Якщо виходити з того, що наші думки та почуття – це процес біохімічний, електричний, тобто виключно фізіологічний, то не так вже й дивно буде потім відкрити, що ми можемо впливати на виділення якихось гормонів чи білків більш-менш цілеспрямовано.
Нове дослідження впливу часу
Автори нового дослідження вважають, що вони намацали щось важливе і нове, але поки не мають пояснення. Для експерименту вони взяли 30 людей, кожному робили на неробочій руці стандартну процедуру з банкою. Зараз це називається красиво вакуумною терапією. Медична цінність такої процедури в багатьох випадках сумнівна, проте після неї залишаються більш-менш однакові синці. Вони у дослідженні служили уніфікованою моделлю рани.
Потім кожному пацієнту давали таймер, в одних там було 14 хвилин, а в інших 56 хвилин. Але насправді таймери доходили до нуля за однакову кількість реального часу – 28 хвилин. Просто одні таймери рахували секунди повільнішими, а інші швидше. А люди не знали про це, тому їм здавалося, що час йде занадто повільно, а іншим, що він летить блискавично.
Принагідно вони мали заповнювати анкету, стежити за ходом секунд і відповідати на планшеті на питання про те, як іде загоєння. Синці ж вчені фотографували перед стартом і відразу на фініші сесії, щоб порівняти зміни об'єктивно. Оцінювали ж загоєння потім незалежні медики наосліп. Тобто вони не знали, в чому сенс експерименту, чому їх просять це оцінити.
Сприйняття часу впливає на швидкість одужання
У результаті автори дослідження кажуть, що рейтинг загоєння вищий виявився у тих піддослідних, кому здавалося, що час біжить швидше, ніж має. Але дослідження має багато слабких місць. Як ми можемо бути впевнені, що сприйняття, суб'єктивне відчуття часу змінювалося саме так, як задумали дослідники? У когось і з уповільненим таймером час міг пролетіти непомітно. А виміряти це почуття ми об'єктивно не можемо.
Однак це дослідження ставить багато питань, які в майбутньому можуть призвести до неймовірних відкриттів, що допоможуть людям одужувати швидше.