Моніторинговий візит до Кропивницького СІЗО: тіснота, хворі разом зі здоровими тощо

Ув’язнені залучаються до праці без належного оформлення трудових відносин, відсутня ізоляція хворих на туберкульоз, обладнання збірного відділення й санітарно-гігієнічні умови залишаються незадовільними. Позитивним є впровадження часткових інфраструктурних оновлень і відкритість адміністрації до співпраці.

11 квітня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи Кропивницький слідчий ізолятор (далі СІЗО, установа, заклад).

Попередній візит відбувся 11 листопада 2024 року. Здійснено плановий візит без попереджень.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів.

Під час моніторингового візиту до Кропивницького СІЗО було виявлено низку системних порушень прав людини, зокрема щодо умов тримання, доступу до медичної допомоги, права на працю та приватність. Частина камер не відповідає мінімальним стандартам площі на одну особу, обладнання збірного відділення й санітарно-гігієнічні умови залишаються незадовільними, а карцери мають площу менш як 6 м². Ув’язнені й засуджені залучалися до праці без належного оформлення трудових відносин, що суперечить Конституції України та міжнародним стандартам.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з наданням медичної допомоги: зафіксовано відсутність інформованої згоди на лікування, недотримання правил фіксації тілесних ушкоджень, відсутність ізоляції хворих на туберкульоз і належних умов для осіб з інвалідністю. Позитивним є впровадження часткових інфраструктурних оновлень і відкритість адміністрації до співпраці. Водночас ситуація потребує термінового втручання з боку органів влади, щоб забезпечити дотримання національного та міжнародного законодавства і запобігти нелюдському поводженню.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду вибрана міра запобіжного заходу тримання під вартою.

СІЗО розташований за адресою: вулиця Куроп’ятникова, 50-Б, місто Кропивницький, Кіровоградської області, 25009.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Чабаненко Роман Сергійович.

Заклад складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 206 посад. Фактична чисельність — 104 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 33 співробітники. Планове наповнення закладу — 824 особи, 695 спальних місць. Фактична кількість ув’язнених — 374, засуджених — 15, екстрадованих — 2 особи. У закладі 166 камерних приміщень: 151 діючі і 15 в стадії ремонту. В установі працює 3 психологи.

Протягом 2024 року до закладу прибуло 6749 осіб, у 2025 році — 1457. У 2024 році померло 4 особи, в 2025 році — 4. Працевлаштовано 36 осіб згідно з трудовими договорами. На обліку ВІЛ/СНІД— 35 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 11 осіб, схильних до членоушкодження — 48 осіб, схильні до втечі — 5 осіб, 26 злісних порушників режиму утримання. Протягом 2024 року — 5 скарг на неналежне надання медичної допомоги, протягом 2025 року жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 1 особа має інвалідність.

У власному користуванні засуджені мають 9 планшетів. Протягом 2024 року було зафіксовано 17 випадків тілесних ушкоджень під час прибуття і 6 випадків під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття і 5 випадків під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 126 осіб з-поміж ув’язнених і засуджених під час відвідування камер і загальної розмови з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності. Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від ув’язнених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням.

Позитивний досвід

Протягом 2024 року державна установа “Кропивницький слідчий ізолятор” впровадила низку позитивних практик, спрямованих на поліпшення умов утримання засуджених і ув’язнених. Серед найбільш значущих досягнень — завершення реконструкції сектору максимального рівня безпеки для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Цей сектор забезпечує високий рівень ізоляції та безпеки завдяки встановленню електромеханічних замків, а також систем енергозбереження. Крім того, було завершено ремонт маловмісного камерного приміщення, що забезпечило покращення умов для утримання осіб на максимальному рівні безпеки, зокрема створення простору відповідно до міжнародних стандартів, наявність сучасного санвузла та покращене освітлення.

