Біполярний розлад: що це таке і як проявляється

Наприклад, з ранку вам хочеться співати і танцювати від радості життя. В середині дня ви раптом зривається на колег, які відволікають вас від чогось важливого. До вечора вас накриває важка депресія, коли навіть руку підняти неможливо, пише lifehacker.

Грань між змінами настрою і маніакально-депресивним психозом (так звучить друга назва цього захворювання) тонка. Але вона є.

Світовідчуття тих, хто страждає біполярним розладом, постійно скаче між двома полюсами. Від екстремального максимуму ("який же кайф просто жити і щось робити!"). До мінімуму ("все погано, ми всі помремо. Так, може, годі чекати, пора накласти на себе руки?!"). Максимуми називаються періодами манії. Мінімуми – періодом депресії.

Людина усвідомлює, наскільки її "штормить" і як часто ці "шторми" не мають приводів, але нічого не може з собою зробити. Маніакально-депресивний психоз вимотує, погіршує відносини з оточуючими, різко знижує якість життя і в підсумку може довести до суїциду.

Спецпроєкт "Психея" присвятив новий випуск біполярному розладу, у якому пояснено, як проявляються манії та депресії, як діагностується і лікується хвороба.

Біполярний розлад: що переживає людина під час манії

• відчуває себе дуже щасливою та самовпевненою;
• має аномально багато енергії;
• будує амбітні плани та вигадувати грандіозні ідеї;
• витрачає великі гроші на речі, які не може собі дозволити;
• не відчуває потреби в їжі та сні;
• є надзвичайно балакучою;
• легко відволікається та роздратовується;
• перестає реагувати на критику;
• бере на себе кілька проектів, не маючи можливості їх закінчити;
• має підвищений сексуальний потяг;
• робить ризиковані речі.

Емоції людини під час депресивного епізоду:

• інтенсивний смуток або відчай;
• відчуття власної безпорадності, безнадійності чи нікчемності;
• втрата інтересу до діяльності, яка колись приносила задоволення;
• глибока провина;
• проблеми зі сном;
• почуття неспокою або уповільнення мови чи рухів;
• зміна апетиту;
• втрата енергії, втома;
• труднощі в концентрації, запам’ятовуванні, прийнятті рішень;
• часті думки про смерть чи самогубство.

Звідки береться біполярний розлад

Скачки настрою знайомі багатьом і не вважаються чимось незвичайним. Тому біполярні розлади досить складно діагностувати. Проте вчені справляються з цим все успішніше. У 2005 році, наприклад, було встановлено, що маніакально-депресивним психозом в тій чи іншій формі страждають близько 5 мільйонів американців.

Біполярний розлад може бути спадковим 

У жінок біполярні розлади буває частіше, ніж у чоловіків. Чому – невідомо. Однак, незважаючи на велику статистичну вибірку, точні причини біполярних розладів з'ясувати поки не вдалося. Відомо лише, що:

1. Маніакально-депресивний психоз може виникнути в будь-якому віці. Хоча найчастіше з'являється в пізньому підлітковому і ранньому дорослому.
2. Він може бути викликаний генетикою. Якщо хтось із ваших предків переніс це захворювання, є ризик, що воно постукає і до вас.
3. Розлад пов'язано з дисбалансом хімічних речовин у головному мозку. Головним чином – серотоніну.
4. Спусковим гачком іноді стає важкий стрес або травма.

Типи біполярного розладу

У спецпроєкті "Психея" наголошують, що біполярний афективний розлад – непередбачуване захворювання, тому варто пам’ятати про індивідуальність його проявів у кожної людини. 

Біполярний розлад I

Пацієнт обов’язково переживає один або кілька епізодів манії, які тривають не менше семи днів і можуть супроводжуватися психотичними ознаками, або ж є досить сильними, щоб вимагати негайної шпиталізації. Автори зазначають, що манія може чергуватися з гіпоманіакальними або депресивними епізодами.

Біполярний розлад ІІ

Людина переживає тривалі депресивні епізоди, що чередуються з раптовими гіпоманіакальними епізодами. Проте гіпоманія ніколи не переростає в повноцінний маніакальний епізод.

Циклотимія

Особа має хронічно нестабільний настрій. Протягом двох років (в дітей та підлітків – один рік) людина переживає постійні чергування гіпоманії та легких депресивних симптомів. Це можуть бути і короткі періоди стабільного настрою, які зазвичай тривають менше восьми тижнів.

Існують також інші типи біполярних розладів, які не мають такої клінічної картини, аби відповідати іншим трьом типам розладів. Обов'язкова ознака – аномальні зміни настрою. 

Діагностика біполярного розладу

Діагностувати біполярний розлад має право тільки лікар-психіатр на основі психіатричного огляду. Сімейний лікар за підозри має направити пацієнта на консультацію до психіатра.

Додамо, що періодами загострення захворювання зазвичай є весна та осінь.

Біполярний розлад: як лікується

Лікування біполярного розладу спрямоване на те, щоб зменшити складність і частоту епізодів манії та депресії, а люди з цим діагнозом могли вести повноцінне життя.

Середній стан між депресіями і маніями називається евтимія. Людям з біполярним розладом І і ІІ лікарі призначаються спеціальні ліки, які називаються тимостабілізатори. 

Може бути потреба в стаціонарному психіатричному лікуванні, якщо людина є загрозою для себе чи оточення, або в неї виникають суїцидальні думки.

При лікуванні біполярного розладу важливу роль відіграє і самоорганізація людини. Вона повинна розуміти свій стан, жити в сприятливих умовах без великого стресу і з нормальною соціальною підтримкою, мати алгоритм вирішення власних проблем, аби не провокувати надмірними переживаннями загострення розладу,
– пишуть у спецпроєкті "Психея".

Важливою є підтримка близьких, які мають допомагати пацієнту ставити довгострокові цілі і підтримувати мотивацію до продовження лікування.

Пацієнт має розуміти, до чого прагне в житті не сьогодні і зараз, а у майбутньому – у наступні роки.