/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Ff95c5b2b823c919b6924ee6c00dd778a.jpg)
Помощь Украине на 2026 год, кандидаты на посла в США, в Грузии оскорбили Трампа: новости дня
У Брюсселі обговорюють можливість збільшення військової допомоги Україні, а за кілька днів має відбутися зустріч "коаліції рішучих" і конференція з відновлення України.
Британія і Норвегія розширили санкції проти Росії, а Лавров запропонував Орбану "об’єднати зусилля" у питанні захисту їхніх меншин в Україні.
Все важливе і цікаве за понеділок, 7 липня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Європа обговорює збільшення допомоги.
А сьогодні ввечері у Брюсселі, перед засіданням Ради ЄС з економіки та фінансів (Eco.
Fin), відбудеться вечеря, організована данським головуванням, під час якої міністри обговорять підтримку України.
Як пояснив кореспондентці "Європейської правди" один з дипломатів ЄС, йдеться про неформальне обговорення питань можливого додаткового фінансування для України – "особливо якщо війна триватиме і далі, в 2026 році".
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс вважає, що Європа має ресурси на одночасне зміцнення власної безпеки та збільшення військової допомоги Україні.
Єврокомісар додав, що нинішня частка військової допомоги Україні з боку європейських союзників "не є чимось, що для нас неможливо збільшити".
"Питання полягає в тому, як і яким чином наша стратегія буде підтримувати Україну, а також яка наша довгострокова стратегія щодо Росії.
Сподіваюся, що ми будемо набагато чіткішими у нашому стратегічному підході, що дозволить нам також ефективніше підтримувати Україну", – зазначив Кубілюс.
Литовське держлісництво передало 15 пікапів і дві пожежні машини на підтримку України, а Швеція виділить МАГАТЕ 1,8 млн євро на забезпечення ядерної безпеки в Україні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже "за кілька днів" у Римі відбудеться зустріч "коаліції рішучих".
"Працюємо над тим, щоб рішення були максимально сильними", – додав Зеленський.
На конференції планують бути присутніми Володимир Зеленський, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та інші світові лідери.
Санкції проти Росії.
Британія наклала нові санкції проти РФ за використання хімічної зброї в Україні.
Під санкції Британії потрапив російський Науково-дослідний інститут прикладної хімії, а також начальник військ радіологічного, хімічного та біологічного захисту Алексей Ртіщев і його заступник Андрей Марченко.
А уряд Норвегії вирішив додати до національного санкційного списку дві російські риболовецькі компанії, проти яких раніше запровадив санкції Європейський Союз.
Зокрема, наклали санкції на російські компанії "Норебо холдинг" та "Мурман Си.
Як пояснив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, ці компанії причетні до розвідувальної діяльності проти європейської критичної інфраструктури.
"Така діяльність може створити передумови для майбутніх диверсійних операцій і загрожувати важливим інтересам Норвегії в галузі безпеки", – заявив він.
Лавров звернувся до Орбана.
Міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров побачив "спільну проблему" Угорщини та Росії у ситуації їхніх меншин в Україні та запропонував разом працювати над цим.
"Зараз Росія та Угорщина відкрито висловлюються на захист своїх співвітчизників.
І ми можемо об’єднати зусилля у цьому питанні", – заявив Лавров.
Як відомо, раніше Євросоюз встановив у так званій "переговорній рамці" низку умов для початку переговорів з Україною про вступ, у тому числі стосовно плану дій щодо національних менших.
Меншинні питання тривалий час були формальною причиною для прем’єра Угорщини Віктора Орбана гальмувати рух України на зближення з ЄС.
Також Україна наголошує, що готова до консультацій з Будапештом у разі потреби.
А ще Міністерство закордонних справ Росії поскаржилось Швеції на "атаки" проти її торгового представництва.
Під час виклику главі посольства Швеції оголосили "рішучий протест" через інцидент минулого тижня, коли невідомий дрон скинув на торгове представництво РФ "контейнер з фарбою".
У зовнішньополітичному відомстві Росії заявили, що вимагають "встановлення зловмисників, які стоять за систематичними нападами на російські закордонні установи в Швеції, та притягнення їх до відповідальності".
Польща створює проблеми сусідам.
Польща розпочала контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою.
Міністр внутрішніх справ та адміністрації Томаш Семоняк заявив, що перевірки мають на меті підвищити рівень безпеки та боротися з міграцією, але не ускладнити життя звичайним людям.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пояснив, що посилена охорона кордону з Білоруссю запобігає 98% усіх спроб перетнути кордон, але "все це не матиме сенсу, якщо інші зовнішні кордони ЄС не будуть так само ретельно охоронятися".
Крім того, за його словами, нові заходи контролю дозволять польській стороні ретельно перевіряти кожен випадок повернення підозрюваного у нелегальній міграції назад до Польщі.
"Більше не буде так, що будь-хто, хто незаконно перетнув кордон, і чиї документи є неповними або нечіткими, буде відправлений до Польщі з будь-якого місця – чи то з Німеччини, чи з будь-якої іншої країни", – наголосив Туск.
