Новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь схарактеризував законопроєкт нардепа Максима Бужанського. Він хоче відтермінувати перехід усіх російськомовних шкіл на українську.
Тим часом Кремінь в інтерв'ю Укрінформу заявив: появу цього законопроєкту можна пояснити політичною доцільністю.
Комусь напередодні місцевих виборів захотілося погратися та звернути на себе увагу, але, на мою думку, тема мова повинна бути закритою для політичних спекуляцій,
– наголосив Кремінь.
Водночас він вважає, що у разі ухвалення "мовного" законопроєкту авторства народного депутата Максима Бужанського "буде розбалансовано" десятки інших законів у гуманітарній сфері.
"І освіта, і наука, вся гуманітарна сфера є досить чутливими до подібних змін. Зрештою, є відповідне рішення гуманітарного комітету Верховної Ради, який не підтримав подібну законодавчу ініціативу. Свою негативну оцінку цьому законопроєкту висловило Міністерство освіти та науки", – підкреслив він.
Що Кремінь каже про сучасний закон
"Нарешті мовний закон почав відповідати духу та букві Конституції України, зокрема статті 10, яка визначає українську мову як державну", – сказав Кремінь.
Що передбачає законопроєкт Бужанського
Законопроєкт, який подав Бужанський, відтерміновує перехід українських шкіл, де є російська мова викладання, на українську. Він має відбутися з 1 вересня 2020 року, а Бужанський пропонує з 1 вересня 2023 року.
Фактично, у такий спосіб російську прирівнюють до мов країн ЄС. За схваленим раніше законом про державну мову передбачалося, що з російської на українську в школах перейдуть з 2020 року, а з мов ЄС – з 2023-го. Нині ж пропонується цю різницю забрати.
Як відреагували на законопроєкт Бужанського
Передовсім його не підтримало Міністерство фінансів України. За оцінкою, схвалення цього законопроєкту призведе до потреби додатково виділити впродовж 2020 – 2022 років 56,8 мільйона гривень. З них 38,6 мільйона гривень потрбіно виділити вже у 2020 році, щоб надрукувати підручники російською мовою, якщо впродовж ще трьох років вона викладатиметься у школі.
Також не підтримало законопроєкт і Міністерство освіти України. Там пояснили, що різні терміни переходу на українську для різних національних меншин пов'язані з особливостями кожної з них.
Однак найважливіша інстанція перед розглядом у парламенті – комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики – підтримав законопроєкт Бужанського. Комітет рекомендує парламенту схвалити законопроєкт у першому читанні.
Головне про мовний закон / Інфографіка 24 каналу