Держава розподілить 15 млн грн через конкурс проєктів громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Чому це важливо?
Держава розподілить 15 млн грн через конкурс проєктів громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Чому це важливо?

Держава розподілить 15 млн грн через конкурс проєктів громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Чому це важливо?

Держава розподілить 15 млн грн через конкурс проєктів громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Чому це важливо? - Фото 1

Держава розподілить 15 млн грн через конкурс проєктів громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Чому це важливо? - Фото 2

Цього року в Україні вперше оголосили відкритий конкурс на державне фінансування громадських об'єднань осіб з інвалідністю.

До цього десятки років державне фінансування розподілялося поза конкурсом лише серед кількох таких ГО.

Чому цей відкритий конкурс важливий, скільки державних коштів ним розподіляється та які його подальші перспективи – про це ми поговорили з представницею конкурсної комісії, адвокасі-менеджеркою Українського незалежного центру політичних досліджень Дар’єю Сидоренко.

– Нещодавно Фонд соціального захисту інвалідів оголосив про початок проведення конкурсу програм, розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, для виконання яких надається державна фінансова підтримка.

Скажіть, будь ласка, для чого змінили систему держфінансування ГО осіб інвалідністю і чи є ці зміни новаторськими?.

– Я б не назвала ці зміни новаторськими, адже за схожою процедурою майже 15 років надаються кошти молодіжним і дитячим організаціям.

А два роки тому конкурсну систему запровадили для громадських організацій ветеранів.

Й ось нарешті дійшли до громадських організацій осіб з інвалідністю.

Ця процедура є конкурсною, прозорою та зрозумілою.

Вона дозволяє більшій кількості ГО осіб з інвалідністю податися на державне фінансування.

Цю систему запроваджували для участі в конкурсі більшої кількості громадських організацій, створення більш прозорої системи фінансування та більшого задоволення інтересів осіб з інвалідністю.

– Чи вже відбувалися ці конкурси на новій основі ? Скільки ГО осіб інвалідністю вже виявили бажання долучитися до цих конкурсів?.

– Так, конкурси вже розпочалися, і була створена конкурсна комісія.

Якщо протягом останніх 10 років державне фінансування отримували лише 20-25 організацій, то цього року на конкурс уже подалися приблизно 60 ГО осіб з інвалідністю зі 120 проєктами.

Ми маємо розуміти, що ці ГО створюються для захисту прав осіб з інвалідністю та задоволення їхніх потреб.

Чим більше проєктів буде подаватися на конкурс держфінансування, тим вищою буде їхня якість – від цього виграють усі люди з інвалідністю.

– Скільки грошей буде розподілено на конкурсній основі цього року?.

– Приблизно 15 млн грн із 66 млн грн, спрямованих державою на фінансування ГО осіб з інвалідністю (тобто поза конкурсом розподіляється 50 млн грн.

– Авт.).

Більшість грошей позаконкурсного фінансування отримали Українське товариство сліпих (УТОС) та Українське товариство глухих (УТОГ).

УТОС і УТОГ і раніше отримували поза конкурсом приблизно 80% усього держфінансування.

– УТОС і УТОГ досі отримують позаконкурсне державне фінансування?.

– Центральні відділення цих організацій – так.

Але відокремлені підрозділі УТОС і УТОГ є юридичними особами.

Вони мають подвійну правову природу: з одного боку, вони входять до складу УТОС і УТОГ, а з іншого – мають власні коди ЄДРПОУ, тому можуть отримувати фінансування на конкурсі окремо від центральних офісів.

– Тобто теоретично УТОС і УТОГ можуть отримати подвійне фінансування: як позаконкурсне, так і на конкурсній основі?.

– УТОС і УТОГ мають розгалужену структуру: вони не тільки є громадськими організаціями, але й мають власну невиробничу сферу (бібліотеки, будинки культури тощо).

Також вони є засновниками підприємств у різних містах і областях, на яких працевлаштовують осіб з інвалідністю.

Й ось ці всі складові елементи отримують фінансування у вигляді дотацій, фінансової підтримки з центральних і місцевих органів влади.

Для кращого розуміння фінансування УТОСу й УТОГу варто проводити дослідження, оскільки верифіковані дані знайти складно – вся наявна інформація йде від самих УТОС і УТОГ.

– Скільки приблизно осіб з інвалідністю працевлаштовані в УТОС і УТОГ?.

– Згідно з даними Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в УТОС працевлаштовані приблизно 1260 людей, в УТОГ – біля 550 людей.

Але ми не знаємо, скільки із цих людей є особами з інвалідністю.

Це ніхто не перевіряв.

– Чи не планується скасувати позаконкурсне державне фінансування ГО осіб з інвалідністю?.

