Україні цього року виповнюється 30 років. У країні виросло вже кілька поколінь, і люди, що народилися вже в незалежній державі, обзавелися власними дітьми.
Підпишіться на Знай у Google News! Тільки найяскравіші новини!
ПідписатисяОднак протягом цих десятиліть ні країна, ні народ так і не здобули справжньої незалежності. Допомогти в цьому зможе тільки одна людина, проти якої влада розгорнула широкомасштабне цькування. Просто за те, що він хоче, щоб ми з вами жили краще, щоб наші діти і онуки не були винні заокеанським панам вже з народження. Щоб Україна стала сильним гравцем на геополітичній арені. Ім'я цієї людини-Віктор Медведчук, повідомляє експерт на ресурсі "112 Україна".
Як би хто не лаяв Радянський Союз, але Україні від нього дісталася багатюща спадщина. Промислові комплекси, гірничодобувні підприємства, розвинена хімічна і металургійна галузі, космічні підприємства. Здавалося б, ніщо не заважає молодій країні, у якій додатково до всього ще й відмінне географічне розташування, виходи до морів, в лічені роки стати однією з найбільш процвітаючих на континенті. Але нікому: ні Європі, ні США не потрібна була держава, здатна потіснити їх зі світової економічної карти, завоювавши ринки, які вони вважали споконвічно своїми. У підсумку найбагатші представники цих країн пішли найпростішим шляхом: запропонували нашим чиновникам "30 срібняків", і ті з маніакальним задоволенням почали розвалювати те, що могло стати стійким фундаментом для побудови сильної економіки України. Колись найбагатші підприємства банкрутували в лічені місяці, а заводи, що славилися на весь світ своєю продукцією, були змушені виробляти колготки, чайники та інший ширвжиток, щоб хоч якось вижити і забезпечити мінімальною зарплатою свої колективи. В результаті всі, хто міг покинути країну, колір нації - вчені, лікарі, спортсмени - давно виїхали за кордон у пошуках кращого життя. А слідом за ними потягнулися і мільйони наших співгромадян, яких принизливо називають терміном "заробітчани".
Уряди і окремі чиновники купувалися і перекуповувалися. На країну, як би вона не чинила опір, накинули боргове ярмо Міжнародного валютного фонду. Десятиліттями він, а також інші зовнішні "кредитори" та інші впливові світові лідери диктували нам, що робити зі своєю країною. Саме тому у нас підвищився і продовжує підвищуватися пенсійний вік. Саме МВФ, помахуючи "фінансовою морквою" перед носом у чергової української влади, диктує уряду як, коли і наскільки підвищувати ціну на газ та інші комунальні тарифи. І їх абсолютно не хвилює, як середньостатистичний українець, бабуся-пенсіонерка або багатодітна сім'я зможе платити за це. Їх хвилює тільки одне: не дати Україні здобути реальну незалежність. Зробити все, щоб вона ще глибше загрузла в борговій ямі і ніколи з неї не вибралася.
Крім урядів і чиновників, заокеанські "великі брати" скупили з потрохами суди, армію, силовиків - словом, всіх, хто міг хоч якось спиратися їх колосальному тиску на країну. А тепер, завдяки Зеленському, вони "дотиснули" закон про землю. І ми, українці, позбулися головного, того, що робило нас нацією, найважливішого об'єднуючого чинника: своєї землі, яка, через підставні фірми буде продана іноземцям. В результаті Україною ми будемо називатися тільки на папері. А реальними господарями" від Сяну до Дону " будуть китайці, європейці, араби - всі, хто заплатить ціну, яка дозволить користуватися нашою землею так, як вони захочуть.
Що ми маємо через 30 років? Країну з розваленою економікою, багаторічним збройним конфліктом, наскрізь прогнилою продажною владою на чолі з президентом Володимиром Зеленським, які заради схвалення своїх господарів будуть приймати будь-які абсурдні закони, роздувати ціни і податки без обліків інтересів свого народу. Тих, хто кожні 5 років наївно вірить, що нова влада буде краще старої. Що нарешті знайдеться людина з сильною командою, здатна витягнути Україну з цієї безодні.
Така людина дійсно є. Це лідер опозиції Віктор Медведчук. Він єдиний, хто за всі 30 років жодного разу не покинув країну і, на відміну від усіх інших лідерів політичних сил, не міняв своїх переконань. Він послідовно і цілеспрямовано відстоює інтереси простих українців. Головне - він знає, яким шляхом має рухатися Україна, щоб не просто вибратися з економічної ями, а й стати процвітаючою країною. Більш того: як державний діяч з колосальним досвідом, він може знайти спільну мову і з Росією, і з Європою, щоб співпраця між країнами будувалося на основі взаємної вигоди, а не позиції "господар - раб". У своїй статті "Про майбутнє українського та російського народів"він чітко виклав своє бачення того, що може очікувати Україну в найближчі роки, ризики для країни і те, як їх уникнути.
Саме тому лідера опозиції настільки боїться влада в особі президента Зеленського і їх закордонні господарі, що влаштували масштабне цькування, закидаючи абсолютно жахливі звинувачення, засновані на брехливих, нічим не підкріплених, на швидку руку сфабрикованих звинуваченнях. Їх мета одна: закрити Медведчуку рот і не дати ні найменшого шансу країні нарешті почати розвиток, а не загнивання.
Але як би не старався Зеленський зі своїми бакановими, венедиктовими та іншими посіпаками - у них нічого не вийде. Медведчук на своєму віку бачив не одного такого "царька", який, визираючи з кишені чергового мільярдера, погрожував йому кулачком. Тому що на боці лідера опозиції правда, знання, сильна команда і головне - мільйони людей, які вірять йому і вірять в нього.
А це означає, що у нашої країни ще є шанс. І поки є Медведчук-можна вірити в те, що свої 40 років Україна вже зустрічатиме не в статусі європейської жебрачки, а солідною, процвітаючою державою.
Олександр Кальченко
Редакція може не погоджуватися з думкою автора.