Замкнуте коло страху та хвилювання про власне здоровʼя: що таке іпохондрія та як її подолати

Іпохондрія, або іпохондричний розлад, характеризується надзвичайно сильним страхом наявності серйозного захворювання або очікуванням такої хвороби. Люди з таким розладом схильні сприймати звичайні функції їхнього організму як ознаки хвороби.

Іпохондрія – замкнуте коло

Навіть після отримання медичних підтверджень відсутності проблем, іпохондрики продовжують вірити, що вони хворі. Такі постійні страхи здатні руйнувати кар’єру, стосунки та звичайний ритм життя. Зосередженість на своєму здоров’ї стає для них неконтрольованою, адже їхні страхи здаються абсолютно реальними.

Найчастіше іпохондрики поділяються на дві категорії:

• Ті, хто шукає допомогу. Такі люди постійно відвідують лікарів, проходять безліч обстежень та аналізів, намагаючись знайти підтвердження своїм страхам.
• Ті, хто уникає допомоги. Ці люди, навпаки, намагаються не мати справ із медициною, уникаючи лікарів через недовіру та переконаність у тому, що їхні тривоги ніхто не сприймає серйозно.

Іпохондрія нагадує замкнене коло: що більше людина хвилюється про своє здоров’я, тим гірше стає її психологічний стан. Такі люди приділяють величезну увагу кожному тілесному відчуттю, яке для більшості було б непомітним. Будь-який біль, кашель чи дискомфорт стає для них ознакою смертельного захворювання.

Чому виникає іпохондрія

Серед причин розвитку іпохондрії дослідники виділяють особливості нервової системи, підвищену тривожність та наявність інших психічних розладів: депресії, ОКР чи панічних атак. Іноді тригером може стати травматична подія, наприклад, переживання втрати близької людини.

Існує кілька факторів, які можуть підвищити ймовірність виникнення іпохондрії:

• Психологічні травми в дитинстві, такі як насильство чи нехтування потребами;
• Постійний сильний стрес;
• Наявність схожих проблем у членів родини;
• Пережиті серйозні хвороби в дитинстві чи хвороби близьких;
• Розлади психіки, такі як депресія чи тривожні розлади;
• Перенесені емоційні та фізичні травми.

Симптоми іпохондрії

Для іпохондрії характерний постійний страх бути серйозно хворим, при цьому конкретні побоювання можуть часто змінюватися. У деяких випадках у таких людей можуть бути діагностовані реальні фізичні захворювання, проте вони перебільшують їхню серйозність.

Симптоми розладу включають:

• уникання громадських місць через страх заразитися хворобою;
• постійний пошук інформації про хвороби та їхні симптоми;
• перебільшення значення симптомів, наприклад, сприйняття звичайного кашлю як ознаки раку;
• постійні розмови про своє здоров’я;
• підвищена увага до нормальних тілесних функцій, таких як ритм серцебиття;
• безперервні перевірки стану організму, наприклад, контроль температури чи тиску;
• пошук підтримки та запевнення від близьких;
• тривожність щодо звичайних процесів, таких як потовиділення.

Основна ознака іпохондрії – це тривале занепокоєння про здоров’я, навіть якщо медичні результати вказують на відсутність загроз.

Як допомогти іпохондрику

Страх і постійне хвилювання можуть викликати серйозні проблеми – від стресу до порушень психічного та фізичного стану. Деякі пацієнти схильні до депресії або навіть мають суїцидальні думки. Також іпохондрія може призводити до фінансових труднощів через великі медичні витрати та втрату роботи.

Якщо симптоми не дають спокою, насамперед варто проконсультуватися з терапевтом. У разі відсутності медичних підстав для тривоги важливо уважно стежити за своїм психічним станом.

Лікування іпохондрії часто проводиться за участю психіатра або психотерапевта і базується на:

• прийомі антидепресантів, щоб знизити рівень тривожності;
• когнітивно-поведінковій терапії (КПТ), яка допомагає обговорювати страхи та розвивати стратегії їхнього подолання.

Хоча іпохондрію складно вилікувати, певний прогрес можливий. Дослідження показують, що антидепресанти, такі як флуоксетин, можуть давати позитивні результати. Також КПТ допомагає пацієнтам усвідомлювати корені своєї поведінки та вчитися справлятися з нею.

Як допомогти самому собі

Існують способи, які можуть допомогти самостійно впоратися з іпохондрією:

1. освоєння технік управління стресом та релаксації;
2. відмова від самостійного пошуку симптомів в інтернеті;
3. заняття хобі та іншими активностями;
4. відмова від алкоголю та інших речовин, що підсилюють тривогу;
5. усвідомлення того, що нормальні тілесні відчуття – це природні процеси;
6. планування регулярних зустрічей із лікарем, щоб уникнути зайвих хвилювань.

Можна використовувати три підходи:

• Перемикання уваги: заняття садівництвом, прибиранням, кросвордами чи мистецтвом допомагають відволікатися. Під час такого дозвілля важливо зосереджуватися на деталях, наприклад, запахах, звуках чи тактильних відчуттях.
• Практика усвідомленості: використання медитацій, вправ на заземлення та прослуховування музики з концентрацією на текстах і мелодії.
• Спростування тривожних думок: когнітивна дифузія допомагає виявити та переформулювати їх. Наприклад, замість "зі мною щось не так" повторювати "це лише мої думки – насправді все нормально".

Ці методи у поєднанні з консультаціями фахівців допоможуть впоратися з іпохондрією та покращити якість життя.