– Ми постійно говоримо про необхідність запровадження однакових правил гри для всіх ГО осіб з інвалідністю.

Для УТОС і УТОГ наразі перехідний період, і поки що вони будуть отримувати позаконкурсне фінансування.

Проте конкурсну процедуру необхідно розширювати й на них.

Я думаю, що це відбудеться через один рік.

– УТОС і УТОГ десятки років отримували гарантоване державне фінансування.

Чи будуть вони спроможними до відкритих конкурсів? Можливо, їм буде потрібна допомога з боку громадянського суспільства в підготовці до конкурсів?.

– Допомога в навчанні проєктному менеджменту потрібна не тільки для УТОС і УТОГ, а й для інших ГО осіб з інвалідністю, які також багато років отримували фінансування на позаконкурсній основі.

Також не треба забувати про ГО осіб з інвалідністю, які ніколи не отримували державне фінансування, але хотіли б це зробити.

– Чи можна застосувати до фінансування ГО осіб з інвалідністю успішну модель Українського культурного фонду, який надає гранти проєктам у сфері культури?.

– УКФ є гарним прикладом прозорих механізмів фінансування та порівняно легкого користування державними коштами.

Ці принципи необхідно розповсюджувати на все фінансування з боку державного та місцевих бюджетів, що поступово втілюється в життя.

Наприклад, ухвалений у першому читанні законопроєкт № 3718 про засади молодіжної політики передбачає створення Українського молодіжного фонду, який матиме схожі з УКФ процедури фінансування.

А для ГО осіб з інвалідністю вже існує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, який також можна трансформувати для ширшого надання фінансування.

– Які моделі фінансування ГО осіб з інвалідністю наявні в розвинених західних країнах: це державне фінансування чи суто приватні пожертви? Чи може Україна використати або вже використовує світовий досвід?.

– Це залежить від конкретної країни: в одних країнах більший обсяг саме державного фінансування, в інших – приватного.

Але загальні підходи до фінансування ГО осіб з інвалідністю передбачають диференційований підхід: приватні та державні кошти, фонди, міжнародні та вітчизняні донори, соціальне підприємництво тощо.

Тому українські ГО мають прагнути до пошуку різних джерел фінансування.

Також іноземний досвід включає в себе фінансування не тільки проєктної діяльності, але й організаційну (інституційну) підтримку.

Державне фінансування в Україні не передбачає покриття витрат на організаційний розвиток.

Але вищезгаданий проєкт закону № 3718 уже передбачає інституційні гранти для молодіжних і дитячих ГО.

На мою думку, слід запровадити подібні гранти й для всього громадського сектору.

Проте найбільш проблемним питанням тут буде визначення критеріїв конкурсного відбору.

Треба враховувати, що позаконкурсне державне фінансування ГО осіб з інвалідністю спрямовується на умовну «статутну діяльність», тобто напрями роботи організації: консультаційні послуги, захист інтересів осіб з інвалідністю тощо.

Але по факту ці ГО отримували кошти лише на оренду приміщень, сплату комунальних послуг і заробітні плати.

А самі проєкти не реалізувалися або реалізувалися на дуже низькому рівні.

– Виходить, що УТОС і УТОГ витрачали державне фінансування на утримання майна і виплату зарплат?.

– Фактично так.

Найбільша стаття витрат УТОС і УТОГ – це виплата заробітних плат працівникам невиробничої сфери (дані з їхніх звітів).

– Які є критерії ефективності ГО осіб з інвалідністю, що претендує на державне фінансування?.

– Єдина вимога, яка зазначається в законодавстві, – це реалізація проєктів саме загальнодержавного рівня.

Тобто проєкт має бути впроваджений на території більш як половини областей України та/або забезпечення участі осіб з більш як половини областей України.

Проте є і винятки.

Проєкти ГО осіб з інвалідністю за певних вимог можуть бути виконані й без дотримання загальнодержавного рівня.

Наприклад, проєкт доступності метрополітену для осіб з інвалідністю може бути реалізований за гроші з державного бюджету, оскільки метро є лише в трьох містах України.

Водночас, локальні проєкти, які розраховані лише на конкретні населені пункти, державне фінансування зараз отримати не можуть.

Це інтерв’ю опубліковано в межах проєкту «Базова підтримка «Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ», який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Фото надане Дар’єю Сидоренко.

Ми хочемо тримати з вами зв'язок.

Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами у нашому телеграм-каналі "Що там у ГО?".

Якщо хочете бути в курсі головних новин про життя громадянського суспільства в Україні, підписуйтесь на нашу розсилку.

Пишемо раз на тиждень і без спаму.

Теги за темою
Суспільство фінансування
Джерело матеріала
loader
loader