Парламент ратифікував договір між Україною та Казахстаном щодо екстрадиції

Верховна Рада ухвалила закон України №0030 «Про ратифікацію договору між Україною та Республікою Казахстан про екстрадицію».

Відповідне рішення підтримали 314 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

Сам договір між Україною та Казахстаном про екстрадицію було вчинено 29 жовтня 2018 року в Астані.

Метою ратифікації договору є закріплення обов’язку обох держав щодо взаємної екстрадиції осіб, які розшукуються для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку щодо осіб, які намагаються ухилитися від відповідальності за вчинені злочини, переховуючись на території однієї із сторін договору, а також - створення ефективного співробітництва компетентних органів обох сторін з цією метою.

Також ратифікованим договором визначено спецправило, згідно з яким видану особу не може бути затримано, притягнуто до відповідальності або засуджено на території запитуючої сторони за інші злочини, вчинені до дати фактичної передачі, і у зв’язку з якими не надавалася згода на видачу.

Закон не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів тергромад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Закон відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у ньому відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Також тут відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, тобто він не впливатиме на представників обох статей.

Цей закон не суперечить положенням Конституції України.

У законі відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Реалізація положень договору не потребуватиме додаткових витрат з держбюджету України, оскільки забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у держбюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у його виконанні.

Планується, що для реалізації цілей цього договору, який було ратифіковано, відповідальними органами з боку України визначаються Генпрокуратура (наразі - Офіс генерального прокурора) у справах на стадії досудового розслідування і Міністерство юстиції - у справах на стадії судового розгляду та виконання вироків.

З боку Казахстану центральним органом у рамках цього договору визначено Генпрокуратуру Республіки Казахстан.

«З прийняттям проєкту закону буде ратифіковано договір, який набере чинності через тридцять днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності», - уточнюється у пояснювальній записці.

Також Рада ухвалила закон України «Про ратифікацію договору між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах» (№ 0031).

Відповідне рішення 30 квітня підтримало 329 народних депутатів.

Сам договір, який було ратифіковано, учинено 29 жовтня 2018 року в Астані.