/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F83c3bc24286838b3062e1f65f4a3a1ef.jpg)
Чому деякі люди заразніші за інших
Міждисциплінарна група, що складалася з інфекціоністів та спеціалістів у сфері екологічної інженерії, провела серію досліджень, які підтвердили значущість фізичних параметрів мікрокрапель, виділених під час дихання, у процесі передачі інфекцій повітряно-крапельним шляхом, повідомляє 24 Канал з посиланням на Physical Review Fluids.
Нове дослідження поширення інфекції
У межах експериментів учасники дослідження виконували три дії: дихали у звичайному режимі, розмовляли та кашляли. При цьому вчені фіксували параметри утворених крапель.
Дані попередніх досліджень свідчать, що багато інфекційних хвороб поширюються через найдрібніші краплі, виділені з ротової та носової порожнин інфікованих людей під час дихання. Ці краплі настільки малі, що можуть залишатися в повітрі довгий час.
Вдихання таких частинок іншими людьми може призводити до зараження. Раніше також було помічено, що деякі люди можуть заражати значно більше осіб, ніж інші. Науковці припускають, що це може бути пов’язано з розмірами крапель або відстанню їх розповсюдження.
Щоб перевірити це припущення, у дослідженні взяли участь 23 дорослих добровольці. Вони виконували такі дії, як дихання, розмова та кашель, як у масці, так і без неї. Експеримент проводився із застосуванням лазерного променя та високошвидкісної камери, які фіксували розміри крапель і швидкість їхнього руху.
Виділення під час дихання
Результати показали, що під час розмови та кашлю краплі мають розмір від 2 до 60 мікрометрів, тоді як під час дихання цей діапазон становить від 2 до 8 мікрометрів. Як і очікувалося, під час кашлю краплі розповсюджуються швидше, далі та у більшій концентрації порівняно з розмовою або диханням. Маска, своєю чергою, ефективно затримує від 74% до 86% видихуваних крапель.
Крім того, дослідники зафіксували суттєві відмінності у характеристиках крапель між різними людьми й навіть між різними тестами однієї й тієї самої людини. Ці спостереження підтверджують припущення, що фізичні властивості крапель можуть бути ключовим чинником феномену суперпоширювачів.

