Сім років, чотири місяці і 16 днів, при двох президентах і чотирьох прем’єр-міністрах – жоден міністр в історії України не протримався на посаді стільки, скільки Арсен Аваков очолював Міністерство внутрішніх справ.
За цей час йому регулярно передрікали відставку, чутки про його відхід в ЗМІ і політичних колах з’являлися не рідше, ніж представники підконтрольного йому відомства потрапляли в скандали.
Проти Авакова організовували мітинги, прозвали чортом, збирали підписи в Раді за звільнення, а в підсумку його відхід все одно став несподіваним для країни. Причому пройшов він без особливих конфліктів і гучних протестів, під самий кінець активного політичного сезону.
Розійшлися мирно
Провели настільки гучну відставку напрочуд спокійно, без особливого шуму, в період відпусток і відсутності політичної активності.
Шляхів для позбавлення від Авакова у президента було три: відставка всього уряду, подання на звільнення від прем’єра або добровільна заява від самого міністра.
Зносити весь уряд заради Арсена Борисовича було дуже накладно, адже заново довелося б глобально торгуватися за посади в Кабміні з усіма зацікавленими особами.
Подання на звільнення – це великий скандал, а сваритися і записувати собі у відкриті вороги настільки досвідченого політика, як Аваков, навряд чи комусь хотілося. Тому був обраний третій варіант – розлучитися полюбовно, без претензій і взаємної критики.
Слугам народу Зеленський сказав, що ще на початку роботи у них з Аваковим була домовленість, що на якомусь етапі вони розійдуться, і ось нібито час прийшов.
Причому нормально прокомунікувати гучну відставку і публічно пояснити її причини нинішня влада, як це водиться, не сподобилася.
– Ніхто ніяк не мотивував рішення Авакова, тому що він сам написав заяву. Причини невідому. Але не було сумніву, що відбудеться мирний розхід. Він нормально, спокійно йде, – виправдовувався глава фракції СН в Раді Давид Арахамія.
Такий мирний розхід підтримав 291 депутат Ради. Публічно Авакова в Раді критикували тільки представники партії Голос, що теж дуже показово, ніхто з Арсеном Борисовичем не хоче спалювати мости.
М’який транзит
Натякає на це і особистість наступника Авакова. Довгий час відсутність звільнення Авакова у владі якраз і пояснювали питанням: а хто замість нього?.
Коли ж з Банкової прийшла відмашка, кого призначити швидко знайшли. Новим міністром став голова парламентського комітету, що відповідає за роботу правоохоронних органів, Денис Монастирський.
– Я можу сказати, що прийняв найскладніше рішення у своєму житті — відповісти так на пропозицію президента очолити МВС. Я розумію, на яку жертву йду, — не особливо радісно зізнавався Монастирський.
Поки що він виглядає не особливо самостійною фігурою на тлі важковаговиків, які вже змагаються за вплив на суперміністерство. Швидше, на думку експертів, це тимчасове і компромісне призначення.
– Денис Монастирський – це представник фракції Слуга народу, тобто президентської команди, і людина з корінням з команди аваковської. Він може скористатися на перших порах порадами і підтримкою Арсена Борисовича. Це також підтверджує версію про те, що обидві сторони обрали максимально конструктивний сценарій транзиту влади в керівництві МВС України, – зазначає Фесенко.
Монастирський давно і близько знайомий з вірним супутником Авакова і його головною промовистою головою Антоном Геращенко.
У парламенті восьмого скликання новий міністр внутрішніх справ був помічником Геращенко, а з 2016 по 2019 рік значився експертом в інституті майбутнього, де Геращенко є співзасновником.
Сам Монастирський визнає свої тісні зв’язки з вірним соратником Авакова, але категорично заперечує, що у нього є які-небудь відносини з самим Арсеном Борисовичем.
Разом з тим зрозуміло, що призначення Монастирського — це посилення впливу Банкової на МВС.
В кулуарах вже називають нового міністра таким собі новим Шмигалем у Міністерстві для Офісу президента, тобто керованим чиновником, який не заважатиме оточенню президента рулити відомством.
