«Нафтогаз»: Суд у Гельсінкі заарештував окремі активи Росії на території Фінляндії

Окружний суд Гельсінкі на клопотання компаній групи «Нафтогаз» заарештував низку активів Росії. Про це повідомила група 28 жовтня.

Повідомляється, що суд задовольнив клопотання компанії «Нафтогаз України» та ще п’ятьох компаній групи «Нафтогаз» і наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії.

«Йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів. Це рішення – частина глобальної стратегії «Нафтогазу» зі стягнення компенсації за збитки, завдані захопленням активів компаній Групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу», – йдеться в повідомленні. 

За даними «Нафтгазу», це перший публічно відомий арешт активів поза межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії щодо експропріації майна в окупованому Криму в 2014 році. Компанія називає його проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь «Нафтогазу».

«Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати «Нафтогазу» кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас ми вживаємо активні дії з виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи», – йдеться в коментарі очільника «Нафтогазу» Олексія Чернишова.

«Нафтогаз» уточнює, що у Фінляндії її інтереси представляють адвокати HPP Attorneys за підтримки американської юридичної фірми Covington&Burling, яка виступає юридичним радником з координації міжнародних зусиль групи щодо виконання рішення арбітражу.

У жовтні 2016 року «Нафтогаз» та шість інших компаній Групи Нафтогаз ініціювали арбітражне провадження (справа PCA № 2017-16) при Арбітражному трибуналі при Постійній палаті Третейського суду проти Російської Федерації на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій, також відомої як українсько-російська Угода про захист інвестицій.

«Нафтогаз» просив Арбітражний трибунал зобов’язати Росію виплатити компенсацію за порушення Угоди про захист інвестицій, зокрема за незаконну експропріацію стратегічно важливих енергетичних інвестицій Нафтогазу, що стали однією з основних мішеней Російської Федерації у Криму у 2014 році.

У лютому 2019 року Арбітражний суд виніс часткове рішення на користь «Нафтогазу» , в якому підтвердив свою юрисдикцію щодо розгляду справи та встановив, що Росія порушила свої зобов’язання за Угодою про захист інвестицій шляхом незаконної експропріації інвестицій «Нафтогазу» в Криму. Тож другий етап арбітражного провадження передбачав визначення розміру суми компенсації за збитки, понесені «Групою Нафтогаз».  У липні 2022 року Гаазький апеляційний суд підтвердив юрисдикцію Арбітражного суду у цій справі.

12 квітня 2023 року Арбітражний трибунал зобов’язав Росію сплатити $5 млрд компенсації за збитки, завдані захопленням активів компаній «Групи Нафтогаз» в АР Крим у 2014 році.  Арбітражне рішення було винесено після слухань щодо визначення суми компенсації, які завершилися в березні 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.