Перші «рибні» аукціони в Україні принесли торік бюджету понад ₴95 мільйонів
Перші «рибні» аукціони в Україні принесли торік бюджету понад ₴95 мільйонів

Перші «рибні» аукціони в Україні принесли торік бюджету понад ₴95 мільйонів

Перші в історії рибної галузі України аукціони майже в 12 разів перевищили стартову ціну лотів і принесли торік бюджету понад 95 млн грн.

Про це в інтерв'ю Українському радіо констатував тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Ігор Клименок, передає Укрінформ.

«Загальнодержавний ресурс - наші водні біоресурси, наші риби. Вони небезкінечні. Тому наша наука рекомендує і встановлює ліміти. Тобто той чи інший вид ми не можемо виловлювати більше, ніж встановлюється науковим обґрунтуванням. Потім ми затверджуємо ці ліміти, проходимо погодження з центральними органами виконавчої влади, затверджуємо це наказами Мінагрополітики. Далі ці ліміти ми розподіляємо на квоти. І вже ці квоти - це конкретна кількість водних біоресурсів, яку бізнес може виловити. І конкретні правила, які затверджуються типовими договорами. Це і є лот, який ми виставляємо на прозорий аукціон. Ставимо стартову ціну лота - це той мінімальний податок, який держава має отримати від вилову водного біоресурсу, щоб відновлюватися. І починаються торги», - пояснив Клименок.

За його словами, у 2023 році стартова ціна таких лотів становила 7 млн грн. За результатами аукціонів до державного бюджету надійшло понад 95 млн грн.

«Якщо порівнювати з минулими роками, то в 2022 воєнному році - надійшло 13,4 млн грн, в 2021 рік - 15 млн грн. А зараз, навіть у військовий час, коли до розподілу не долучалися Азовське і Чорне море, не долучалась втрачена Каховка, найбільше в Україні водосховище, яка давала найбільший приріст, для місцевих і обласних бюджетів галузь дала максимальний результат. І це спричинило те, що розподіл цього ресурсу вперше в історії відбувався не десь в кабінетах, а онлайн. Люди, сидячи за своїми комп'ютерами, могли отримати і виграти для себе той лот, з яким вони потім ходили на воду», - додав Клименок.

Він також зазначив, що деякі експерти ще в 2019 році припускали, що тіньовий обіг риби може становити 70-80%, а реформи значно зменшать цей обсяг.

«Якщо ви бачите, що в заборонених місцях, а це більшість водойм, де немає промислу, стоять сітки, то це вже порушення. Коли в природно-заповідному фонді стоять сітки. Коли ви бачите сітки без бірок, які мають бути, то ви повинні повідомляти. Не обов'язково на 102, а на гарячу лінію Держрибагентства», - підсумував Клименок.

Як повідомлялося, Кабмін 31 грудня 2022 року ухвалив постанову про запровадження електронних аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).

Фото: Державне агентство меліорації та рибного господарства України / Фейсбук

Теги по теме
Бюджет
Источник материала
loader
loader