Додатково були проведені значні роботи по модернізації приміщень для утримання неповнолітніх осіб та екстрадованих, що включає ремонт камер з розрахунком не менше 4 м² на одну особу, облаштування їх сучасними меблями, телевізорами. Створено нові умови для психоемоційного розвантаження неповнолітніх засуджених завдяки проєкту “Зелена кімната”, що допомагає знизити рівень стресу серед ув’язнених. Впровадження таких ініціатив є важливим кроком у реалізації Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року, сприяючи створенню гідних умов утримання і дотриманню прав людини.

Факти, виявлені під час відвідування

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб:

1. У порушення абзацу 2 статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, площа на одну особу взяту під варту в окремих камерних приміщеннях складає менше ніж 2,5 м². Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що у камерному приміщенні № 159, де перебувало 3 ув’язнених чоловіків, площа камери згідно з актом вимірювання жилої площі складає 6,66 м². Таким чином фактична площа на одну особу узяту під варту складала 2,22 м². Аналогічні порушення виявлено в камерних приміщеннях №№157,160,162,166,185,190,191,192,193,197.

Крім того, в порушення пункту 1 глави 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 (далі — ПВР СІЗО) встановлено, що у ряді камерних приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу.

Так? у камерних приміщеннях №№156,157,159,160,161,162,166,185, 190,191,192,193,197 тощо? які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на два місця за нормою 2,5 м² на одну особу, розташовано по три, а подекуди чотири ліжка в кожному камерному приміщенні. Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

На додаток, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету, для перегляду існуючих правових норм щодо житлової площі для осіб, взятих під варту, щоб гарантувати щонайменше 4 м² на особу в камерах для кількох осіб (не враховуючи площу, зайняту туалетами в камерах). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, у камерних приміщеннях №№ 302,303,317,319,320,325,342,117 та 142 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом з особою, яка/які вперше притягнута до кримінальної відповідальності. Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

3. Так, як і під час попереднього відвідування моніторинговою групою встановлено, що обладнання приміщень збірного відділення не повною мірою відповідають вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення).

Так, у приміщеннях збірного відділення відсутні приміщення: кімнати для оформлення документів; фотолабораторія; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна; перукарні; душової; камери для хворих(камера-ізолятор); кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду; процедурна. Необхідно зазначити, що через відсутність обладнаного кабінету лікаря у збірному відділенні медичний огляд новоприбулим проводиться в кімнаті обшуку, тобто в умовах, які не забезпечують приватність та конфіденційність, що своєю чергою свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж ув’язнених та засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я цих осіб в ході медичного огляду.

Зазначене порушує вимоги пункту 7 глави 2 розділу X ПВР СІЗО, статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 №1348/5/572 (далі — Порядок).

Своєю чергою, відсутність камери карантину та камери для хворих (камера-ізолятор) у збірному відділенні СІЗО створює умови для поширення інфекційних захворювань серед новоприбулих осіб, підвищує ризик епідеміологічних спалахів та ускладнює своєчасне виявлення і ізоляцію хворих, що може становити загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

Водночас у наявності є лише два приміщення, для тримання осіб, які прибувають в установу та вибувають з неї, що не дозволяє тримати ув’язнених та засуджених з додержанням вимог ізоляції, що є порушенням пункту 10 глави 2 розділу ІІ ПВР СІЗО та статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

Санвузол у камерному приміщенні №1 не обладнаний дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. У приміщенні камери значна вологість, на стіні сліди плісняви через затікання води. Через маленький розмір вікна та надмірну заґратованість в приміщенні недостатній рівень природного освітлення.

4. Як і під час попереднього відвідування моніторингова група встановила порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, всупереч правилу 18.1 Європейських пенітенціарних правил, у деяких камерних приміщеннях ліжка розташовані впритул одне до одного, що позбавляє ув’язнених особистого простору. Санвузли в окремих камерах (№№156,157,159,160,161,162,166,185,188,189,190,191,192,193,194,195,196,197 тощо) не обладнані достатніми перегородками та дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Усупереч вимогам статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 2 глави 3 розділу IX ПВР СІЗО, ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Зокрема, в камерних приміщеннях ув’язнені змушені прати та сушити одяг, що свідчить про неналежну організацію лазне-пральних послуг. Окремі камери потребують ремонту із заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі. У приміщеннях присутній неприємний запах, антисанітарія, на стелях і стінах окремих камер спостерігається надмірна сирість і пліснява через затікання води, значна захаращеність особистими речами, а постільна білизна та матраци потребують заміни.

Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

5. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка. Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

6. Обладнання карцерних приміщень установи не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. У пункті 59 21-ї Загальної доповіді Комітету зазначається, що будь-яка камера розміром менше ніж 6 м². не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб. CPT/Inf (2011) 28).

У Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України у 2012 році Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери встановлюється не менш 2 м. (пункт 45(CPT/Inf (2013) 23).

Разом із тим моніторинговою групою встановлено використання приміщень для тримання ув’язнених осіб, які не відповідають зазначеним вимогам, зокрема, карцерні приміщення №№ 308,309,310 площа яких згідно з актом вимірювання жилої площі складає лише 4,4 м² .

Це призводить до того, що через обмежену площу ув’язнені не можуть вільно рухатися всередині камери, що створює відчуття фізичного дискомфорту. У карцерних приміщеннях не забезпечено достатнього рівня природного освітлення та вентиляції, а вікна неможливо відкрити самостійно, що порушує правило 18.2а Європейських пенітенціарних правил. Санвузли не мають достатніх перегородок, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Такі умови не відповідають пунктам 13, 14 і 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

7. Моніторинговою групою встановлено, що у карцерних приміщеннях встановлено засоби для фіксації ліжок до стін.

Водночас нормативно-правові акти не передбачають закривання на замок відкидних ліжок у приміщеннях камерного типу та дисциплінарних ізоляторах, де засуджені відбувають стягнення. Це створює умови для можливих зловживань із боку працівників установи, оскільки ув’язнені можуть бути позбавлені можливості сидіти або лежати на ліжку протягом дня.

8. Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО визначено, що для запобігання втечам та вчиненню кримінальних правопорушень, порушенню встановленого законодавством порядку тримання під вартою та відбування покарання, а також забезпечення безпеки ув’язнених, засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби. Під час огляду карцерних приміщень, зафіксовано наявність встановлених камер відеоспостереження.

Водночас у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер. Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

9. У порушення Пункту 3 глави 2 розділу III ПВР СІЗО більшість прогулянкових двориків корпусу №1 не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів (фото 31, 32, 33, 34) Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо”. (пункт 122, пункт 127 (CPT/Inf (2014) 15).

10. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021(далі — Положення) у приміщенні лазні належним чином не працює та потребує ремонту примусова припливно-витяжна система вентиляції.

У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки у лазні не облаштованіводорозбірними кранамии для гарячої та холодної води, у зв’язку із чим ув’язнені та засуджені під час миття не мають можливості регулювати температуру води у душі (фото 35). У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках. Нагляд за дотриманням порядку під час миття засуджених та ув’язнених у лазні, а також контроль за проведенням прибирання, дезінфекції приміщень і здійснення медичного огляду, передбачені пунктами 3.10 та 3.11 Положення, черговим медичним працівником фактично не забезпечуються.

11. Всупереч вимогам пункту 5 розділу IV Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2021 року № 2160/5, адміністрація установи не забезпечує належного розміщення та зберігання продовольства (зокрема свіжомороженої риби та м’яса) з урахуванням правил товарного сусідства.

12. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмого пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас, Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29) пункт 23 (CPT/Iinf (2013) 23) пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15).

13. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 11.04.2025 року складає 35 посад. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

14. У ході моніторингового візиту було встановлено систематичне порушення права на працю засуджених і ув’язнених. Частина ув’язнених залучалася до трудової діяльності без належного юридичного оформлення, зокрема до винесення вироку суду, що є грубим порушенням ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості). Роботи виконувалися в деревообробному та швейному цехах, а також у харчоблоці, проте індивідуальні трудові договори з цими особами не укладалися, всупереч вимогам ст. 24 КЗпП України та ст. 118, 119 КВК України.

Натомість договори укладалися лише між державним підприємством та приватними замовниками. Ув’язнені фактично виступали як робоча сила без правового статусу, що створює ознаки примусової праці та дискримінації. Зафіксовано згадування прізвищ ув’язнених у господарських договорах без їхньої згоди, що порушує Закон України “Про захист персональних даних”.

Також було виявлено відсутність інструктажів з охорони праці, медичних оглядів і документального підтвердження забезпечення індивідуальними засобами захисту. Рівень оплати є непрозорим та нерегульованим, з можливими затримками або взагалі відсутністю виплат, що не відповідає вимогам ст. 95 КЗпП України. Таким чином, в установі має місце системне порушення ст. 43 Конституції України щодо права на працю, яке не може реалізовуватись без гарантій, оплати та захисту працівника.

Кропивницька міська медична частина № 14 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях

Завідувач Кропивницької міської медичної частини №14 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях (далі — медична частина) — Лівінчук Валерій Федорович.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186 не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104 (далі — Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я).

Водночас, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

2. У порушення вимог 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” медичні працівники не складають належним чином довідок.

Зокрема, у більшості випадків пункт 8 форми, який передбачає зазначення обставин отримання тілесних ушкоджень, заповнюється формально, без конкретизації, наприклад: “власноруч, в умовах камери”, що не дозволяє ідентифікувати фактичні обставини події.

Відсутність повноцінного документування обставин травмування та неналежна фіксація тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

3. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом із тим в медичній частині вакантна посада лікаря-терапевта, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу. Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

4. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №110, якою передбачено обов’язкове внесення до зазначеної форми всіх даних щодо лікування та діагностики у стаціонарі, включаючи відомості, отримані під час огляду хворого та призначення лікаря, моніторинговою групою встановлено факт відсутності оформлених медичних карток стаціонарного хворого (форма № 003/о) на двох ув’язнених осіб, які на момент візиту перебували у палатах для стаціонарного лікування медичної частини.

5. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №110, встановлено відсутність у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part).

6. Згідно з частиною шостої статті 6 Закону України “Про психіатричну допомогу”, забороняється без письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний розлад, фотографувати її чи робити кінознімання, відеозапис, звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної допомоги.

Водночас у палаті для осіб з розладами психіки моніторинговою групою було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження.

Разом із тим, згідно з пунктом 8 розділу VIІ Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №2025/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 року за №766/32218) забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) ув’язнених та засуджених, особистий обшук з роздяганням.

Даний факт свідчить про отримання співробітниками установи конфіденційної інформації щодо стану здоров’я ув’язнених та засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур. На додаток, зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

7. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, палата-ізолятор для осіб з розладами психіки не обладнана належним чином: відсутня припливно-витяжна вентиляція; санітарний вузол не обладнаний достатніми для усамітнення перегородками, що порушує право на приватність; відсутній бачок з питною кип’яченою водою.

8. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, усупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 вересня 2016 року №970, установлено, що в медичній документації (зокрема в медичній карті амбулаторного хворого форми № 025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми № 003/о) відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

9. Диспансерний нагляд здійснюється за 3 особами які мають інвалідність. З них I гр. — 1 особа; Ⅱ гр. — 0 особа; Ⅲ гр. — 2 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вона не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

10. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

11. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

12. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування (12 осіб станом на 11.04.2025року), у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширенню зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених осіб.

13. У порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 №287, в медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, палата використовуються більше ніж на одну-дві особи (1 палата-камера на 4 ліжко-місця); двері до палати не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях; не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції.

14. У медичній частині відсутній окремий кабінет лікаря-гінеколога. Зазначений лікар здійснює приймання хворих засуджених осіб у маніпуляційному кабінеті, що ймовірно не забезпечує конфіденційності та може призводити до порушення права на приватність під час медичних оглядів.

15. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без дотримання встановлених виробниками температурних режимів. Зокрема, в приміщенні маніпуляційного кабінету на столі було виявлено одну упаковку лікарського засобу “Адреналін”, для якого встановлена максимальна температура зберігання не повинна перевищувати 8° С. Недотримання відповідних умов може призвести до втрати ефективності лікарських засобів, що становить ризик для життя і здоров’я пацієнтів.

16. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

17. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

18. Моніторинговою групою було встановлено, що при поміщенні ув’язненого в карцер практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої ув’язнений за станом здоров’я в умовах карцеру утримуватися може. Виявлені факти засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я ув’язнених осіб, які перебувають в карцері.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

На додаток, зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

19. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

20. Приміщення кабінету лікарів та рентгенологічного кабінету не обладнані вогнегасниками, що є порушенням пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки, а також пункту 10.18 глави 10 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 №294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 за №1256/14523.

Крім того, у порушення вимог пункту 2.23 глави 2 зазначених Санітарних правил, у процедурному кабінеті виявлено наявність стороннього устаткування, що не передбачено для використання у цьому приміщенні.

Рекомендації:

1. Забезпечити норму житлової площі не менше 2,5 м² на одну особу, а в перспективі — 4 м², відповідно до рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катувань.

2. Усунути випадки розміщення надмірної кількості ліжок у камерах, що перевищує допустиму чисельність ув’язнених.

3. Забезпечити належне роздільне тримання ув’язнених відповідно до їхнього правового статусу (вперше притягнуті/раніше судимі).

4. Привести приміщення збірного відділення у відповідність до нормативних вимог (обладнати душову, фотолабораторію, комори, ізолятори тощо).

5. Забезпечити медичний огляд новоприбулих у спеціально облаштованому кабінеті з дотриманням конфіденційності.

6. Створити ізолятори для хворих та камери карантину для запобігання інфекційним захворюванням.

7. Обладнати санвузли дверцятами або перегородками для забезпечення приватності.

8. Провести ремонт камер із пліснявою, поганою вентиляцією та освітленням.

9. Забезпечити належний рівень приватності (відстань між ліжками, екрани в санвузлах).

10. Організувати прання одягу ув’язнених, замінити зношену постільну білизну, покращити санітарний стан камер.

11. Обладнати житлові приміщення для засуджених з господарського обслуговування відповідно до норм — кімнати зберігання, побуту, сушарки тощо.

12. Не використовувати камери площею менш ніж 66 м² для тримання ув’язнених.

13. Забезпечити достатній рівень природного освітлення та вентиляції у карцерах.

14. Забезпечити приватність у карцерах — санвузли мають бути обладнані перегородками.

15. Заборонити практику фіксації ліжок у вертикальному положенні без правового обґрунтування.

16. Використовувати відеоспостереження в камерах лише за індивідуальною оцінкою ризику та з регулярним переглядом.

17. Обладнати прогулянкові дворики дахами або навісами від дощу.

18. Провести ремонт лазне-прального блоку, облаштувати душі кранами для регулювання температури, встановити шторки для приватності.

19. Забезпечити медичний контроль під час відвідування лазні.

20. Покращити зберігання харчових продуктів відповідно до норм товарного сусідства.

21. Заборонити відкриту демонстрацію спецзасобів персоналом у присутності ув’язнених.

22. Збільшити штат працівників, усунути нестачу персоналу.

23. Припинити залучення ув’язнених до праці до винесення вироку суду.

24. Укладати трудові договори з усіма працевлаштованими засудженими відповідно до закону.

25. Забезпечити прозору оплату праці на рівні не нижче мінімальної.

26. Провести перевірку законності договорів з утриманням 25% із замовлень.

27. Забезпечити охорону праці: інструктажі, медогляди, засоби захисту.

28. Забезпечити право ув’язнених на ознайомлення з договорами та фінансовими розрахунками щодо їхньої праці.

29. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у міській медичній частині № 14 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях.

30. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.

31. Забезпечити штат лікарняного закладу лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

32. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб.

33. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду.

34. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С.

35. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

36. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

37. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

38. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

39. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів.

40. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

41. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

42. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги.

43. Забезпечити дотримання вимог ізоляції осіб, хворих на туберкульоз відповідно до Стандарту.

44. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у карцер.

45. Демонтувати з приміщень медичної частини камери відеоспостереження.

46. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

47. Забезпечити вогнегасником приміщення рентгенкабінету