Погрожував, а водія прикував наручниками, – інтерв'ю із заручником луцького терориста

Інтерв'ю Юрія Бутусова із заручником Андрієм з автобуса в Луцьку.

Захоплення заручників у Луцьку: як все відбувалося?  

–  Хто ви, як ви потрапили до автобусу?

– По професії я – програміст, живу та працюю в Луцьку. Вчора зранку вирішив з'їздити з сином до села. Сину 22 роки.

– Як відбулось захоплення автобусу?

– Через кілька хвилин як ми сіли, зайшов цей Максим, сів за нами. Як тільки автобус виїхав з автостанції, він дістав автомат, гранати, підійшов до водія та заявив, що він захопив автобус. Майже одразу він зробив кілька пострілів у стелю, щоб показати, що він говорить серйозно і його вимоги треба виконувати.

Він наказав заїхати до центру на Лесі Українки. Закрив двері, штори на вікнах. Сказав, що його вимоги викладені у соцмережах. Потім він зателефонував до поліції та повідомив про захоплення

–  Що вимагав від заручників злочинець? Про що ви спілкувались?

– Він говорив монологами, ми намагались не провокувати, не сперечались. Він сказав передзвонити родичам, щоб вони зробили розголос та повідомили ЗМІ, щоб був резонанс та не було штурму. Сказав подивитись, чи є новини на сайті Цензор.Нет, я подивився по телефону, що є, тоді він сказав, що хоче поспілкуватися з кимось з журналістів.

Я попросив дружину знайти контакти. Потім мені передали ваш телефон, я вас набрав. Він також вимагав набирати й інші видання. Пам'ятаю, як він спілкувався з Deutsche Welle. Спілкувався з журналістами однаково – його цікавило тільки чи знають журналісти про його вимоги, чи усі побачили його звернення, ну і щоб не було штурму. Потім забрав телефони.

Як поводився терорист Максим Кривош?

– Він діяв раціонально або здавався психічно неврівноваженим? Ви його боялись? Він погрожував вам?

– Він діяв раціонально. Були моменти, коли він погрожував. Щоб вікна не відчиняли. Водієві погрожував, щоб не тікав. Навіть наручниками його прикував.

Хоча з іншого боку намагався діяти ввічливо, не кричав. Коли робив постріли, то бабці на першому сидіні стало зле, її трясло після пострілів, то він її заспокоював.

Виявляється, що він узяв з собою воду, заспокійливі пігулки, від головного болю і пропонував все це нам.

– Чи міг він вбивати, чи відчували ви загрозу?

– Коли хтось підходив він стріляв. Дрон його дуже вивів з себе, стріляв по дрону.

– Коли він заспокоївся та вирішив здатися?

– Після розмови з президентом. Вони говорили з президентом хвилин 15. Потім він побачив повідомлення у президента на сторінці, на яке очікував, і одразу почав роззброюватися, повернув нам усім телефони. Потім він приніс нам усім вибачення і вийшов здаватись.

– Як ви сприйняли дивний захват терориста, адже його затримали двічі, другий раз з БТРом та світло-шумовою гранатою?

– Чесно кажучи, з БТРом це виглядало як цирк, бо все закінчилось, а знов почали. Було дивно спостерігати.

– Вам не здалася вам уся ця історія виставою?

– Мені здалось, що він був дуже націлений на виконання його вимог, і домігся цього, ось і усе.

– Як ви себе зараз почуваєете?

– Нормально почуваю, спав нормально.