Президент Литви назвав прикордонний контроль Польщі "капітуляцією".
За словами Гітанаса Науседи, потрібно прагнути до посиленням контролю за зовнішніми кордонами, але якомога швидше відмовитися від заходів, які не відповідають духу Європейського Союзу.
"І які… фактично є тимчасовою капітуляцією перед проблемою", – заявив литовський лідер.
Литовський прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас заявив, що негативно ставиться до рішення Польщі про повернення прикордонного контролю з Литвою.
"Це створює значний дискомфорт і незручності для людей, які подорожують Європою", – сказав він.
Митна політика Трампа.
У Єврокомісії повідомили, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент США Дональд Трамп провели "конструктивну розмову" в неділю, 6 липня.
Представник Єврокомісії зазначив, що ЄС хоче досягти торговельної угоди з Вашингтоном до 9 липня.
"Ми хочемо досягти угоди з США.
Ми хочемо уникнути мит.
Ми вважаємо, що вони завдають шкоди.
Тим часом у Мінфіні США очікують на зустріч із Китаєм для продовження обговорення торгівлі.
Члени БРІКС розкритикували тарифну політику президента США Дональда Трампа.
У відповідь на критику очільник Білого дому пригрозив країнам, які підтримують БРІКС, додатковими тарифами.
Південний Кавказ.
Керівна партія Грузії "Грузинська мрія" продовжує цементувати свій вплив в країні.
Там затримали Георгія Рамішвілі – засновника і власника низки великих компаній, зокрема Silk Road Group, Silknet і Euronews Georgia, які виступили на підтримку прагнення Грузії до вступу в Європейський Союз.
Грузинська поліція повідомила, що під час огляду ручної поклажі в аеропорту у бізнесмена знайшли зареєстровану вогнепальну зброю, проте він нібито не мав дозволу на її носіння.
За законом, це карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Зазначимо, у червні у Грузії заарештували лідера опозиційної коаліції "За зміни" Ніку Гварамію.
Наприкінці цього ж місяця суд визнав винним у невиконанні вимоги тимчасової слідчої комісії парламенту одного з лідерів грузинської "Коаліції за зміни" – Ніку Мелію.
Відтак його засудили до восьми місяців за ґратами.
З одного боку представники грузинської влади посилюють репресії, а з іншого так і не змогли налагодити стосунки з президентом США Дональдом Трампом, на що так розраховували.
Посол США в Тбілісі Робін Данніган, яка залишає свою посаду, розповіла про непублічний лист від керівної партії "Грузинська мрія" на адресу адміністрації президента США, який викликав "вкрай негативну" реакцію у Вашингтоні.
"Керівництво "Грузинської мрії" надіслало мені лист для адміністрації Трампа.
Це особистий лист, не публічний.
Чесно кажучи, він був образливим, несерйозним, містив погрози і був вкрай негативно сприйнятий у Вашингтоні", – заявила Данніган.
За словами дипломатки, для відновлення відносин із США від Грузії не потрібно нічого надмірного – достатньо припинити ворожу риторику.
"Найдивніше в цій ситуації те, що вимоги для відновлення відносин насправді нескладні.
Одним з перших кроків має стати припинення антиамериканської риторики.
Припиніть поширювати неправду про США", – підкреслила вона.
Тим часом наприкінці червня відбулося загострення відносин між Росією і Азербайджаном на тлі насильницького затримання у РФ виходців з Азербайджану, внаслідок якого загинули дві людини.
Крім того, одночасно, наприкінці червня, відбулося і загострення відносин у Росії з Вірменією.
Напередодні цих загострень, як дізналося Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Москва наказала терміново "доукомплектувати" військову базу РФ у Вірменії.
"Доукомплектувати" базу мали у період з 13 травня до 11 червня.
Трамп: Маск "зійшов з котушок".
Президент США Дональд Трамп у неділю "засмутився" через те, що його колишній лояльний прихильник Ілон Маск вирішив створити політичну партію.
Трамп заявив, що йому "сумно спостерігати", як Ілон Маск за останні п'ять тижнів повністю "злетів з котушок" і фактично "перетворився на катастрофу".
"Він навіть хоче створити третю політичну партію, попри те, що вони (такі партії.
– Ред.) ніколи не мали успіху в США", – написав американський президент в соцмережі Truth Social.
Після сварки з Трампом Маск у суботу оголосив про створення Партії Америки, заявивши, що його власні дослідження показують, що вона отримає активну підтримку американців.
"Єдина річ, для якої придатні треті партії, – це створення повного і тотального хаосу і безладу, а цього нам вистачає з радикальними лівими демократами, які втратили довіру і розум", – зазначив також президент США.
Решта новин.
Агентство Bloomberg пише, що президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ обговорити з американською стороною питання про призначення нового посла України.
У Туреччині відкрили нове розслідування проти лідера опозиції.
У Франції депутат скоїв суїцид.
У Польщі затвердили дату присяги обраного президента перед парламентом.
Російський олігарх просить почати кримінальний процес проти глави МЗС Латвії.
У Румунії ультраправі збирають підписи для вотуму недовіри новому уряду.

