Повернувся з-за кордону і став на захист України. Згадаймо Олега Буякіна

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олега Буякіна. 

Життя захисника України обірвалося 3 червня 2023 року від травм, отриманих на Донецькому напрямку внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу у районі населеного пункту Авдіївка. Про це повідомила Лохвицька міська рада

Олег Буякін народився 20 вересня 1996 року у селі Білогорілка у Лохвицькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Після закінчення дев'яти класів місцевої школи у 2012 році вступив до Решетилівського професійного ліцею, де здобув професію електрогазозварника.

З 2014 року юнак працював за професією у столичній фірмі «Укртранс». У вересні 2020 року переїхав у село Лука.

Перед війною Олег працював за кордоном. Коли ворожі російські війська вторглися на територію України, Олег Буякін за покликом серця пішов на фронт добровольцем.

Він служив у званні солдата в Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Життя захисника України обірвалося 3 червня 2023 року від травм, отриманих на Донецькому напрямку внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу у районі населеного пункту Авдіївка.

Захисник України покоїться на кладовищі №1 у селі Лука. Полеглому воїнові було 26 років.

Нагорода Олега Буякіна

фото: Лохвицька міська рада, Facebook

28 червня 2024 року за мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 28.06.2024 року № 401 солдата Олега Буякіна 1996 року народження нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Орден сина отримав батько захисника Віталій Анатолійович Буякін

фото: Лохвицька міська рада, Facebook

У Олега Буякіна залишилися тато, мама та сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.