Що таке навчання "задом наперед" та як воно працює

Що таке навчання "навпаки", яке широко практикують, зокрема у США, розповідає 24 Канал, посилаючись на портал "Моя школа".

Яка схема навчання "задом на перед"

Про методику навчання "навпаки" розповіла українсько-американська блогерка Наташа Мюллер на своїй фейсбук-сторінці. Вона пояснює, що на початку курсу студенти здають тест-діагностику, який показує, як багато вони не знають про предмет й готуються самостійно до майбутньої теми.

Особливості в тому, що студенти навчаються самостійно за матеріалами, які їм підготували викладачі. Серед них відеолекції, шукають інформацію в інтернеті, а також спілкуються з іншими студентами та вислуховують їх думку.

Згодом студенти повторно складають тест й, зазвичай, отримують кращі результати.

Після попередніх кроків студенти приходять в аудиторію, де професор заповнює прогалини, які виникли після самостійного навчання. Викладач уже має результати останніх тестів, тож він може зосередитися на проблемному, на лабораторній роботі та застосуванні цих знань на практиці.

Лабораторні роботи за тією ж схемою виконуються – після того, як студенти самотужки намагаються її виконати, викладач допомагає і показує, що потрібно виправити.

Усі студенти мають змогу розібратися з темою залежно від власних потреб, швидкості засвоєння, особистого графіку тощо.

Пані Наталя зазначає, що в інтернеті дуже багато шикарних матеріалів для вивчення необхідних тем для освоєння озброєння наук, які ніякий виш дати не може.

Виші нехай би служили для виконання лабораторних робіт, для застосування знань під керівництвом найкращих і найдорожчих професорів. А поганенькі викладачі нехай ідуть в репетитори,
– пише Мюллер.

Таке навчання дає перевагу, на думку Наташі Мюллер, у тому, що невмотивовані студенти будуть почуватися повними дурнями і, або швидко виправляться, або відсіються.

Серед українських вишів, де практикують обернені класи, –Київська школа економіки. Ректор Тимофій Брік розповів, що студентам роблять відеозаписи лекцій наперед, щоб вони дивились і читали літературу до заняття, а в аудиторіях займались вже практичними завданнями. За його словами, деякі викладачі спочатку не довіряли такому нововведенню, проте з часом стали використовувати його.