить своїм коштом», і «не потрібно змушувати інших гравців виконувати цю задачу».

Фото: з вільних джерел

Теги за темою
ООС
Джерело матеріала
loader
loader