Російським кампаніям дезінформації вдається охопити все менше підписників у соцмережах, — звіт «Мета»
Російським кампаніям дезінформації вдається охопити все менше підписників у соцмережах, — звіт «Мета»

Російським кампаніям дезінформації вдається охопити все менше підписників у соцмережах, — звіт «Мета»

«Мета» повідомила про суттєве зниження представленості контенту російських пропагандистських медіа та уваги до неї аудиторії на її платформах.

Україна залишається найбільшою мішенню для російських операцій з поширення дезінформації. Багато маніпулятивних тактик, які використовуються в інших регіонах, починаючи з 2014 року, з’являлися в першими саме в Україні. Про це йдеться у звіті компанії з протидії дезінформації за четвертий квартал 2023 року, з яким ознайомився MediaSapiens.

«Примітно, що навіть у тих випадках, коли Україна не була прямою географічною ціллю російських операцій впливу, багато з них усе одно проштовхували наративи з критикою України на аудиторію в інших регіонах, включаючи Європу, Близький Схід і США. Ця тенденція посилилася в останні два роки, відколи Росія почала своє повномасштабне вторгнення», — зазначено у розділі, присвяченого висновкам з виявлених російських операцій впливу упродовж двох років повномасштабного вторгнення в Україну.

«Мета» повідомила, що за п’ять років нейтралізувала удвічі більше російських дезінформаційних сіток, націлених на Україну і її міжнародне сприйняття, ніж дезінформаційних сіток, націлених на інші країни.

Компанія наполягає, що заходи з блокування російських підсанкційних пропагандистських ЗМІ, здійснювані на її платформах соцмереж дали відчутний ефект у зниженні активності показу цього контенту, і залученості аудиторій до нього.

За дослідженнями компанії Graphika, станом на серпень 2022 року активність російських державних ЗМІ, розрахована на основі кількості виявлених поширень публікацій впала на 40%, а залученість аудиторії — на 80%. Ця тенденція зберігалася протягом усього подальшого періоду. Через два роки рівень активності та залученості в усьому світі продовжує знижуватися. Останнє дослідження показало, що кількість публікацій зменшилася на 55%, а рівень залученості впав на 94% порівняно з довоєнним рівнем, враховуючи що «понад половина всіх російських державних ЗМІ взагалі припинили публікацію».

При цьому рівень залученості суттєво впав для всіх основних цільових мов російських державних ЗМІ, включаючи російську, іспанську, англійську та арабську.

  • Читайте також: Помилки, емоції, упередження, міфи. Все, що треба знати про модерацію фейсбуку в Україні

Окрім відкритого поширення пропаганди і дезінформації через російські медіа, звіт досліджує й так звані «приховані» кампанії поширення російського впливу.

«Україна історично була мішенню великої кількості різних типів загрозливих суб’єктів у Росії — від державних установ до найманих груп дезінформації.

Ранні мережі поширення російського впливу, націлені на Україну, часто були пов’язані з різними спецслужбами. Починаючи з 2022 року більшість операцій, які ми виявили, здійснювалися такими організаціями, як маркетингові компанії та ферми тролів, а не державними організаціями, зокрема самопроголошеним «Cyber Front Z», який був пов’язаний з особами, пов’язаними з минулою діяльністю Агентства інтернет-досліджень, та кількома комерційних компаній», — повідомлено у звіті.

Зазначено, що усі ці різноманітні суб’єкти як канали поширення інформації використовують усе більше онлайн-сервісів у своїх кампаніях — від фейсбука, твіттера, який тепер X, ютуба, лайвджорнала, блогпоста, вк, ок, локальних блогів і форумів, спершу до веб-сайтів і розділів коментарів у медіа, а пізніше — до тіктока й телеграма.

Згідно з дослідженням, після початку повномасштабного вторгнення російські оператори тролів відійшли від своєї попередньої, більш трудомісткої тактики, яка включала зусилля зі створення детальної передісторії для їхніх фейкових персонажів. Замість цього, російські ферми тролів перейшли до створення масивів «ледь замаскованих, короткочасних фейкових акаунтів», розраховуючи на те, що котрісь із них отримають аудиторію у соцмережах.

Хоча російські тролі намагалися створити в середньому більше облікових записів, сторінок і груп, ніж у попередні роки, кількість підписників на них насправді різко впала, повідомили у «Mета».

«Наше перше видалення російськомовної мережі мало 1,5 мільйона підписників, тоді як останнє — менше 50 тисяч», — зазначено у звіті.

Російським кампаніям дезінформації вдається охопити все менше підписників у соцмережах, — звіт «Мета» - Фото 1

На графіку блакитні стовці відображають кількість виявлених сіток поширення дезінформації, червоні стовпці — кількість їх підписників 

Дослідники «Мета» виокремили стійкі наративи, що поширюють російські мережі тролів. Серед них: про америкнасьі біолабораторії в Україні, намагання зобразити Україну постачальником зброї для терористичних груп, розпалювання ворожнечі між Україною та сусідніми державами, зокрема Польщею, на історичному підгрунті, втручання Заходу в Україну.

«Російські операції, націлені на Україну, є особливо агресивними та наполегливими, і ми очікуємо, що вони й надалі намагатимуться знайти аудиторію в мережі», — застерегли дослідники.

Нагадаємо, в Україні діє волонтерський проєкт з блокування російської дезінформації в соцмережах Після ребрендингу він називається «Brama. Онлайн-варта України». Учасники спільноти мають можливість скаржитися на акаунти, що поширюють дезінформацію для їх подальшого блокування за порушення правил онлайн-платформ.

Фото: соцмережі «Мета» на смартфоні / Getty Images

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги по теме
Facebook Instagram
Источник материала
loader
loader