Пропаганда дала тріщину: у Росії немає єдиного наративу щодо вбивства Татарського – ISW

Російська пропаганда не змогла створити єдиний наратив про вбивство у Санкт-Петербурзі колаборанта і пропагандиста Владлена Татарського. Реакції російської спільноти дуже різняться. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Зазначається, що російська влада звинувачує в інциденті українські державні структури та російського опозиціонера Олексія Навального. Національний антитерористичний комітет Росії заявив, що українські спецслужби співпрацювали з Фондом боротьби з корупцією, заснованим Навальним у 2011 році, щоб спланувати напад на Татарського. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що за смертю пропагандиста може стояти український уряд, і стверджував, що Україна вбила й інших людей з 2014 року, таких як Дар'я Дугіна.

Слідчий комітет Росії перекваліфікував справу на терористичний акт і заявив, що він був спланований на території України, та підтвердив 3 квітня, що російська влада затримала за підозрою в нападі росіянку Дар'ю Трєпову.

«Різноманітні офіційні відповіді помітно роз'єднані, і серед офіційних російських джерел немає консенсусу щодо причетності або зв'язку Трєпової з українськими спецслужбами або з Фондом боротьби з корупцією Навального», – йдеться у звіті ISW. 

Частина мілблогерів зосередилися на повідомленні про розслідування справи Дар'ї Трєпової та аналізі відеозаписів, що передували вибуху та його наслідків. Інші стверджували, що напад був здійснений українськими спецслужбами, і поширювали новини про розслідування, не надаючи додаткових коментарів щодо ситуації.

Аналітики вважають, що оскільки російські чиновники намагаються активізувати офіційний наратив навколо розслідування Національного антитерористичного комітету, російські мілблогери, ймовірно, будуть дедалі більше критикувати результати і висновки розслідування, а сама смерть Татарського, ймовірно, стане головною точкою невралгії в інформаційному просторі. 

«Відсутність узгодженого наративу в проросійському інформаційному просторі нагадує реакцію на успішний контрнаступ України на Харківщині восени 2022 року, коли пропагандистська машина Кремля спочатку не змогла визначити риторичну лінію реагування на значні успіхи України і спричинила розрив інформаційного простору, що проявився у розрізнених реакціях усієї проросійської спільноти», – зауважили аналітики.