Погана поведінка: чому дитина не слухається та як це виправити

Видання Tochka.

net зібрала рекомендації дитячих психологів, педагогів та лікарів щодо теми слухняності малечі.

Тож, нижче читайте, як можна навчити слухатися дворічного малюка, як домовитися зі школярем та чи складно знайти підхід до дитини-підлітка.

Психологи стверджують, що на поведінку дитини може впливати кілька важливих факторів:.

Наявність захворювань.

У дитини можуть бути хронічні захворювання, які викликають тривожність, роздратування, що призводить до непослуху.

До того ж, схильність дитини до частих застуд розхитує нервову систему, тому часто хворіюча дитина стає дратівливою та неуважною.

Відсутність режиму дня.

Правильний розпорядок дня – це запорука гармонійного розвитку дитини з раннього віку.

Тому батькам важливо вибудувати чіткий режим харчування і сну у дітей.

Адже часто буває так, що режим збитий, а звідси і нестабільна поведінка дитини.

Діти можуть вередувати через брак уваги/ Фото Womo.

Не до кінця сформована нервова система.

Йдеться про несформованість причинно-наслідкових зв'язків у дитини.

У нормі вважається формування цієї функції мозку після 7 років.

Так, до шкільного віку дитині складно повністю довіритися батькам, тому діти отримують свій життєвий досвід методом проб і помилок.

Мікроклімат в сім'ї.

Дитина дуже гостро реагує на сварки між батьками.

Малеча завжди помічає, що близькі люди один одного не розуміють, тому часом не усвідомлено стає на бік одного з батьків, а іншого не слухає.

Пам’ятайте, що причиною дитячого непослуху може бути результат недостатньої уваги з боку дорослих.

Типові приклади неслухняності:.

Демонстрація небезпечної поведінки (до прикладу, дитина грається з небезпечними предметами).

Це наслідок недостатності життєвого досвіду.

Тут може спрацювати стоп-слово, на яке дитина реагує рефлекторно, наприклад, "це небезпечно", "стій" і т.

Протест, коли дитина не реагує на прохання чи вимоги батьків, або навіть робить все навпаки.

Нерідко це супроводжується сльозами та істерикою.

Як батьки можуть зупинити істерику в малечі? Можна обняти дитину, переключити її увагу на щось інше.

Якщо малюк "працює на публіку", варто позбавити його глядачів, і він заспокоїться.

Зазначимо, що протест як форма непослуху характерний для дітей 3-4 років.

Ігнорування батьків і їхніх прохань.

Іноді діти навмисно ігнорують слова батьків.

Особливо часто таку поведінку можна зустріти у дітей середнього і старшого шкільного віку.

Щоб вирішити це, батькам необхідно поцікавитися про причини ігнорування прохань.

Тут допоможуть бесіди, за допомогою яких можна з'ясувати причини тривог дитини, а також якомога більше дізнатися про її інтереси.

Адже непослух – це метод досягти чогось.

Тому перш за все, треба зрозуміти, що саме дитина хоче показати своєю поведінкою.

Що робити, якщо дитина не слухається.

На сьогодні психологи не можуть дати однозначної відповіді на питання, кого ж повинна слухатися дитина.

До 2-річного віку малюк вже вміє слухатися батьків, і якщо до 3-х років цього не сталося, то швидше за все в родині не вироблена модель поведінки.

Дитина розбила вазу / Фото "Вартова башта".

Іноді діти ясельних груп добре поводяться вдома, а в саду – навпаки.

Це означає, що персонал дитячого закладу не знайшов до дитини підхід, не завоював її довіри.

Причина непослуху 4-річної малечі може критися у відсутності розподілу ролей між членами сім'ї.

Повинен бути хоча б один дорослий, якому дитина беззастережно довіряє, який її навчає, з яким вона вдосталь бавиться і грає.

Неслухняна дитина в 5 років – це проблема виховання батьків, тепер уже пізно навчати її правилам поведінки в ігровій формі, потрібно формувати звички, суворо дотримуватися розпорядку дня.

Після 7-ми років дитина вміє складати ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків.

У період молодшого дошкільного віку батьки вже можуть вдатися до системи заохочень і покарань.

До 8-10 років у дитини вже формується своя система цінностей, коли вона сама може визначати, що робити добре, а що погано.

Діти дуже уважно ставляться до вчинків дорослих.

Якщо в 8 років дитина не слухається, це означає що слова її батьків розходяться з ділом – її вчать одному, а вона бачить вона зовсім інше.

Тому батьки повинні контролювати свої вчинки.

Батькам підлітків 12-17 років варто зосередити увагу на своєму ставленні до дитини, а не на методах її виховання.

Дитині варто показувати свою любов до неї, її значимість у житті батьків, проявляти повагу до емоцій, досвіду і інтелекту.

Батьки повинні стати другом або наставником своїм дітям-підліткам, а не босом.