З цієї причини не виключений і розпил МВС. Зараз у відомстві сконцентрована величезна кількість структур – тут і прикордонники, і Нацгвардія, і ДСНС з міграційною службою.
Все це дуже ласі шматки. При Авакові ніхто не наважувався відкусити шматок цього пирога. Тепер же в першу чергу Нацгвардію точно спробують перепідпорядкувати, наприклад, безпосередньо президенту.
І в цих процесах є певні ризики для країни. Звичайно, до Авакова претензій була маса. Але не можна заперечувати, що своїм впливом він балансував як владу Порошенка, так і Зеленського.
Тепер же такої альтернативи і людини, яка могла сказати ні главі держави, не залишилося. А враховуючи, що в офісі президента за правоохоронні органи відповідає старий міліцейський кадр Олег Татаров, який виправдовував розгін Майдану, то взагалі виникає багато питань.
Плюс не можна забувати, що Аваков був і представником патріотичної, проукраїнської позиції в українській владі, без якої ризики загравання з Росією знову підвищуються.
Не можна забувати, що все-таки саме колишній міністр внутрішніх справ найбільше виводив з себе російську делегацію на останньому саміті нормандської четвірки в Парижі.
Політичне майбутнє
Разом з тим, не варто вже зовсім списувати колишнього міністра з рахунків. На політичну пенсію Аваков точно не збирається, хоч з його оточення і посилають меседжі про бажання відпочити.
– Схоже, що на якийсь час він хоче відсторонитися від політики. Але політика його навряд чи відпустить. І, судячи з виступів деяких народних депутатів з питання відставки Авакова, його будуть тягнути в політику. Що з цього вийде, ми дізнаємося не відразу. Швидше за все, Арсен Борисович діятиме по ситуації. А ось як, думаю, він і сам ще не визначився, – коментує Фесенко.
Слуги народу дійсно тут же спробували прив’язати політичне майбутнє Авакова до себе. Глава президентської партії Олександр Корнієнко вже заявив, що СН готова висунути Авакова в мери рідного для нього Харкова, якщо Арсен Борисович захоче, звичайно.
Ще екс-міністра сватають у віце-прем’єри і навіть глави РНБО.
Але всі ці розмови виглядають сумнівно. Аваков дійсно зміцнив свій вплив у Харкові після смерті його вічного опонента Геннадія Кернеса, але мерська посада вже давно не його рівень, він політик національного масштабу.
А ось стати координатором з підготовки альтернативи Зеленському і його владі Авакову цілком по силу. А хто буде цією альтернативою – час покаже.
Охочих вистачає і всі вони вже вишикувалися в чергу для похвали на адресу Арсена Борисовича і не скупляться в компліментах.
Наприклад, мер Києва Віталій Кличко, який побив горщики з Банковою і мітить в президенти, публічно подякував Авакова за роботу і відзначив його внесок у забезпечення правопорядку і трансформацію правоохоронних органів.
Нахвалює Авакова й інший політик, який намагається вести самостійну від Зеленського діяльність, спікер Ради Дмитро Разумков.
Останнім часом Разумков і Аваков особливо зблизилися на тлі неприйняття дій влади в рамках РНБО. Зараз же спікер заявив, що шкодує про відставку Арсена Борисовича. Що це, як не підготовка ґрунту під майбутній політичний союз?
Хто наступний на вихід
Тим більше, що Разумков розуміє, після того як впав Аваков наступним може бути саме він. Більш яскравого неопозиційного політика, що грає в незалежність від Банкової, в Україні більше не залишилося.
Звільнити спікера складно, враховуючи, що він влаштовує всі фракції Ради навіть опозиційні. Але про Авакова теж говорили, що звільнити його нереально, а провернули все досить швидко.
Настають і великі ротації в уряді.
– Відставка Авакова це не просто завершення епохи. Це початок спроби побудови столичної вертикалі, де будуть тільки ті, кого Зеленський вважає на 100% своєю людиною, – вважає політолог Вадим Денисенко.
Тому восени нудно точно не буде, змінити можуть взагалі весь Кабмін.
Фото: Денис Монастирський, МВС