Кремінь пояснив Разумкову загрозу від нових мовних поправок

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь провів зустріч із головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим.

Як повідомили у пресслужбі мовного омбудсмена, Кремінь висловив занепокоєння тим, що народними депутатами України до законопроєкту № 5551-2 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» внесені поправки, які, у разі ухвалення, суттєво звузять застосування державної мови.

«Як Уповноважений із захисту державної мови звертаю Вашу увагу на те, що пропозиції та поправки № 13, 14, 16 та 17 до законопроєкту № 5551-2, якими зокрема пропонується вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного Закону, скасувати штрафи за порушення Закону, відмінити іспити для державних службовців та повернути російську мову в освіту, за своїм змістом суперечать Конституції України та позиції Конституційного Суду, можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя та призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою», – зазначив Уповноважений.

Кремінь також наголосив, що внесення зазначених пропозицій та поправок до законопроєкту № 5551-2 не відповідає визначеній регламентом Верховної Ради України процедурі. Також, за його словами, відповідні поправки не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.

«Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту», – підкреслив він.

Кремінь також презентував Разумкову річний звіт Уповноваженого про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2020 році.

Як відомо, поправками № 13 та 14 пропонується внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо мови розповсюдження фільмів та передач, поправкою № 16 пропонується внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у частині підтвердження рівня володіння державною мовою, поправкою № 17 пропонується внесення змін до Закону та інших законодавчих актів України про освіту у частині мови освітнього процесу, а також скасування санкцій за порушення законодавства про державну мову у сфері обслуговування споживачів.

Нагадаємо, що 16 липня розпочинається новий етап втілення саме тих норм мовного закону, що стосуються іспитів на рівень володіння державною мовою; сфери культури і розваг; туристичної сфери; книговидавництва та роботи книгарень; кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо.

Раніше у «Слузі народу» визнали, що вступ в дію закону про мову відкласти не вдасться.

Нагадаємо, Верховна Рада України не погодилась включити до порядку денного два законопроєкти, якими пропонується через карантин відтермінувати обов'язкове озвучування фільмів українською мовою. Рішення про розгляд проєктів «слуг народу» підтримали лише 204 нардепи із 226 необхідних.

Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України».

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Раніше мовознавець Юрій Шевчук заявив, що закон про обов’язковість переходу на українську сфери обслуговування заслуговує на критику.

Як повідомлялося, відома акторка Ірма Вітовська нагадала театрам, як вони мають виконувати законодавство щодо мови та процитувала колегам норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної».