В Европу без кальянов: чем важен последний антитабачный запрет Верховного Суда

Право громадян на безпечне перебування у громадських місцях без ризику для здоров'я є фундаментальним.

В одному з останніх рішень Верховний Суд України підтвердив абсолютну заборону куріння кальянів у закладах ресторанного господарства та визнав приготування кальянів у таких закладах формою реклами і стимулювання продажу тютюнових виробів.

Зокрема, порушенням вважається не лише куріння кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, але й стимулювання продажу тютюну шляхом використання кальянів у таких закладах та розміщення інформації про тютюнові вироби в меню та на плакатах.

Верховний Суд чітко окреслив, що столик ресторану не є місцем продажу тютюну відповідно до чинного законодавства, тому розміщення інформації про тютюнові вироби або пов’язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг.

Таке рішення сприяє ефективному виконанню національного антитютюнового законодавства, підсилюючи інтеграцію України в єдиний європейський простір.

Європейський Союз активно працює над створенням середовища, вільного від тютюнового диму, адже саме тютюнопаління залишається однією з найбільших загроз для здоров’я громадян ЄС, забираючи життя близько 700 тисяч людей щороку.

Для порівняння: в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, щороку помирає понад 100 тисяч людей.

Задля мінімізації негативного впливу тютюну на рівні ЄС запровадили Європейський план боротьби з раком (англ.

– "Europe’s Beating Cancer Plan") – політичне зобов'язання, метою якого є створення "покоління без тютюну".

В ЄС поставили за мету, щоб до 2040 року тютюнові вироби вживали менше 5% населення.

Для досягнення цього існують загальноєвропейські директиви, які вимагають від держав мінімальну ставку податку на тютюнові вироби, заборону на ароматизовані продукти та загальні правила пакування.

Проте законодавство про заборону куріння у громадських місцях приймається країнами-членами ЄС на національному рівні з урахуванням положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) від травня 2003 року, обов'язкової для Союзу та його держав-членів.

Директива №2014/40/ЄС наголошує, що держави-члени мають право врегулювати питання щодо вільних від тютюнового диму середовищ у межах своєї юрисдикції та мають стимули це робити.

Відповідно, у статті 8 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну вказано, що кожна сторона активно сприяє прийняттю і здійсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях.

На необхідності заборони куріння в закритих громадських місцях наголошується також і в Керівних принципах щодо імплементації статті 8 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, метою яких є зменшення рівня забруднення повітря вторинним тютюновим димом на робочих місцях (зокрема, в ресторанах) та громадських просторах.

На основі РКБТ ВООЗ і Керівних принципів у 2009 році для європейських країн була розроблена Рекомендація Ради щодо створення бездимного середовища.

Цей документ пропонує низку заходів, спрямованих на зменшення впливу тютюнового диму, зокрема повну заборону куріння в закритих приміщеннях та посилення профілактичних заходів.

Хоча виконання Рекомендації Ради є добровільним, вона визначає загальний напрямок боротьби з тютюнопалінням в Європі.

У лютому 2013 року Європейська комісія опублікувала звіт, що підсумовує стан імплементації цієї Рекомендації, в якому зазначається, що всі країни ЄС вжили заходів для захисту громадян від впливу тютюнового диму, але національні заходи значно відрізняються за обсягом та сферою застосування.

3 грудня 2024 року Рада Європейського Союзу прийняла оновлену Рекомендацію, що акцентує увагу на оптимізації правового регулювання у сфері боротьби з поширеністю вживання тютюну шляхом посилення захисту здоров'я населення, зокрема дітей, від шкідливого впливу тютюнових виробів та споживання нікотинових продуктів.

Нова рекомендація розширює перелік громадських місць, на які має бути поширена заборона куріння.

Тепер заборона діє на відкритих або напіввідкритих майданчиках, пов'язаних із закладами обслуговування (наприклад, дахи, балкони, веранди або внутрішні дворики), та відкритих просторах ресторанів, барів, кафе та інших подібних приміщень.

А що з цього вже імплементовано Україною?.

Шляхом імплементації Директиви 2014/40/ЄС Україна також забезпечила гармонізацію національного законодавства з європейським acquis у сфері регулювання тютюнових виробів.

Зокрема, був уточнений термінологічний апарат, що дозволило уніфікувати вимоги щодо заборонених з 2012 року реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, включно з тютюном для кальяну та тютюновими виробами для нагрівання (так звані "айкоси").

Тим більше, що ці заходи відповідають загальним принципам боротьби з тютюнопалінням, закріпленим у Рекомендації Ради ЄС 2003/54/ЄС.

А відповідно до указу президента №722/2019 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" та національної доповіді щодо їх реалізації, Україна прагне знизити поширеність вживання тютюну до рівня 15% у 2025 році.

Також у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №12091, норми якого значно посилять захист дітей та молоді від приваблення до початку вживання тютюну та імплементують оновлені вимоги євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС.

Ключові положення законопроєкту передбачають:.

заборону видимого для споживача розміщення тютюнових виробів, е-сигарет та пристроїв для куріння у місцях роздрібної торгівлі;.

запровадження комбінованого медичного попередження на упаковці у розмірі 65% для усіх тютюнових виробів;.

заборону тютюнових виробів з характерним смаком та/або запахом.

Такі заходи стануть важливим кроком у боротьбі з епідемією вживання тютюну і нікотину та сприятимуть збереженню життя мільйонів українців.

А разом із тим вони наближають Україну до стандартів, які вже діють у Євросоюзі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів.